Постанова № 21954538, 20.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-5006/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагуна А.В.;

при секретарі Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0018071520, -

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро Кіровоград»(далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018071520 від 02.11.2011, яким позивачу визначено штраф в розмірі 40894, 29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням нараховано штрафні санкції за невчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за травень, червень 2008 року. Натомість позивачем у добровільному порядку вказане зобовязання не сплачувалось. Податковим органом самостійно, при виконанні рішень суду по справам №1170/2а-1654/11 та №1170/2а-2073/11, зараховано отримані по меморіальним ордерам кошти у рахунок погашення зазначеного податкового боргу. На думку позивача стягнення коштів за рішенням суду не можна вважати погашенням податкового боргу за попередній період, який не включений до рішення за яким проводилось примусове виконання.

Крім того, позивачем зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.102.2 ст.102 ПК України, в частині застосування штрафу після спливи граничного строку накладення штрафу 1095 днів.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог, пославшись на законність прийнятого рішення. Так, на підставі п.87.9 ст.87 ПК України податковий орган зарахував кошти, сплачені платником податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати визначеного платником. Відповідно до ст.126 ПК України до позивача застосовані штрафні санкції за невчасну сплату узгодженого зобовязання ( а.с.66).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову та надав пояснення згідно письмових заперечень.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Судом встановлено, що відповідачам проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання, за наслідками якої складено акт №1129/1520/03346822 від 24.10.2010 року (а. с. 7-11).

Відповідачем в ході перевірки встановлено порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобовязання самостійно визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість №52117 від 19.06.2008 (а.с. 13-14) та №69146 від16.07.2008 (а.с.15-16). Граничний строк сплати зобовязання по зазначеним вище декларація настав відповідно 01.07.2008 та 30.07.2008.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018071520 від 02.11.2011, яким позивача зобовязано сплатити штраф в розмірі 40894, 29 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість визначеного пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(а. с. 12).

Суд не приймає твердження позивача щодо незаконності зарахування сплачених на підставі рішень суду коштів (а.с.17 42) у рахунок погашення боргу за минулий період, оскільки сплата зобовязань із податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року позивачем добровільно, або на підставі рішення суду про стягнення цієї заборгованості при наявності непогашених зобовязань з цього податку за попередні періоди, не змінює визначеного п. 87.9 ст.87 ПК України порядку погашення податкової заборгованості, і ці кошти у будь-якому випадку повинні бути зараховані податковим органом на погашення боргів за попередні періоди.

Однак, при прийняті оскаржуваного рішення відповідачем порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Податкового кодексу України.

Так, згідно пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III ( в редакції чинній на час подачі позивачем декларацій за травень, червень 2008 року) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пп..17.1.7.п.17.1 ст.17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах зазначених в цій статті.

Відповідно пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова норма міститься у п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно п.114.1 ст.114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Граничний строк сплати по податковим деклараціям з податку на додану вартість №52117 від 19.06.2008 та №69146 від16.07.2008 настав відповідно 01.07.2008 та 30.07.2008.

З огляду на зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач застосувавши 02.11.2011 штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 0018071520 порушив граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій 1095 днів.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення № 0018071520 від 02.11.2011, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.11.2011 №0018071520, яким обласному комунальному виробничому підприємству "Дніпро-Кіровоград" визначено суму штрафу у розмірі 40 894,29 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 28,23 (двадцять вісім гривні 23 коп.) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 27.02.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун