Постанова № 21954169, 28.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року           2а-707/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»(далі –позивач, Товариство) з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі –відповідач, Податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «П»від 18.10.2011 №2121/232, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 50210993,00 грн.

Позовні вимоги Товариства обґрунтовані тим, що включення до р. 06.6 декларації «Від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного періоду»за другий квартал 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011 на загальну суму 43670575,00 грн., є правомірним та здійснене у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

В той же час, позивач зазначає, що викладені в акті перевірки висновки відповідача та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необгрунтованими, не відповідають нормам податкового законодавства та порушують права Товариства як платника податку. Крім того, позиція ДПС України, викладена у листі від 08.09.2011 №828/3/15-1212 із подальшим обгрунтуванням у службовій записці Департаменту правової роботи ДПС України від 12.09.2011 №10-2018/3582, на яку посилається відповідач у своїх доводах, є неправомірною, заснованою на викривленому розумінні норм чинного податкового законодавства, суперечить по своїй суті нормам ПК України, грунтується не на законодавчих підставах, а на економічній доцільності.

Також, позивач зазначає, що у листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 зазначено: «…пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від’ємного значення».

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд у позові відмовити, оскільки доводи позивача є законодавчо необгрунтованими та доказово не підтвердженими, а отже не можуть бути підставою для задоволення такого позову.

Також, відповідач доводить, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років.

В свою чергу, відповідач наполягає, що позиція, викладена у листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160, є виключно особистою думкою очільника структурного підрозділу Парламенту, проте не є джерелом права та обов’язковим до виконання приписом уповноваженого суб’єкта владних повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»зареєстроване Білоцерківською районною державною адміністрацією від 08.02.2006, код ЄДРПОУ – 33689118, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.02.2006 за №29, перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ.

На підставі направлень від 18.08.2011 №№507-512 та від 05.09.2011 №555, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на серпень 2011 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2010 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складено акт від 22.09.2011 №4991/23-2/33689118/197 (далі –Акт перевірки), у висновках якого, зокрема, зазначено: перевіркою встановлено порушення Товариством п. 3.1, п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 7.3.3 п.7.3 ст.7, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) (далі –Закон України №334/94-ВР), п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (далі –ПК України), п.1, п. 3, підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.07.2011 на суму 50210993,00 грн. Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування станом на 01.07.2011 складає 5385609, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивачем 07.10.2011 до відповідача подано заперечення, на які Товариство отримало 18.10.2011 лист про розгляд цих заперечень, відповідно до якого заперечення позивача залишено без задоволення.

На підставі Акту перевірки та у зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П»від 18.10.2011 №2121/232, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 50210993,00 грн.

Позивач не погодився із висновками Акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням, у зв’язку з чим оскаржив 27.10.2011 вказане рішення до ДПА у Київській області.

28.12.2011 позивачем отримано рішення ДПА у Київській області від 26.12.2011 №3455/10/15-017/337-1750 про результати розгляду первинної скарги, згідно з яким первинну скаргу Товариства залишено без задоволення.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної скарги, позивач 05.01.2012 подав повторну скаргу №07/12 до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 27.01.2012 №1764/6/152415 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства без задоволення.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту перевірки, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з наступного.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 та доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування за період з 01.04.2011 по 30.06.2011, встановлено їх заниження на загальну суму 6098613,00 грн., в т.ч.: за другий квартал 2010 року –на суму 23250,00 грн.; за четвертий квартал 2010 року –на суму 496636,00 грн.; за перший квартал 2011 року –на суму 7005,00 грн.; за другий квартал 2011 року –на суму 5578727,00 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 встановлено заниження задекларованих показників на суму 16775057,00 грн., в т.ч.: за третій квартал 2010 року –заниження на суму 12059767,00 грн.; за четвертий квартал 2010 року –заниження на суму 5669 976,00 грн.; за перший квартал 2011 року –завищення на суму 954686,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 встановлено завищення задекларованих показників на суму 43670575,00 грн., в т.ч. за другий квартал 2011 року –завищення на суму 43670575,00 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.9 декларацій «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»за 2010 рік в сумі 6723879,00 грн. встановлено, що ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат»відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 №2275-УІ за 2010 рік в р. 04.9 декларації відображено суму 6723879,00 грн. (20% від суми збитків за 2009 рік 33619397,00 грн., відображених в акті попередньої перевірки).

В декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року підприємством відображено в рядку 04.9 декларації суму 44625261,00 грн., в яку включено суму 80% збитків за 2009 рік –26895518,00 грн. та витрати в сумі 17729743,00 грн., які не відображені своєчасно в складі валових витрат за 2010 рік (340165,00 грн. в р. 04.10 за третій квартал 2010 року, 11719602,00 грн. в р. 04.13 за третій квартал 2010 року та 5669 976 грн. в р. 04.13 за четвертий квартал 2010 року).

В результаті порушень в визначенні валового доходу та валових витрат за 2010 рік, описаних в п. 3.1.1 «Валові доходи»та п. 3.1.2 «Валові витрати»Акту перевірки встановлено, що збитки 2010 року складають 16775057,00 грн. З урахуванням збитків 2009 року (80%) в сумі 26895518,00 грн. та фактично виведених збитків за результатами перевірки за 2010 рік в сумі 16775057,00 грн. - рядок 04.9 декларації за перший квартал 2011 року складає 43670575,00 грн. (16775057,00 + 26895518,00). Тобто, встановлено завищення р. 04.9 декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»за перший квартал 2011 року на суму 954686,00 грн.

Як встановлено відповідачем в ході проведення перевірки, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за перший квартал 2011 року (рядок 04.9) показник такого від'ємного значення в сумі 44625261,00 грн., який разом з результатами діяльності у першому кварталі 2011 року становить показник від'ємного значення «- 54010129, 00 грн.»(рядок 08 декларації).

В ході проведення перевірки відображених у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток позивача за другий квартал 2011 року «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду»показників за період з 01.04.11 по 30.06.11 у загальній сумі 54010129, 00 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив віднесення підприємством до складу валових витрат власних збитків за 2009, 2010 роки та перший квартал 2011 року.

З урахуванням порушень, описаних в п. 3.1.1. «Валовий дохід»та п. 3.1.2 «Валові витрати»Акту перевірки, в зв'язку із зменшенням р. 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»за перший квартал 2011 року на суму 954686,00 грн. та із збільшенням валового доходу на 7005,00 грн. Податковим органом встановлено, що підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на суму 961691,00 грн. (954686, 00 + 7005,00) та складає фактично «-53048438,00»грн.

Зазначена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування позивача за перший квартал 2011 року складається із суми збитків за 2009 рік у розмірі 26895518, 00 грн., суми збитків за 2010 рік у розмірі 16775057,00 грн., та суми збитків за перший квартал 2011 року у розмірі 9377863,00 грн.

Вважаючи, що відповідно до положень ПК України позивач до складу валових витрат другого кварталу 2011 року повинен був включити виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010, 2009 років, відповідачем, як зазначалося вище, встановлено завищення з боку Товариства задекларованих показників валових витрат за другий квартал 2011 року на суму 43670575,00 грн.

Враховуючи викладене вище, відповідачем за результатами перевірки зроблено висновок, що Товариство завищило суму від’ємного значення об’єкту оподаткування по декларації за другий квартал 2011 року на 50210993,00 грн. Розрахунок вказаної суми полягає в наступному: 43670575,00 грн. (80% збитків 2009 року –26895518,00 грн. + фактичні збитки 2010 року –16775057,00 грн.) + сума завищення валових витрат за перший квартал 2011 року –954686,00 грн. + заниження валового доходу за перший квартал 2011 року –7005,00 грн. + заниження валового доходу за другий квартал 2011 року –5578727,00 грн.

На вимогу суду, позивачем надано економічне обгрунтування та розрахунок збитків за 2009-2010 роки, які Товариством віднесено до складу валових витрат як першого, так і другого кварталів 2011 року.

Так, із вказаного розрахунку вбачається, що Товариство було збитковим протягом 2009-2010 років у зв’язку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами банків та у зв’язку з курсовими різницями. Таким чином, економічна сутність збитків полягала у перевищенні розміру витрат, понесених позивачем, над розміром доходів, одержаних ним у відповідних податкових періодах, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірок діяльності Товариства та не заперечується відповідачем.

Як вбачається з Акту перевірки та з’ясовано у судовому засіданні, відповідач не заперечує правомірність та обґрунтованість віднесення Товариством до складу валових витрат за перший квартал 2011 року кошти в сумі 43670575,00 грн., тобто розмір збитків за результатами діяльності позивача у 2009-2010 роках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даній справі предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року витрат, отриманих у 2009, 2010 роках.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України № 334/94-ВР та Податковим кодексом України.

Згідно з статтею 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, суд не бере до уваги посилання позивача на лист комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 та викладену у ньому позицію, оскільки він не є обов’язковим для виконання органами податкової служби.

Лист ДПС України від 08.09.2011 №828/3/15-1212 із подальшим обгрунтуванням у службовій записці Департаменту правової роботи ДПС України від 12.09.2011 №10-2018/3582, не є обов’язковим для виконання платниками податків, зокрема, позивачем, а отже посилання на нього відповідачем є необгрунтованим.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 при врахуванні від’ємного значення об’єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону №334/94-ВР, згідно з пунктом 6.1 якої встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від’ємне значення об’єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат першого кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об’єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу валових витрат підприємства за перший квартал 2011 року віднесено збитки у розмірі 80% за 2009 рік та 2010 рік у загальній сумі 43670575,00 грн. (з урахуванням коригування даної суми відповідачем, з чим Товариство погоджується).

Як зазначалось вище, Податковий орган проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування від’ємного значення об’єкту оподаткування першого кварталу 2011 року не заперечує.

В той же час, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за другий квартал 2011 року підприємства збитків, які виникли у 2009-2010 роках, зазначаючи, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року повинне включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане Товариством за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року в сумі 9377863,00 грн. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років.

Суд вважає, що такі твердження Податкового органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

Податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, однак діяв Закон № 334/94-ВР.

Таким чином, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від’ємне значення об'єкта оподаткування, керувався положеннями саме вказаного Закону та правомірно включив кошти в сумі 43670575,00 грн. до складу від’ємного значення об’єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від’ємного значення об’єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від’ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування 2010 року., а також подальше включення всього без виключення від’ємного значення об’єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Отже, враховуючи викладені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до витрат підприємства за другий квартал 2011 року правомірно включено розраховане від’ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року, в сумі 43670575,00 грн., оскільки вказана сума є саме результатом розрахунку об’єкта оподаткування відповідно до викладених вище правових норм, а не результатом, як зазначає відповідач, господарської діяльності Товариства за перший квартал 2011 року.

Таким чином, суд звертає увагу на неправильне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Згідно з пунктом 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що відповідачем неправомірно зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток Товариства на 43670575,00 грн., суд дійшов висновку про необґрунтоване визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми 50210993,00 грн.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши позиції та аргументи представників сторін, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення форми «П»від 18.10.2011 №2121/232, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 50210993,00 грн., суду не доведена; наявність фактів порушення позивачем податкового законодавства щодо віднесення до валових витрат підприємства у другому кварталі 2011 року коштів у сумі 43670575,00 грн. не доведена, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 18 жовтня 2011 року № 2121/232.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат» судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 березня 2012 р.