Постанова № 21954097, 21.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року Справа № 2а-6223/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Харченко С.В., при секретарі: Горбуновій К.С., за участю:

представника позивача Реви О.М.,

представника відповідача Воловенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Укрчайпром»

до

про Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області

визнання протиправними дій, недійсним податкового повідомлення - рішення та його скасування, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Укрчайпром»звернулось до суду з позовом до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення камеральної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 05.09.2011 № 3290/1520/32207330; визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.09.2011 № 0005021520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким Приватному підприємству «Укрчайпром»визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначає позивач, перевірка проводилась податковим органом із порушенням вимог чинного законодавства України.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Укрчайпром»(ідентифікаційний код 32207330, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, оф. 21) зареєстроване державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації як юридична особа 02.10.2002, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 1070120 0000 011942 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 034839 (а.с. 16).

Як платник орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності позивач перебуває на податковому обліку в Васильківській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області.

У вересні 2011 року посадовою особою Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області, у відповідності до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «Укрчайпром»на підставі поданої ним податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, за результатами якої складено акт від 05.09.2011 № 3290 (далі акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом виявлено, що базу оподаткування з плати за землю за лютий - червень 2011 року визначено Приватним підприємством «Укрчайпром»за застарілою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, що призвело до заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вказаний вище період на суму 239055 грн. 66 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.09.2011 № 0005021520, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальному розмірі 298819 грн. 58 коп., з яких: 239055 грн. 66 коп. - за основним платежем; 59763 грн. 92 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 271 цього Кодексу визначено, що базою оподаткування з плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей оподаткування платою за землю це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Правові засади проведення оцінки земель та професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV.

Згідно з приписами статті 13 зазначеного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 15 Закону України «Про оцінку земель»від 11.12.2003 № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 18 зазначеного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів та земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша та друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»від 11.12.2003 № 1378-IV).

Статтею 23 зазначеного Закону визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - районними радами.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Істотними умовами договору оренди землі в силу приписів частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 № 161-XIV є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною другою статті 14 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 № 161-XIV встановлено, що типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначеної вище норми постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджено Типовий договір оренди землі, пунктом 9 якого визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у лютому 2011 року позивачем подано до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, належним чином засвідчена копія якої наявна у матеріалах справи (а.с. 38-40).

Згідно даних вказаної декларації та додатків до неї, об`єктом оподаткування орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності визначено земельну ділянку площею 12.7982 га за цільовим призначенням будівництво та обслуговування майнового комплексу, що перебуває у користуванні Приватного підприємства «Укрчайпром»відповідно до умов договору оренди землі від 08.10.2008, укладеного між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області.

Так, сторонами правочину визначено, що орендна плата за земельну ділянку становить 5 % від нормативної грошової оцінки земель. Крім того, згідно з пунктом 4.2 зазначеної вище угоди, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням щорічної індексації та уточнення грошової оцінки землі.

Станом на 2008 рік, тобто на момент укладення між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області договору оренди землі, нормативна грошова оцінка вказаної вище земельної ділянки становила 1497207 грн. 67 коп.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме: податкової декларації Приватного підприємства «Укрчайпром»з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, позивачем самостійно визначено річний розмір орендної плати за земельну ділянку, отриману у користування за договором оренди землі від 08.10.2008, у сумі 92240 грн. 54 коп., що у свою чергу складає 7686 грн. 71 коп. на місяць (92240 грн. 54 коп. : 12 = 7686 грн. 71 коп.).

Згідно даних додатку 1 до вказаної декларації, розмір орендної плати визначено позивачем на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2008 рік.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Оскільки податкова декларація приймається податковим органом без попередньої перевірки її показників, правильність визначення грошового зобов`язання, самостійно обчисленого платником податків, перевіряється контролюючим органом після реєстрації податкової звітності шляхом, зокрема, проведення камеральної перевірки.

Так, згідно з приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1 статті 76 цього Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, однією з особливостей камеральної перевірки є спрощений порядок її проведення та відсутність визначеного статтею 16 Податкового кодексу України обов`язку платника податків подавати податковому органу первинну податкову та бухгалтерську документацію, що пов`язана із визначенням об`єкту оподаткування, зазначеного у податковій декларації, показники якої підлягають перевірці.

Основним завданням камеральної перевірки є контроль за складанням податкових декларацій і розрахунків, що серед іншого включає арифметичний підрахунок сум задекларованих податкових зобов`язань, виявлення арифметичних або методологічних помилок, перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг та відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.

Як вже зазначалось судом вище, одним із показників, необхідних для обчислення бази оподаткування орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

При цьому, в силу приписів пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України інформація, необхідна для обчислення і справляння плати за землю, у тому числі дані щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, подається до органу державної податкової служби відповідними центральними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Отримані податковим органом відомості в силу приписів статей 71 74 Податкового кодексу України вважаються податковою інформацією, результати опрацювання якої використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

За таких обставин, вимога позивача про визнання дій відповідача стосовно проведення камеральної перевірки протиправними у зв`язку з використанням під час її проведення даних, отриманих від Управління Дерджкомзему у Васильківському районі Київської області та Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вже встановлено судом, правовий режим такої податкової інформації дозволяє її використання під час виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань, у тому числі у ході проведення перевірок.

Судом встановлено, що під час проведення камеральної перевірки Приватного підприємства «Укрчайпром»на підставі поданої ним податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, податковим органом, з метою контролю за правильністю визначення позивачем бази оподаткування вказаним податком, використано інформацію стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отриману від Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області.

Так, згідно з даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого на виконання рішення Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області від 19.02.2011 № 42 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради - с. Дзвінкове та с. Перевіз», нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12.7982 га за цільовим призначенням будівництво та обслуговування майнового комплексу, що перебуває у користуванні Приватного підприємства «Укрчайпром»відповідно до умов договору оренди землі від 08.10.2008, укладеного між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області, становить 11407035 грн. 66 коп. при коефіціенті індексації 1,0.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування, нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів введено в дію з 01.01.2011.

Зважаючи на те, що в силу приписів пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати, суд дійшов висновку, що у разі зміни такої грошової оцінки, яка є базою оподаткування для плати за землю, одночасно змінюється і річна сума податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За таких обставин, висновки податкового органу про заниження позивачем бази оподаткування з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік з підстав використання даних щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2008 рік суд вважає цілком обґрунтованими.

Твердження представника позивача про відсутність обов`язку розраховувати річний розмір орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, введеної в дію з 01.01.2011, з огляду на те, що Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області та Приватним підприємством «Укрчайпром»не вносилось жодних змін до існуючого договору оренди від 08.10.2008, судом до уваги не приймається, оскільки договірні правовідносини між позивачем та органом місцевого самоврядування у відповідності до вимог Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, Закону України «Про оцінку земель»від 11.12.2003 № 1378-IV та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, передбачають врахування при обчисленні розміру податку щорічної індексації та уточненої грошової оцінки.

Відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Оцінюючи правомірність визначення податковим органом податкового зобов`язання позивача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за лютий червень 2011 року, суд враховує наступне.

Згідно з приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Крім того, річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому, статтею 274 цього Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Враховуючи, що згідно з умовами договору оренди землі від 08.10.2008, укладеного між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області, орендна плата за земельну ділянку складає 5 % від нормативної грошової оцінки земель, що з 01.01.2011 становить 11407035 грн. 66 коп., зважаючи на те, що в силу приписів статті 288 Податкового кодексу України річна сума цього податку не може бути меншою трикратного розміру земельного податку (3 х (11407035 грн. 66 коп. х 1%) = 342211 грн. 08 коп.) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (11407035 грн. 66 коп. х 12% = 1368844 грн. 28 коп.), суд дійшов висновку, що річний розмір орендної плати позивача у 2011 році становить 570351 грн. 78 коп. (11407035 грн. 66 коп. х 5% = 570351 грн. 78 коп.), що у свою чергу складає 47529 грн. 32 коп. на місяць (570351 грн. 78 коп. : 12 = 47529 грн. 32 коп.).

Натомість, визначений позивачем у декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік місячний розмір орендної плати є меншим від законодавчо встановленого на 39842 грн. 61 коп. (47529 грн. 32 коп. 7686 грн. 71 коп. = 39842 грн. 61 коп.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове зобов`язання Приватного підприємства «Укрчайпром»з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за перевіряємий податковим органом період з лютого по червень 2011 року підлягає коригуванню у сторону збільшення на суму 199213 грн. 05 коп. (39842 грн. 61 коп. х 5 податкових періодів = 199213 грн. 05 коп.).

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи, зокрема, даних, наведених в акті камеральної перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні рішенні, вбачається, що визначена податковим органом сума податкового зобов`язання позивача, яку належить доплатити до бюджету за лютий червень 2011 року, становить 239055 грн. 66 коп.

У ході судового розгляду справи представник відповідача не зміг навести суду жодних обставин та підстав, за якими податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за лютий червень 2011 року на загальну суму 239055 грн. 66 коп., та не спростував наявність математичної помилки у розрахунках суми податкового зобов`язання у розмірі 39842 грн. 61 коп., яка, на думку податкового органу, підлягає сплаті позивачем до бюджету.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що твердження податкового органу в частині заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 39842 грн. 61 коп. були спростовані у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що нарахування Васильківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області сум податку у цій частині є безпідставним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків.

Водночас, висновок податкового органу в частині заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 199213 грн. 05 коп. суд вважає обґрунтованим, а відтак визначений у податковому повідомленні рішенні від 05.09.2011 № 3290/1520/32207330 обов`язок Приватного підприємства «Укрчайпром» сплатити вказану вище суму грошового зобов`язанння цілком узгоджується з вимогами чинного законодавства про оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що податковий орган, виявивши при проведенні камеральної перевірки 05.09.2011 порушення позивачем норм податкового законодавства, що полягало у заниженні податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за лютий червень 2011 року на загальну суму 239055 грн. 66 коп., застосував до Приватного підприємства «Укрчайпром»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59763 грн. 92 коп., тобто 25 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що визначений у податковому повідомленні рішенні від 05.09.2011 № 3290/1520/32207330 розмір штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки податковий орган, нараховуючи такі санкції, діяв у відповідності до вимог статті 123 Податкового кодексу України.

Проте, зазначені доводи не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

В силу статті 4 цього Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципах невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Так, якщо за результатами перевірки органами державної податкової служби виявлено порушення платником податків законодавства про оподаткування, на порушників накладаються штрафні санкції, розмір яких визначено Податковим кодексом України, зокрема, статтею 123 цього Кодексу.

Проте, пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судом встановлено, що під час визначення податковим органом відповідальності за заниження суми податкового зобов`язання, Васильківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області не враховано вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України. Зазначені обставини не спростовувались представником відповідача у судовому засіданні.

Враховуючи, що заниження позивачем суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вчинено позивачем у період з 01.01.2011 по 30.06.2011, зважаючи на те, що судом визнано безпідставним нарахування відповідачем податкового зобов`язання в частині 39842 грн. 61 коп., суд дійшов висновку, що розмір штрафних (фінансових) санкцій, визначений у податковому повідомленні рішенні Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 05.09.2011 № 3290/1520/32207330, не відповідає вимогам чинного законодавства про оподаткування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлено не фіксований розмір штрафних санкцій, а лише їх граничний рівень (не більше 1 гривні за кожне порушення).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

За таких обставин, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження податкового органу щодо визначення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства про оподаткування.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що нарахування Васильківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 39842 грн. 61 коп. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 59763 грн. 92 коп. здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.09.2011 № 3290/1520/32207330 у цій частині.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, а відповідачем не надано суду доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 05.09.2011 № 0005021520 в частині визначення Приватному підприємству «Укрчайпром»податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 99606 грн. 53 коп., з яких: 39842 грн. 61 коп. - за основним платежем; 59763 грн. 92 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

3.У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Харченко

Постанову складено у повному обсязі 24 лютого 2012 року.