ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 року 09 грн. 55 коп. Справа № 2а-0870/11253/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренко М.С.
при секретарі Ширшові А.А.
за участю представників
від позивача: Демченко І.В., Бабій Є.В.
від відповідача: Варьонов А.О., Шевченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
адміністративного позову: Публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібзавод №5»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про скасування податкового повідомлення-рішення №0000670804 від 01.07.2011 року
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Запорізький хлібзавод №5» (далі ПАТ «Запорізький хлібзавод №5», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000670804 від 01.07.2011р., посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках акту перевірки, які не підтверджуються жодними фактичними даними та не відповідають вимогам податкового кодексу.
У судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, відповідно до яких просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити, надавши відповідні письмові заперечення, зокрема зазначили, що перевірка була проведена у відповідності до вимог законодавства, за результатами якої встановлено відсутність первинної документацію, що підтверджує факт поставки зерна комерційним агентом, за результатом чого підприємством безпідставно завищено податковий кредит на суму 58034 грн. по операціям з ТОВ «Альт-Прайм».
Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи в період з 24.05.2011р. по 06.06.2011р. на підставі службового посвідчення серія УЗП № 005034 від 08.08.2008р. виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі головним державним податковим ревізор-інспектором сектору аудиту юридичних осіб відділу податкового супроводження підприємств торгівлі та харчової галузі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі Шевченко Тетяною Миколаївною згідно з п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 -VI, із змінами і доповненнями, наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі за № 418 від 20 квітня 2011 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Запорізький Хлібозавод №5», код за ЄДРПОУ 05465672 (скорочене найменування ПАТ «Запорізький Хлібозавод №5») з питання дотримання вимог податкового законодавства до взаємовідносинам з ТОВ «Альт - Прайм» (код ЄДРПОУ 3577489) за період січень - лютий 2009 року.
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 14.06.2011 року №39/08-04/050465672, який підписано представниками позивача із запереченнями.
Перевіркою встановлено порушення вимог пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, ч.1, 2 ст. 215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 58034 грн., у тому числі по періодам: січень 2009 року у сумі 19791 грн., лютий 2009 року у сумі 38243 грн.
На підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року №0000670804, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 72542 грн. 50 коп., у т.ч.: за основним платежем: 58034 грн., за штрафними санкціями 14508 грн. 50 коп.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Як вбачається з акту перевірки (стор. 4 Акту) перевірку господарський відносин ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» з ТОВ «Альт-Прайм» було проведено на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 76/23-2/35773489 від 18.06.10 надісланий ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя листом за № 3093/7/16-014 від 26.07.10; письмових пояснень директора TOB «Альт - Прайм»; письмових пояснень ПАТ «Запорізькій хлібозавод №5», наданих листом від 19.05.11р. № 04/263, та їх документального підтвердження, а саме: договір від 29.12.08р. № 00002; акти прийому - передачі № 1 від 31.01.09р., № 2 від 27.02.09р.; податкові накладні, платіжні доручення.
Перевіркою встановлено, що взаємовідносини між ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» та ТОВ «Альт-Прайм» відбувалися на підставі договору від 29.12.2008р. №00002. Відповідно до укладеного договору, актів та звітів щодо виконання робіт ТОВ «Альт-Прайм» на адресу ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» виписано податкову накладну від 31.01.2009р. №103/2 на загальну суму 118748 грн. 25 коп. та податкову накладну від 27.02.2009р. №227/2 на загальну суму 229458 грн. 15 коп.
З метою підтвердження правильності та правомірності віднесення ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» сум ПДВ до податкового кредиту у січні 2009 року в сумі 19791 грн., у лютому 2009 року у сумі 38243 грн. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі направлено запит щодо підтвердження взаємовідносин (№8059/7/08-04 від 07.06.2010р.) на адресу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, на обліку якої знаходиться ТОВ «Альт-Прайм».
У відповідь на запит від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було отримано лист за №3093/7/16-014 від 26.07.2010р., яким надано акт за №76/3-2/35773489 від 18.06.2010р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альт-Прайм» (код ЄДРПОУ 35773489) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008р. по 31.03.2010р. Згідно наданої інформації встановлено, що протягом 2010 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо проведення виїзних позапланових перевірок TOB «Альт - Прайм» (код ЄДРПОУ 55773489), а саме підприємству TOB «Альт Прайм» було надіслано лист про надання пояснень та їх документального підтвердження, лист повернувся з відміткою поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Посадовими особами TOB «Альт Прайм» документи фінансово - господарської діяльності для проведення позапланової перевірки не надані, у зв'язку з цим розпочати перевірку не було можливості, 28.04.2010 складено акт перевірки місцезнаходження № 188 та акт незнайдення №189 від 28.04.2010 року; свідоцтво платника ПДВ від 02.11.2009р. № 100252487 анульовано, згідно акта анулювання № 55 від 21.05.2010р.; на теперішній час тривають додаткові заходи щодо розшуку посадових осіб TOB «Альт Прайм»; відповідно до актів перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню підприємства встановлено наступне: на 18.06.10 р. відповідно до акту від 28.04.2010 р. перевірки фактичного місцезнаходження підприємства встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, на 18.06.10 р. відповідно до довідки про встановлення фактичного місцезнаходження підприємства, місцезнаходження TOB «Альт - Прайм» не встановлено. Фактична та юридична адреса підприємства м. Запоріжжя, вул, Аваліані, б. 4 є адресою масової реєстрації юридичних осіб. З вищезазначених фактів податковим органом встановлено, що фінансово-господарська діяльність «ТОВ «Альт-Прайм» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Альт-Прайм», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Альт-Прайм» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціям з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям з 01.03.2008р. по 31.05.2010р.
З урахуванням викладеного податковим органом в акті перевірки (стор. 13) встановлено, що на порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, ч.2 ст. 205, ч.1-3, 5, 6 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ПАТ «Запорізький хлібзавод №5» безпідставно завищено податковий кредит на суму 58034 грн. по операціям з ТОВ 2Альт-Прайм», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 58034 грн.
Позивач з вказаними висновками не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають податковому законодавству.
Оцінивши наявні докази, що були надані сторонами у судовому засіданні, судом встановлено наступне.
Як вбачається зі спірних відносин, суд приходить до висновок, що дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Щодо встановлення факту здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи між Відкритим акціонерним товариство «Запорізький хлібзавод №5» (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альт-Прайм» (комерційний агент) укладено Агентський договір №00002 від 29 грудня 2008 року (далі Договір №00002).
Згідно розділу І зазначеного Договору Комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобовязується надавати послуги Довірителю сприяння у вчиненні від імені та за рахунок Довірителя правочинів з купівлі-продажу продовольчої пшениці та жита (надалі Зерно), де Довіритель є покупцем, а саме: здійснювати моніторинг цін за регіонами відповідно до якості та умов поставки; проводити переговори стосовно всіх суттєвих умов поставки Зерна, які є необхідними для складання угод купівлі-продажу зерна; здійснювати виїзд для огляду та відбору зразків; готувати пропозиції щодо укладання або відмови від укладення договорів; організовувати безпосереднє укладання угод купівлі-продажу 9постачання) зерна; супроводжувати виконання укладання угод купівлі-продажу зерна з контрагентами шляхом забезпечення фактичного надходження зерна та документального переоформлення власності на нього.
Відповідно до п.2.2 розділу 2 Договору №00002 комерційний агент зобовязується надавати звіти про надані послуги за підсумком кожного місяці наданих послуг, починаючи з моменту укладання цього Договору. Пунктом 2.3 передбачено, що в звіті Комерційного агента повинно бути вказано:реєстр всіх угод купівлі-продажу (постачання зерна), які укладені Довірителем в результаті роботи Комерційного агента за звітний період, з зазначенням найменування постачальника, класу пшениці (жита), номера та дати укладеного договору, ціни договору, обєм зерна, який був фактично поставлений Довірителю по кожному договору укладеному в результаті роботи Комерційного агента за звітний період..
Відповідно до п.4.1 розділу 4 комерційний агент має право на отримання агентської винагороди від Довірителя виключно за умов підтвердження факту поставки та переоформлення права власності на зерно зо договором, які укладені в результаті роботи Комерційного агента за звітний період. Згідно п.4.2 Комерційний агент має право на отримання агентської винагороди від довірителя виключно за умов підтвердження відповідності якості зерна, яке поставлено за договорами укладеними за допомогою Комерційного агента.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Підлягають зясуванню фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано Акт №1 прийому передачі виконаних робіт агентського договору №00002 від 29.12.2008 року.
Згідно п.1 Акту №1 Комерційний агент надав Довірителю, а Довіритель прийняв у повному обсязі наступні послуги за період з 01.01.2009р. по 31.01.2009р.:
- здійснений моніторинг цін н а Зерно (пшениця 3-го та 4-го класу);
- вивчалася територія з метою виявлення продавців зерна;
- вивчалися якісні показними зерна, шляхом відбору зразків у потенційних продавців: Агро-Хім-Трейд ПП, ОСОБА_5 ФОП, Енергосхід ТОВ;
- представниками Комерційного агента проведені переговори з контрагентами: Агро-Хім-Трейд ПП, ОСОБА_5 ФОП, Енергосхід ТОВ;
- в результаті вказаних переговорів Довірителю рекомендовано укладання договорів поставки та організоване укладання наступних договорів: Договір Кс 12/06 від 13.01.2009р., Договір Кс 21/0109 від 21.01.2009р., Договір КС 25/06 від 21.01.2009р., Договір КС 26/06 від 26.01.2009;
- проведено супровід виконання вказаних договорів, в результаті чого була фактично здійснена та оформлена документально поставка та передача прав власності на зерно.
До акту №1 додано звіт Комерційного агента та розрахунок агентської винагороди.
Як доказ виконання умов Договору №00002 позивачем надано Договір Кс 12/06 від 13.01.2009р., Договір Кс 21/0109 від 21.01.2009р., Договір КС 25/06 від 21.01.2009р., Договір КС 26/06 від 26.01.2009 та відповідно виписані прибуткові накладні, видаткові накладні, складські квитанції на зерно.
Крім того, позивачем надано Акт №2 прийому-передачі виконаних робіт до агентського договору №00002 від 29.12.2008р.
Згідно п.1 Акту №2 Комерційний агент надав Довірителю, а Довіритель прийняв в повному обсязі наступні послуги за період з 01.02.2009р. по 27.02.2009р.:
- здійснив моніторинг цін на зерно (пшениця 3-го та 4-го класу);
- вивчалася територія з метою виявлення продавців зерна;
- вивчалися якісні показники зерна, шляхом відбору зразків у потенційних продавців: Агро-Хім-Трейд ПП, ОСОБА_5 ФОП, Енергосхід ТОВ, Олександрівка ТОВ;
- представниками Комерційного агента проведені переговори з контрагентами; Агро-Хім-Трейд ПП, ОСОБА_5 ФОП, Енергосхід ТОВ, Олександрівка ТОВ;
- в результаті вказаних переговорів Довірителю рекомендовано укладання договорів поставки та організоване укладання наступних договорів: Договір Кс 041/0209 від 04.02.2009, Договір Кс 09/0209-02 від 09.02.2009, Договір Кс 12/06 від 13.01.2009р., Договір Кс 18/0209-02 від 18.02.2009р., Договір Кс 20/0209-02 від 20.02.2010р., Договір Кс 23/0209-02 від 23.02.2011р., Договір Кс 40/06 від 04.02.2009; Договір Кс 48/06 від 09.02.2009р., Договір Кс 49/06 від 09.02.2009;
- проведено супровід виконання умов вищевказаних договорів, в результаті чого була фактично здійснена та оформлена документально поставка та передача прав власності на зерно.
До Акту №2 надано Комерційний звіт та розрахунок агентської винагороди.
Як доказ виконання умов Договору №00002 позивачем надано Договір Кс 041/0209 від 04.02.2009, Договір Кс 09/0209-02 від 09.02.2009, Договір Кс 12/06 від 13.01.2009р., Договір Кс 18/0209-02 від 18.02.2009р., Договір Кс 20/0209-02 від 20.02.2010р., Договір Кс 23/0209-02 від 23.02.2011р., Договір Кс 40/06 від 04.02.2009; Договір Кс 48/06 від 09.02.2009р., Договір Кс 49/06 від 09.02.2009 та відповідно виписані прибуткові накладні, видаткові накладні, складські квитанції на зерно.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.
Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Зокрема, правочин не може бути визнаний недійсним через його порушення однією зі сторін, яким би істотним воно не було (натомість, це може бути підставою для односторонньої відмови від правочину чи одностороннього розірвання договору).
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів), тобто укладення правочину:
ч. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства;
ч. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
ч. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
ч. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.
Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Враховуючи відображені в акті перевірки фактичні дані та подані сторонами докази, суд приходить до висновку про нікчемність правочину Договору №00002, виходячи з наступного.
Як вбачається з усіх наданих договорів поставки зерна, судом встановлено, що вони укладені безпосередньо між ВАТ «Запорізький хлібзавод №5» та контрагентами ПП «Агро-Хім-Трейд», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Енергосхід», ТОВ «Олександрівка» без участі Комерційного агента «Альт-Прайм».
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
Статтею 297 Господарського кодексу України встановлено предмет агентського договору.
Відповідно до вимог вказаної статті за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
Згідно статті 298 Господарського кодексу України комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду. Угода, укладена від імені суб'єкта, якого представляє комерційний агент, без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження, вважається схваленою цим суб'єктом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб'єктом, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня її укладення.
При цьому, у судовому засіданні не надано жодного документа, що підтверджують фактичність здійснення послуг комерційним агентом «ТОВ «Альт-Прайм», оскільки не надано жодного документу, що підтверджують здійснення моніторингу цін на зерно, документів, що підтверджують якість показників зерна та здійснення відбору зразків, проведення переговорів з потенційними контрагентами та здійснення супроводу укладання та виконання договорів.
У зв'язку з тим, що Агентський договір №00002 від 29.12.2008 року є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Щодо встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції, зокрема щодо встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Як вбачається з наданих матеріалів відповідачем, судом встановлено, що станом на час проведення перевірки позивача до податкового органу надано лист від 21.06.2010р. за №2712/7/23-2 про інформацію та матеріали щодо встановлених нікчемних правочинів, зокрема Акт від 18.06.2010 року №76/23-2/35773489 про результати позапланової перевірки ТОВ «Альт-Прайм» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008р. по 31.03.2010 рік, Довідку №387/7/26-34 від 20.01.2009р. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, Повідомлення №926/29-005 від 23.01.2009р. про відсутність платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), Довідку №11/46/7/26-31 від 13.10.2009р. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, Повідомлення №39870/29-005 від 16.10.2009р. про відсутність платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), Довідку №11111 від 22.09.2009р. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.
Згідно наданих документів, судом вбачається, що платник податків «ТОВ «Альт-Прайм» за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження платника податків за якою здійснюється зв'язок не встановлено.
Крім того, матеріалами перевірки встановлено, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Альт-Прайм» відповідно до даних податкового розрахунку комунального податку складає в середньому від 1 до 3 осіб. Додаток К1 до декларації з податку на прибуток до органів ДПІ не надавався, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві. Крім того, всі декларації з податку на прибуток за 2008 та 2009 роки подана з «нульовим показником» у р.7 «амортизаційні відрахування». Крім того, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у березні 2008 року по травень 2010 року, що свідчить про те, що правочини ТОВ «Альт-Прайм» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Альт-Прайм» до підприємств-покупців у звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Виходячи з викладеного вище та з урахуванням того, що у ТОВ «Альт-Прайм» відсутні основні засоби та працівники, підприємство звітувало про відсутність господарської діяльності, відсутнє за місцезнаходженням та знаходженням взагалі в іншій місцевості ніж сторони договорів поставки зерна, суд приходить до висновку про неможливість здійснення підприємством діяльності, направленої на виконання агентської угоди №00002 від 29.12.2008.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).
Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату послуг, товарів, робіт до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.
Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Крім того, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.
Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
При цьому, суд звертає увагу, що з врахуванням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки судом встановлено відсутність фактичного здійснення господарської операції з надання агентських послуг від ТОВ «Альт-Прайм» ПАТ «Запорізький хлібзавод №5», відтак податковим органом правомірно визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 58034 грн. за основним платежем та 14508 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду спору, суд вважає, що висновки Акту перевірки щодо виявлених порушень підтверджені належними доказами, податковим органом доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0000670804 від 01.07.2011р. відповідно до приписів чинного законодавства, а позовні вимоги щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є такими, що не підтверджені належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 09 лютого 2012 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 23 лютого 2012 року.
Судове рішення № 21953066, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 24.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-0870/11253/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: