Постанова № 21952661, 30.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року 12:11                               Справа № 2а-0870/11478/11

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Стрельнікової Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:          Відкритого акціонерного товариства «Мелавтотранс»,

м. Мелітополь Запорізької області,

до:                    Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області,

                    м. Мелітополь Запорізької області,

про:                    скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача:                    ОСОБА_1, за довіреністю №67 від 05.12.2011р;          

від відповідача:          ОСОБА_2, за довіреністю №9 від 06.09.2011р.

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство «Мелавтотранс» (далі – ВАТ «Мелавтотранс», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Мелітопольська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000952301 та №0000962301 від 25.07.2011.

          На обґрунтування вимог позивач зазначає, що у період з 01.04.2011 по 31.03.2011 Мелітопольською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Мелавтотранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками якої відповідач склав акт №978/23/31897981 від 06.07.2011. Під час перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Мелавтотранс» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на думку податкового органу, позивачем було завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік на суму 282854 грн., занижено податок на прибуток у сумі 10175 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 10175 грн., а також Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, Товариством було завищено податковий кредит та, як наслідок, занижено суму податку на додану вартість на суму 257650 грн. 25 липня 2011 року, на підставі акту перевірки, Мелітопольською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000952301 та №0000962301, якими відповідач донарахував ВАТ «Мелавтотранс» податкові зобов’язання по податку на прибуток та податку на додану вартість. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у акті перевірки № 978/23/31897981 від 06.07.2011, є безпідставними та необґрунтованими.

          Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить суд позов задовольнити, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000952301 та №0000962301 прийняті Мелітопольською ОДПІ 25.07.2011.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, вимоги позивача вважає безпідставними. Під час надання суду пояснень та у письмових запереченнях на позов зокрема зазначає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000952301 та №0000962301 прийняті Мелітопольською ОДПІ правомірно, оскільки за наслідками перевірки податковим органом були встановлені порушення ВАТ «Мелавтотранс» вимог податкового законодавства, що полягали у завищенні позивачем від’ємного значення об’єкту оподаткування по податку на прибуток за 2010 рік на суму 282854 грн., заниженні податку на прибуток у сумі 1075 грн., у тому числі за 1 квартал 20100 року, а також завищенні податкового кредиту та, як наслідок, заниженні суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету, у сумі 195650 грн. Такого висновку, зазначає представник відповідача, Мелітопольська ОДПІ дійшла з огляду на те, що під час перевірки у наданих первинних документах не знайшли свого підтвердження господарські взаємовідносини ВАТ «Мелавтотранс» з ТОВ «Група Машстрой» та ТОВ «Май-СП». З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що прийняті Мелітопольською ОДПІ податкові повідомлення-рішення №0000952301 та №0000962301 від 25.07.2011 є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

          Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

          Фахівцями Мелітопольської ОДПІ, у період з 16.05.2011 по 06.07.2011, була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Мелавтотранс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, про що було складено акт №978/23/31897981 від 06.07.2011.

          Згідно висновків акту №978/23/31897981, за наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ВАТ «Мелавтотранс» пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Товариством завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік на суму 282854 грн., занижено податок на прибуток у сумі 10175 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 в сумі 10175 грн. Крім того, податковим органом було встановлено, що позивач порушив вимоги п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 72, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення податку на додану вартість, занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 257650 грн., в тому числі за квітень 2010 року у сумі 52756 грн., за травень 2010 року – 72177 грн., червень 2010 року – 54051 грн., липень 2010 року – 65833 грн., серпень 2010 року 1667 грн., жовтень 2010 року 2333 грн., березень 2011 року – 8833 грн.

          На підставі акту перевірки №978/23/31897981 від 06.07.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення №0000962301 від 25.07.2011, яким ТОВ «Мелавтотранс» була визначена сума податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 10176 грн., в тому числі 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000962301 від 25.07.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 257650 грн., в тому числі 62205 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

          Не погоджуючись із прийнятими податковим органом рішеннями, позивач звертався із скаргами до ДПА в Запорізькій області та Державної податкової служби України, однак рішенням ДПА у Запорізькій області скарга ТОВ «Мелавтотранс» була залишена без задоволення, а рішенням ДПС України без розгляду.

          07 грудня 2011 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000952301 та №0000962301 прийнятих Мелітопольською ОДПІ 25.07.2011.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000952301 від 26.07.2011р. про визначення грошового зобов’язання з податку на прибуток.

          Як зазначено у акті перевірки (стр. 15 акту), на порушення пунктів 5.1 підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994р. №334/94-ВР, ВАТ «Мелавтотрнас» завищено витрат на загальну суму 196569 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року у сумі 196569 грн., а саме: до розрахунку суми ремонтів на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин (рядок 04.10 Декларацій) включено витрати на придбання запасних частин за безтоварними операціями від імені ТОВ «Група Машстрой», ТОВ «Май-СП».

          Згідно наданих до перевірки первинних документів ВАТ «Мелавтотранс» у перевіряємому періоді здійснював фінансово-господарські операції з наступними підприємствами:

-          ТОВ «Група Машстрой» з придбання ТМЦ (запасних частин) у загальній сумі 1028699,40 грн, в тому числі ПДВ 171449,91 грн., відповідно до виписаних податкових накладних у період з 02.04.2010 по 25.06.2010р.,

-          ТОВ «Май-СП» з придбання ТМЦ (запасних частин) у загальній сумі 145200,05 грн., в тому числі ПДВ 24200,00 грн., відповідно до виписаних податкових накладних у період з 27.04.2010 по 31.03.2011р.;

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Мелавтотранс» укладено угоду (контракт) з ТОВ «Група Машстрой» за №10 від 01.04.2010р., згідно умов якого постачальник зобов’язується поставити покупцю товар (запасні частини для вантажних автомобілів), у свою чергу Покупець зобов’язаний прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором. Транспортування товару здійснюється Постачальником відповідно до Правил «Інкотремс-2000» на умовах FCA - склад Постачальника. В підтвердження транспортування підприємством позивача надано до перевірки товарно-транспортні накладні згідно переліку, наведеного на стр. 11 акта перевірки.

Однак вищенаведені товарно-транспортні накладні не враховано податковим органом, оскільки як зазначено у акті перевірки, в усіх товарно-транспортних накладних в графі рядку авто підприємство вказано – ВАТ «Мелавтотранс», в графі замовник – ВАТ «Мелавтотранс», в графі пункт навантаження м. Дніпропетровськ, в графі розвантаження – м. Мелітополь, тобто на думку податкового органу відсутня повна адреса місця завантаження, що унеможливлює встановити фактичне місце навантаження продукції. В розділі «вантажно-розвантажувальні операції» взагалі відсутні будь-які відмітки. Крім того, на наданих товарно-транспортних накладних відсутні підписи та печатки водія (експедитора) та вантажоодержувача. Позиція податкового органу щодо неврахування зазначених товарно-транспортних накладних полягає в тому, що відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображенні результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському так і податковому).

Крім того, як встановлено перевіркою та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи, протягом перевіряє мого період ВАТ «Мелавтотранс» мало господарські відносини з ТОВ «Май-СП», які здійснювалися без укладання угод за усною домовленістю. На підприємство ТОВ «Май-СП» податковою було направлено запит №14162/10/23-122 від 19.05.2011р. про надання інформації, що підтверджує взаєморозрахунки з ВАТ «Мелавтотранс». Мелітопольською ОДПІ отримано відповідь ТОВ «Май-СП» вх. №12492/1- від 06.06.2011р., в якій підтверджено факт поставки товару ВАТ «Мелавтотранс», надано копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, актів звіряння розрахунків.

Згідно наданих до перевірки актів списання ТМЦ, акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (форма № ОЗ-2), дефектних відомостей, ВАТ «Мелавтотранс» вартість придбаних у ТОВ «Група Машстрой» то ТОВ «Май-СП» запасних частин списано на збільшення балансової вартості засобів у загальній сумі 737513,88 грн.

Акт перевірки на стр. 23 містить посилання на ненадання до перевірки документів, підтверджуючих факт придбання ТМЦ та не надання товарно-транспортних накладних, підтверджуючих транспортування ТМЦ. При цьому не зазначено, які саме документи, підтверджуючі факт придбання ТМЦ має на увазі податкова. Також акт перевірки на стр. 23 містить посилання на відсутність у ТОВ «Група Машстрой» найманих працівників, земельних ділянок, власних основних фондів 1 групи, складських або будь-яких інших приміщень, які можуть бути використані у господарській діяльності підприємства, враховуючи відсутність складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, дані операції є транзитними та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди підприємству – вигодо ВАТ «Мелавтотранс» при операціях через ланцюг підприємств «транзитерів» в т.ч ТОВ «Май-СП», з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, однак суду відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності зазначених обставин.

          Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі – Закон №334/94), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

          Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Згідно п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №334/94, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

          На підтвердження валових витрат за вищезазначеними господарськими операціями позивачем до перевірки і суду надані необхідні документи, зокрема: угода (контракт) №10 від 01.04.2010р., видаткові та приходні накладні з підписами повноважних осіб на отримання запчастин для вантажних автомобілів, податкові накладні, платіжні доручення, акти звіряння розрахунків. Крім того, суду надані позивачем копії подорожніх листів вантажних автомобілів та картки складського обліку матеріалів.

           Щодо товарності операції між Позивачем та його контрагентами у суду сумнівів не викликає, у зв’язку з достатністю документів які підтверджують факт поставки товару позивачу, а відсутність товарно-транспортних накладних та наявність товарно-транспортних накладних з недоліками іх заповнення, за наявності інших документів, не може бути прийнято судом як основний доказ, щодо підтвердження безтоварності операції позивача з його прямими контрагентами. Відсутність товарно-транспортних накладних або складення їх неналежним чином є порушенням правил перевезення автомобільним транспортом і може бути підставою для не підтвердження витрат щодо перевезення ТМЦ, і сам по собі такий факт не може бути єдиним і достатнім доказом безтоварності господарських операцій.

          Щодо посилання відповідача у акті перевірки (стр. 12 акту) на пояснення водіїв ВАТ «Мелавтотранс» ОСОБА_3 від 05.06.2011р., ОСОБА_4 від 05.06.2011 року про те, що перевезення запасних частин з міста Дніпропетровськ ними не здійснювалось, суд зазначає, що зазначені пояснення не є належними та допустимими доказами, оскільки як вбачається з наданих відповідачем суду копій зазначених пояснень, вони були відібрані у осіб о/у ВПМ Мелітопольської ОДПІ, при цьому опитувані особи не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, внаслідок чого такі особи можуть змінити свої показання у будь-який час. Так, представником позивача суду надані письмові пояснення водія ОСОБА_5 від 27.01.2012р., згідно яких він підтвердив здійснення ним у квітні 2010 року перевезень запасних частин з м. Дніпропетровськ до м. Мелітополь, під час даних ним раніше пояснень представникам міліції суть питань було не зовсім зрозуміло, самі пояснення від підписав не читаючи. З огляду на вищенаведене суд також не може прийняти як належний та допустимий доказ пояснення ОСОБА_6 від 08.12.2011р., на які посилався у судовому засіданні представник відповідача, до того ж, зазначене пояснення відібрано вже після складання відповідачем акту перевірки і винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, і не враховувалось відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень, оскільки не існувало на момент їх прийняття.

           З огляду на наведене, відповідачем не доведено суду правомірність висновків перевіряючи щодо заниження відповідачем податку на прибуток і як наслідок правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000952301 від 26.07.2011р.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000962301 від 26.07.2011р. про визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

          Підставами для висновку перевіряючих щодо завищення підприємством Позивача податкового кредиту у загальній сумі 195650 грн. за періоди: квітень-серпень 2010р, жовтень 2010 р., березень 2011р. послугували ті ж самі фактичні обставини, що і для висновку про заниження податку на прибуток, викладені вище, а саме: відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання ТМЦ у ТОВ «Група Машстрой» за період з квітня по червень 2010р. у загальній сумі 171449,91 грн., та у ТОВ «Май-СП» за період з квітня по жовтень 2010 р. і у березні 2011р. у загальній сумі 24200 грн., оскільки на думку перевіряючих зазначені операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, посилаючись при цьому на ті ж самі обставини, що зазначені при описі порушення у вигляді заниження податку на прибуток. Суд не погоджується з такими висновками перевіряючи з огляду на наведені вище обставини та з урахуванням такого.

           Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (далі – Закон № 168/97), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

          Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

          Відповідно до п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

          Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

          Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» та Подактовим кодексом України передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення “першої події” та наявність податкової накладної.

З урахуванням наданих під час проведення перевірки і наявних в матеріалах справи платіжних документів та податкових накладних, у позивача виникла перша подія у вигляді здійснення оплати та отримання від постачальника податкової накладної. Тому, у ВАТ «Мелавтотранс» були всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для відображення податкового кредиту за вказаними операціями.

          Разом тим судом встановлено, що проведеною відповідачем перевіркою було встановлено також порушення позивачем ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону №168/97 у вигляді безпідставного заниження ВАТ «Мелавтотранс» податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 61999,99 грн., а саме: в липні 2010р. до податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ ВАТ «Мелавтотранс» суму операції з реалізації товарів, робіт (послуг) ВАТ Мелітопольський м’ясокомбінат», віднесено не в повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що у липні 2010року ВАТ «Мелавтотранс» згідно договору №360 від 01.06.2009р. здійснено поставку послуг (транспортні послуги) ВАТ «Мелітопольський м’ясокомбінат» згідно акту виконаних робіт б/н від 31.07.2010р. та податкової накладної №92 від 31.07.2010р. на суму 1227151,45 грн, в т.ч. ПДВ 204525,54 грн. Згідно наданого до перевірки реєстру виданих податкових накладних (по загальній декларації), сума ПДВ за податковою накладною №92 від 31.07.2001р. підприємством ВАТ «Мелавтотранс» включено до податкових зобов’язань з ПДВ за липень 2010 року не в повному обсязі, а саме на суму 142525,24 грн. Згідно отриманої на запит Мелітопольської ОДПІ №16669/23-122 від 20.06.2011р. відповіді ВАТ «Мелавтотранс», помилка при формуванні сум податкових зобов’язань з ПДВ за липень 2010р. допущена у зв’язку з технічною несправністю програми Бест-звіт на підприємстві.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти наявності вищезазначеного порушення, однак позовні вимоги не уточнив, питання щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962301 від 26.07.2011р. в частині залишив на вирішення суду.

          Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду визнання позивачем наявності порушення у вигляді заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 62000 грн., суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000962301 від 26.07.2011р. підлягає скасуванню частково, з урахуванням наявного в матеріалах справи додатку №1 до рішення №0000962301 від 26.07.2011р. «Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість» - в загальному розмірі 242355 гривень 25 копійок, в тому числі за основним платежем у розмірі 195650 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 47605 гривень 25 копійок.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Мелавтотранс» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0000952301 від 25 липня 2011 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Мелавтотранс» податкового зобов’язання за платежем «податок на прибуток» в загальному розмірі 10176 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0000962301 від 25 липня 2011 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Мелавтотранс» податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 242355 гривень 25 копійок, в тому числі за основним платежем у розмірі 195650 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 47605 гривень 25 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Мелавтотранс» (ЄДРПОУ 31897981) 21 гривню судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі у строк, передбачений ч. 3 ст. 160 КАС України.

          Суддя                                        (підпис)                                        Н.В. Стрельнікова