Постанова № 21952374, 20.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 року (11 год. 50 хв.) Справа № 2а-0870/9093/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Вороніна Ю.Л.

представників відповідача Жолтоуховій І.Ю., Бабича С.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

до Камянсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький рибокомбінат» (далі ПАТ «Запорізький рибокомбінат», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Камянсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Камянсько-Дніпровська МДПІ Запорізької області, відповідач), в якому просить суд:

визнати неправомірними дії відповідача щодо самостійного зарахування протягом 2010-2011 років сплачених позивачем у 2010-2011 роках за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №25 сум зі сплати орендної плати за земельні ділянки у рахунок податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету;

зобовязати відповідача провести певні дії, повязані з проведенням перерахунку пені та штрафних санкцій зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 2011 роки за договором оренди від 01.04.2006 №25.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що 01.04.2006 між позивачем та Камянсько-Дніпровською районною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки №25 загальною площею 1494,9444 га, що знаходиться за межами м. Камянка-Дніпровська Запорізької області. Вважає, що податковий орган, як контролюючий орган зі сплати платежів до бюджету у 2007-2011 роках обліковував надходження до місцевого бюджету з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, яка затверджена наказом ДПА України від 18.07.2005 №276. Зазначає, що в порушення п.3.1 вказаної Інструкції відповідач обліковує надходження з орендної плати за землі державної та комунальної власності загальною сумою за двома договорами оренди землі від 01.04.2006 №26 та №26, що унеможливлює встановити істинну картину зі сплати орендної плати за кожним договором. Крім того, вказує, що Камянсько-Дніпровська МДПІ Запорізької області грубо ігнорує норми законодавства при обчисленні надходжень з орендної плати за земельні ділянки, оскільки неправомірно протягом 2010-2011 років здійснювала самостійне зарахування сплачених ПАТ «Запорізький рибокомбінат» сум у рахунок податкового боргу або податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, таким чином самостійно змінюючи призначення платежів з орендної плати. Стверджує, що податковий орган, проводячи камеральні перевірки з своєчасності та повноти сплати виходить за межі терміна, за який проводиться перевірка, проте, як зазначено у листі ВАС України від 27.09.2010 №1343/11/13-10, позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні предявлятися протягом 6 місяців з дня виникнення права на стягнення податкового боргу. З урахуванням викладеного, вважає вищевказані дії відповідача протиправним та просить зобовязати відповідача провести певні дії, повязані з проведенням перерахунку пені та штрафних санкцій зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 2011 роки за договором оренди від 01.04.2006 №25.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих запереченнях від 19.12.2011 №8422/10/10 (вх. від 21.12.2011 №51033). Зокрема, зазначають, що у відповідності до ст. 269 Податкового кодексу України ПАТ «Запорізький рибокомбінат» є платником податків та зборів, зокрема, платником податку на землю. Пояснюють, що протягом 2010-2011 сплачував певні суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, проте, з врахуванням податкового боргу (недоїмки) позивача, погашення відбувалось з врахуванням норм діючого законодавства, а саме у відповідності до п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 2011року, та п.87.9 ст.87 ПК України, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, в порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Вважають, що відповідно до чинного законодавства Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 №22, на яку посилається позивач, не може застосовуватись в податкових правовідносинах, так як не є спеціальним нормативним актом з питань регулювання податкових правовідносин, оскільки регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола субєктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства, належить до сфери дії ПК України. З урахуванням викладеного, просять у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Запорізький рибокомбінат» (ідентифікаційний код 00476642) зареєстроване як юридична особа 29.06.1998 виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області.

01.04.2006 між Камянсько-Дніпровською районною державною адміністрацією (далі орендодавець) та ПАТ «Запорізький рибокомбінат» (далі орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №25, відповідно п.1.1 до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку Білозірського лиману для ведення рибогосподарської діяльності, які знаходяться в Камянсько-Дніпровському районі Запорізької області із земель Камянсько-Дніпровської міської ради за межами м.Камянка-Дніпровська. Згідно п.3.1 договір оренди укладено на 10 років.

Крім того, 15.11.2010 між Камянсько-Дніпровською районною державною адміністрацією та ПАТ «Запорізький рибокомбінат» укладено додаткову угоду, якою змінено п.4.1 договору №25 та викладено у наступній редакції: «орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно в першому півріччі з 01.01. по 01.07. рівними частинами в розмірі 1/6 орендної плати за перше півріччя не пізніше 20 числа кожного місяця у безготівковій формі, що складає 1,5% від нормативної грошової оцінки, у сумі 100072,51 грн. за перше півріччя. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно в другому півріччі з 01.07. по 31.12. рівними частинами в розмірі 1/6 орендної плати за друге півріччя не пізніше 20 числа кожного місяця у безготівковій формі, що складає 4,5% від нормативної грошової оцінки, у сумі 300217,53 грн. за друге півріччя. Загальна сума орендної плати за рік становить 400290,04 грн.

01.02.2010 ПАТ «Запорізький рибокомбінат» до Камянсько-Дніпровської МДПІ Запорізької області було подано декларацію №1359, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік у розмірі 251007,40грн., помісячна оплата за січень листопад становить 20917,29 грн., за грудень 20917,21 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем протягом 2010 року здійснювалась сплата сум орендної плати на загальну суму орендної плати 251007,48 грн. та пені 1270,20грн., про що свідчать наступні платіжні доручення:

від 26.02.2010 №467 на суму 600,00 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за січень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 11.03.2010 №502 на суму в розмірі 20317,29 грн. із призначення платежу «доплата оренди землі за січень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 31.03.2010 №535 на суму 300,00 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за лютий 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 29.04.2010 №595 на суму 20617,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за лютий 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 30.04.2010 №609 на суму 300,00 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за березень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 11.06.2010 №660 на суму 20617,29 грн. із призначення платежу «доплата оренди землі за березень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 11.06.2010 №665 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за квітень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 30.06.2010 №705 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за травень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 05.07.2010 №728 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за червень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 31.08.2010 №62 на суму 4000,00 грн. із призначення платежу «оплата часткова оренди землі за липень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 24.09.2010 №123 на суму 16917,29 грн. із призначення платежу «доплата оренди землі за липень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 30.09.2010 №163 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за серпень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 20.10.2010 №253 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за вересень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.10.2010 №273 на суму 114,11 грн. із призначення платежу «оплата пені оренди землі за січень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.10.2010 №274 на суму 347,56 грн. із призначення платежу «оплата пені оренди землі за лютий 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.10.2010 №275 на суму 486,34 грн. із призначення платежу «оплата пені оренди землі за березень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.10.2010 №276 на суму 140,98 грн. із призначення платежу «оплата пені оренди землі за квітень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.10.2010 №277 на суму 1,70 грн. із призначення платежу «оплата пені оренди землі за липень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.11.2010 №402 на суму 20917,29 із призначення платежу «оплата оренди землі за жовтень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.12.2010 №6 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за листопад 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.12.2010 №10 на суму 20917,21 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за грудень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006».

28.01.2011 ПАТ «Запорізький рибокомбінат» до Камянсько-Дніпровської МДПІ Запорізької області було подано декларацію №40, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік у розмірі 251007,40грн., помісячна оплата за січень листопад становить 20917,29 грн., за грудень 20917,21 грн.

Крім того, 17.08.2011 позивачем до відповідного податкового органу надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з урахуванням уточнень з 01.07.2011, згідно якої ПАТ «Запорізький рибокомбінат» задекларовано податкові зобов'язання на 2011 рік у сумі 400290,04 грн., у тому числі з помісячна оплата за січень червень становить 20917,29 грн., на липень листопад становить 45797,72 грн., на грудень 45797,70 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем протягом 2011 року здійснювалась сплата сум орендної плати на загальну суму 400290,04 грн., про що свідчать наступні платіжні доручення:

від 28.02.2011 №667 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за січень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.03.2011 №738 на суму в розмірі 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за лютий 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 22.04.2011 №817 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за березень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 17.05.2011 №872 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за квітень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 20.06.2011 №46 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за травень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 28.07.2011 №134 на суму 20917,29 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за червень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 26.08.2011 №229 на суму 45797,72 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за липень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 09.09.2011 №281 на суму 45797,72 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за серпень 2011 року згідно договору №25 від 01.04.2006»;

від 09.09.2011 №282 на суму 45797,72 грн. із призначення платежу «оплата оренди землі за вересень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006».

Проте, як вбачається з матеріалів справи та представниками відповідача підтверджено, що з врахуванням податкового боргу (недоїмки) позивача, погашення податкового боргу ПАТ «Запорізький рибокомбінат» протягом 2010 2011 років відбувалось в порядку календарної черговості його виникнення.

Вважаючи такі дії Камянсько-Дніпровської МДПІ Запорізької області протиправними, позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить, зокрема, зобовязати відповідача провести певні дії, повязані з проведенням перерахунку пені та штрафних санкцій зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 2011 роки за договором оренди від 01.04.2006 №25.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів) на момент виникнення спірних правовідносин у 2010 році (далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Так, відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.4.1.1 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Пункт 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ зазначає, що податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається із приписів пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №2181-ІІІ встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Інструкція №22)

У пункті 1.7 Інструкції №22 вказано, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно із п. 3.8 Інструкції №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

На підставі аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України до 01.01.2011 належало виключно платнику.

Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом № 2181-ІІІ, який був спеціальним законом з питань оподаткування і який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Закон №2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Зазначені приписи Закону №2181-ІІІ не містять такого заходу, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, протягом 2010 року у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, згідно якого податковий борг погашається платниками податків попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях, так як у графі вищевказаних платіжних доручень «Призначення платежу» позивачем чітко вказано за який саме податковий період підприємством сплачується податкове зобовязання.

За таких обставин самостійне зарахування Камянсько-Дніпровською МДПІ сплачених платником податку сум з орендної плати за земельні ділянки протягом 2010 року у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є протиправним.

На підставі викладено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо самостійного зарахування протягом 2010 року сплачених позивачем у 2010 році за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №25 сум зі сплати орендної плати за земельні ділянки у рахунок податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, 1 січня 2011 року набрав чинності ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та втратив чинність Закон №2181-ІІІ.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

На підставі системного аналізу вищевказаної норми, суд дійшов висновку, що з 01.01.2011 податковий орган зобовязаний зарахувати кошти платника податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо самостійного зарахування протягом 2011 року сплачених ПАТ «Запорізький рибокомбінат» у 2011 році за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №25 сум зі сплати орендної плати за земельні ділянки у рахунок податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, судом не приймає посилання представника позивача на те, що протягом 2007 2009 років ПАТ «Запорізький рибокомбінат» своєчасно та в повному обсязі сплачувались суми по орендній платі за земельну ділянку по договору від 01.04.2006 №25, оскільки у позовній заяві позивачем було чітко визначено спірний період, а саме 2010 2011роки.

Щодо позовних вимог в частині зобовязання відповідача провести певні дії, повязані з проведенням перерахунку пені та штрафних санкцій зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 2011 роки за договором оренди від 01.04.2006 №25 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. Штрафні санкції до платника податку застосовуються шляхом винесення рішення про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.1 ч.4 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Матеріалами справи встановлено та представниками відповідача підтверджено, що протягом 2010 2011 років відповідачем було проведено ряд перевірок позивача, за результатами яких були прийняті рішення, якими відповідачу визначено податкове зобовязання за штрафними санкціями з орендної плати за землю. Протягом 2010 року вказані рішення позивачем оскаржені не були, а тому зазначені податкові зобовязання набували статусу податкового боргу з орендної плати за землю. У 2011 році ПАТ «Запорізький рибокомбінат» здійснив оскарження таких рішень.

Наказом ДПА України від 11.06.2003 №290 затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, відповідно до приписів п. 6.3 якої у разі визнання судом недійсним податкового повідомлення податкового органу про нарахування (донарахування) суми податкового зобов'язання сума пені, нарахована за несвоєчасне погашення такого податкового зобов'язання, скасовується. Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що списання сум нарахованої пені або призупинення її нарахування може відбуватися у випадках, передбачених чинними нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку вимога позивача про зобовязання відповідача провести певні дії щодо перерахунку штрафних санкцій та пені є необґрунтованою, оскільки нарахування штрафних санкції Камянсько-Дніпровською МДПІ Запорізької області здійснено шляхом винесення рішення про застосування штрафних санкцій. Вимоги про скасування рішень про застосування штрафних санкцій позивач у даній справі суду не предявляв, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача провести певні дії, повязані з проведенням перерахунку пені та штрафних санкцій зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 2011 роки за договором оренди від 01.04.2006 №25.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» до Камянсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання неправомірними дій щодо самостійного зарахування протягом 2010-2011 років податковим органом сум із сплати орендної плати за землю у рахунок податкових зобовязань та зобовязання провести перерахунок розрахунків пені та штрафних санкцій зі сплати орендної плати за землю задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Камянсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області щодо самостійного зарахування протягом 2010 року сплачених Публічним акціонерним товариством «Запорізький рибокомбінат» сум зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки №25 від 01.04.2006 у рахунок сплати податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 21, код ЄДРПОУ 00476642) з Державного бюджету України 3 (три гривні) грн. 40 (сорок копійок) коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 27.02.2012.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак