Постанова № 21951063, 21.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року 11:40 Справа № 0870/611/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.

при секретарі судового засідання Гайдай А.В.

за участю:

позивач: не зявився,

відповідач: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 59282 грн. 32 коп.

ВСТАНОВИВ:

23.01.2012 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 59 282 грн. 32 коп.

Ухвалою суду від 24.01.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/611/12, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.02.2012. Розгляд справи відкладався до 21.02.2012.

Позивач у судове засідання не зявився. Направив суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без його участі. Просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з доходів фізичних осіб у розмірі 2516 грн. 87 коп. та зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 56765 грн. 45 коп. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ). Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобовязань, нарахованих податковою та визначених позивачем самостійно. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які були направлені відповідачу на його юридичну адресу: АДРЕСА_1 з відміткою поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.10.2011 місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження від 24.01.2012 та повістки про виклик вручені відповідачу належним чином.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована 11.01.2000 як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.10.2011.

За результатами здійснення фінансово господарської діяльності до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя відповідачем надана декларація про доходи, одержані за 2009 рік, в якій у п.3.1 розділу 3 повідомлено, що дохід, з якого необхідно сплатити прибутковий податок за 2009 рік становить 20363 грн. 84 коп.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 21.01.2010 відповідачем фактично внесена плата за торговий патент за звітний період (2009 рік) 940 грн.

Відповідно до перерахунку податку за 2009 рік від 05.02.2010, який було зроблено ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, сума нарахованого податку склала 2114 грн. 58 коп.

У п.3.2 розділу 3 зазначеної вище декларації відповідач зазначає, що в наступному 2010 році він передбачає одержати сукупний оподатковуваний дохід у розмірі 5000 грн.

Відповідно до розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік від 05.02.2010, який було зроблено ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, сума нарахованого прибуткового податку склала 750 грн.

На підставі цього розрахунку, відповідно до ст.6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя складено податкове повідомлення рішення від 05.02.2010 №0000791702/0 з визначенням граничного терміну сплати: 15.03.2010 187 грн. 50 коп., 14.05.2010 187 грн. 50 коп., 16.08.2010 187 грн. 50 коп., 15.11.2010 187 грн. 50 коп.

Зазначене податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 14.02.2010, про що свідчить підпис на корінці рішення.

Крім того, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя була проведена перевірка відповідача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб, про що складений акт №003731700/НОМЕР_1 від 12.04.2010 та винесено податкове повідомлення рішення №003731700/НОМЕР_1 від 12.04.2010, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10% узгодженої суми податкових зобовязань у сумі 18 грн.51 коп.

Зазначене податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 21.04.2010, про що свідчить підпис на корінці рішення.

Вищезазначені податкові повідомлення рішення у адміністративному або судовому порядку не оскаржувалися.

Згідно облікової картки, яка ведеться ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя за відповідачем обліковується сума податкового боргу з прибуткового податку (з урахуванням часткової сплати та суми нарахованої пені у розмірі 6 грн. 26 коп.) у розмірі 2 516 грн. 87 коп.

Крім того, фахівцями ДПІ у Шевченківському районі проведено перевірку господарської одиниці - магазину, розташованому за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Новостепнянське, вул.Гагарина, буд.85, що належить відповідачу, за результатами якої складений акт перевірки від 29.09.2010 №0289/08/30/23/НОМЕР_1.

На підставі матеріалів перевірки винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0003272308 від 11.10.2010 на суму 59866 грн. 45 коп.

Зазначене рішення отримане відповідачем 03.11.2010, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення кореспонденції та в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалося.

Згідно облікової картки, яка ведеться ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя за відповідачем обліковується сума заборгованості зі штрафних санкцій (з урахуванням переплати) у розмірі 56765 грн. 45 коп.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/649 від 02.04.2009, яка отримана відповідачем 03.04.2009, про що свідчить підпис відповідача на корінці вимоги. Також, відповідачу податковою була направлена друга податкова вимога №2/1368 від 11.08.2009, яка була отримана відповідачем 11.08.2009, про що свідчить підпис відповідача на корінці вимоги.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджену платником податків або узгоджену в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачену у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пункт 5.1 вищеназваного Закону передбачає, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем до сплати суми податкового зобовязання відповідно до наданих податкових декларацій з податку з доходів фізичних осіб у повному обсязі не сплачені у встановлений законодавством строк, є узгодженими і визнаються податковим боргом платника податків.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Доказів оскарження податкових повідомлень рішень в судовому або апеляційному порядку відповідачем не надано.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону №2181-III від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу.

Підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Таким чином, з огляду на те, що наявність податкового боргу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає позовні вимоги податкового органу обґрунтованими, а адміністративний позов в частині стягнення податкового боргу у розмірі 2516 грн. таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 239 ГК України передбачає, що органи податкової служби як органи державної влади відповідно до своїх повноважень і в порядку, передбаченому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно господарські санкції.

Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з п.п.8,11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкові органи мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ч.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Перевіркою встановлені порушення п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, та п. 1,5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою КМУ від 26.09.20014, а саме не оприбуткування готівкових коштів.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 56765 грн. 45 коп. підлягають задоволенню.

Згідно з п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом…

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 59282 грн. 32 коп. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (р/р 33213801700009, код платежу 11010200, отримувач Місцевий бюджет Шевченківського району м.Запоріжжя, код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2516 (дві тисячі пятсот шістнадцять) 87 коп.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (р/р 31116104700009, код платежу 21080900, отримувач Державний бюджет Шевченківського району м.Запоріжжя, код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 56765 (пятдесят шість тисяч сімсот шістдесят пять) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 21.02.2012.