Постанова № 21950093, 06.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року <Текст >Справа № 2а-0870/12115/11

Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу

За позовом Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, в особі Михайлівської філії Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” філія №13

до Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2011 № 0000013500, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, в особі Михайлівської філії Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” філія №13 Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 № 00000122001, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 504,28 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2011, в порядку ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/12115/11 та призначено до судового розгляду на 11.01.2012. Провадження у справі було зупинено до 06.02.2011.

06.02.2011 представники сторін до суду не прибули. Відповідач направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку зі зайнятістю в іншому судовому процесі. Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечує.

Розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване та розглянув справу за відсутності представників сторін.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У засіданні 06.02.2012 суд розглянув справу по суті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на наступне:

На підставі Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІУ, затвердженими МФ Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку, наказу Мінфіну України “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку” і “Інструкції про його застосування”№291 від 30.09.1999, відповідно наказів голови правління ЗОКС “Довіра” про формування облікової політики № 28 від 24 грудня 2008, №83 від 29 грудня 2007, №65 від 28 грудня 2006, кредитна спілка не відносить суми витрачених коштів на оплату судового збору, витрат на ІТЗ, витрат по вчиненню виконавчих написів до складу валових витрат, а обліковує їх як дебіторську заборгованість, яку сплачує боржник за рішенням суду.

Окрім цього, відповідно до ст. 1. Закону України “Про кредитні спілки” кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Позивач вважає, що якщо б припустити, що Михайлівська філія ЗОКС “Довіра” філія №13 віднесла б суми витрачених коштів на забезпечення судових процесів до витрат, то у випадку їх сплати боржниками за рішенням суду, ці грошові кошти не підлягають оподаткуванню.

Адже згідно пп.7.11.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “в” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: “... доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань ...”.

Згідно пп.7.11.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті. Тобто, любий різновид відшкодування витрат (а не тільки в страхових випадках), яке отримує кредитна спілка звільняється від оподаткування.

В даному випадку, це є відшкодування витрат по сплаті державного мита (судового збору), витрат на інформаційно-технічне забезпечення, нотаріальних послуг, які були сплачені кредитною спілкою за подачу до суду заяв про видачу судових наказів, позовних заяв та заяв про вчинення виконавчих написів, тобто це є витрати, які понесла кредитна спілка та які, у разі задоволення позову, підлягають відшкодуванню боржниками.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Обґрунтовуючи свою позицію, посилався на те, що в ході проведеної перевірки встановлено заниження задекларованих Михайлівською філією ЗОКС “Довіра” Ф №13 показників у сумі 422,71 грн. за перевіряємий період. На підставі проведеної перевірки ДПІ винесено спірне податкове повідомлення - рішення.

Оскільки платником віднесено до витрат суму витрачених коштів на забезпечення судових процесів на протязі всього перевіряємого періоду, то при надходженні сум компенсації необхідно враховувати їх до складу валових доходів кредитної спілки.

Підпунктом 4.2. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Таким чином, в порушення абз. 2 пп. 7.11.9 п. 7.11 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” МФ ЗОКС “Довіра” Ф№13 занижено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 422,71 грн., в т.ч. за і півріччя 2010 року 322,29 грн., за І півріччя 2011року 100,42 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, з 21.10.2011 року по 04.11.2011 року Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Михайлівської філії Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" філії № 13, за результатами якої складено акт від 16.11.2011 року № 9/23/34640618.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем, в порушення п.п. 4.1.3, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 7.11.4, 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, п. 152.6, ст.152 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), було занижено чисту суму зобов'язань по податку на прибуток на 422,71 грн., в тому числі за період: І півріччя 2010 рік - 2010 рік на 322,29 грн., І півріччя 2011 року на 100,42 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.11.2011 року № 00000122001, згідно якого Михайлівській філії Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" філії № 13 визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 504,28 грн., з них - 422,71 грн. за основним платежем та 81.57 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Спірне повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку, але на момент розгляду спору не є зміненим чи скасованим.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає висновки, яких дійшли перевіряючи в ході проведеної перевірки обґрунтованими, а відтак податкове повідомлення-рішення винесеним у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства, з огляду на наступне:

Відповідно до п. 16.9 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють страхову діяльність, визначається у порядку, передбаченому ст. 7 цього Закону.

Доходи від операцій, передбачених статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.157 Податкового кодексу України (далі ПКУ) на підставі п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.135.5.1 Іп.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) включаються до складу валових доходів.

Відповідно п.16.10 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями):

«Неприбуткові організації, визначені пунктом 7.11 цього Закону, сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку».

Та п. 152.6 ст.152 ПКУ: «неприбуткові організації, визначені в пункті 157.1 ст.157 цього Кодексу, сплачують податок від неосновної діяльності з урахуванням ст.157 цього Кодексу».

Крім того, п.п. 7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 157.15 ст.157 ПКУ визначено поняття «основна діяльність»:

Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах "в" - V" підпункту 7.11.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства» та 157.15ПКУ, особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій.»

Суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР в / редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п.135.5.8 п. 135.5 ст.135 ПКУ є доходами з інших джерел і підлягають включенню до складу валового доходу, який оподатковується на загальних підставах.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 135.5.8 ПКУ підкреслюється , що до валового доходу підприємств включаються на підставі:

доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі приходних касових ордерів та платіжних банківських документів, наданих в ході перевірки, встановлено, що протягом перевіряємого періоду в касу Михайлівської філії ЗОКС «Довіра», філії №13 та на банківський розрахунковий рахунок надійшли суми державного мита, що відшкодовані на підставі рішень суду та які з метою їх оподаткування кредитною спілкою не включені до складу валового доходу у загальній сумі 4132,71 грн., у тому числі по кварталах: 3 кв. 2009 на суму 416,83 грн.;4 кв. 2009 на суму 351,61грн.;1кв.2010 на суму 883,78 грн.;2кв.2010 на суму 1384 грн.;3кв. 2010 на суму 142,35 грн.;4кв. 2010 на суму 421,42 грн.;1кв.2011 на суму 306,2грн., 2кв. 2011 на суму 226,52 грн.

Зазначені доходи позивача були включені до складу доходів, які підпадають під дію пп. 7.11.4. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.157.6 ст.157 ПКУ.

У пп. 7.11.4 зазначеного закону та п. 157.6 ст.157 ПКУ зазначений вичерпний перелік доходів кредитних спілок, які звільняються від оподаткування, а саме : доходи кредитних спілок отримані у вигляді:

коштів, які надходять до кредитних спілок у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством, разових або періодичних внесків засновників і членів;

доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної

допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.»

Таким чином, від оподаткування звільняються не будь-які доходи неприбуткових організацій, а лише визначені в зазначеній вище нормі.

Зазначений закон передбачає можливість отримання неприбутковою організацією доходу, який є базою оподаткування. Тобто, передбачений відповідний порядок оподаткування операцій неприбуткової установи у залежності від джерел надходження коштів.

В позові позивач зазначає, що зазначені доходи кредитної спілки підпадають під визначення “пасивних” доходів, оскільки поняття страхових виплат та відшкодувань і поняття відшкодування збитків, понесених у зв'язку з веденням претензійної роботи є тотожними.

Виходячи з того, що згідно з пп. 7.11.13 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном “пасивні доходи”слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Зокрема пасивним доходом є не будь-яка виплата та відшкодування, а лише “страхові виплати і відшкодування”.

Крім того, відшкодування збитків, понесених у зв'язку з веденням претензійної роботи не може поєднуватись з пасивним доходом, зокрема “страховими виплатами і відшкодуваннями”.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відшкодування збитків учасників цивільного (ст.ст.79 та 88 ЦПК України) та господарського процесу (зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи), покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Таким чином, оскільки відшкодування збитків, пов'язаних з розглядом судової справи, не підпадають під поняття страхових виплат та відшкодувань, то такі доходи позивача не можна вважати пасивними доходами, отже вони повинні оподатковуватись згідно абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Підпунктом 7.11.9, п.7.11. ст. 7 за 2009-2010р. та п.157.11ст 157 ПКУ визначено, що незалежно від положень абзацу першого вищезазначених нормативних матеріалів, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 пункту 7.11(за 2009р-2010р.) та пунктами 157.2-157.9 ст.157, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.»

Також, підпунктом 4.2.3 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Оскільки позивач відносив до витрат суму витрачених коштів на забезпечення судових процесів на протязі всього перевіряємого періоду, про що зазначено і в акті перевірки, то при надходженні сум компенсації необхідно враховувати їх до складу валових доходів.

Таким чином, за результатом розгляду справи суд вважає, доведеними висновки податкового органу стосовно порушення позивачем п.п. 4.1.3, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 7.11.4, 7.11.9 п.7.11 ст.7, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.п.135.5.8 п.п.135.5.1 Іп.135.5 ст.135, ст.153, п.157.6, п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755- УІ (із змінами та доповненнями) та, відповідно заниження суми валового доходу у розмірі 4132,71 грн. на суми державного мита, що відшкодовані на підставі рішень суду і надійшли в касу та на банківський розрахунковий рахунок ЗОКС «Довіра».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.11.2011 № 00000122001, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 504,28 грн. є обґрунтованим, висновки акту є правомірними та не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, а відтак приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати слід віднести на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, в особі Михайлівської філії Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” філія №13 Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 № 00000122001, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 504,28 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 16.02.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко