Постанова № 21948812, 07.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року ( о 10 год. 18 хв.)                               Справа № 2а-0870/12000/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість у сумі 7410,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ), Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг 7410,40 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 07.02.2012 надав суду клопотання (вх. №5144) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як юридична особа 08.11.2007 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується довідкоюм з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було подано декларації від 18.06.2010 №41059, від 18.08.2010 №61827, від 20.09.2010 №70031, від 20.10.2010 №81779, від 22.06.2011 №46932, від 08.07.2011 №9004564642, від 15.08.2011 №9006629034, від 15.08.2011 №9006630621, від 17.08.2011 №9006737171, від 12.09.2011 №9007382645, від 10.10.2011 №9008362040, від 17.11.2011 №9011237673, відповідно до якої підприємцем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7598,00грн.

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасної сплати (перерахування) платником податків-фізичною особою податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 08.09.2011 №954/17-2608609197 (далі – Акт №954/17-2608609197). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п.57.1 ст.57, п.176.1 «е» ст.176 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата суми узгоджених податкових зобов’язань по податку на додану вартість в сумі 645,74 грн. за період з 30.06.2010 по 29.08.2011. Із вказаним актом ознайомлено відповідача, про що свідчить його підпис у відповідній графі Акту №954/17-2608609197.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2011 №0011601700, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 129,15грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 08.09.2011.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у сумі 126,30 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6Закону №2181-ІІІ, відповідачу 21.09.2010 була вручена перша податкова вимога від 21.05.2010 №1/751, друга податкова вимога від 26.10.2010 №2/1876 направлена на адресу відповідача поштою та отримана ним 30.11.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості відповідач має податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 7410,40грн. (з урахуванням часткової сплати у розмірі 443,05 грн.).

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем вказаної податкової заборгованості ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) під час виникнення частини податкового боргу, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ передбачено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за травень, липень, серпень, вересень 2010 року, які у встановлені законодавством строки не сплачено.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011року.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п.203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст.57 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. (п. 203.2 ст.203 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року, які у встановлені законодавством строки не сплачено.

Крім того, із матеріалів справи випливає, що відповідачем було порушено граничних термінів сплати податкового зобов’язання, що встановлено та зазначено у Акті №954/17-2608609197.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст.126 ПК України).

Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства нараховані штрафні санкції відповідачу за порушено граничних термінів сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 30.06.2010 по 29.08.2011.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.09.2011 №0011601700 та податкові вимоги оскаржені не були ні у адміністративному, ні у судовому порядку, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 126,30 грн.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Із матеріалів справи випливає, що на час розгляду у суді відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 7410,40 грн.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена. Під час розгляду справи відповідач проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Ленінського району м.Запоріжжя (р/р31119029700006, код платежу 14010100, код отримувача 34677103, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7410,00 грн. (сім тисяч чотириста десять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                              (підпис)                              І.В.Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 08.02.2012.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В.Батрак