Ухвала суду № 21948319, 06.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

06 лютого 2012 року Справа № 0870/859/12

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовомКомунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне обєднання»

доУправління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області

проскасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Приморське житлово-експлуатаційне обєднання» (далі позивач або КП «ПЖЕО») з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (далі відповідач або УПФУ) в якому просить суд:

-скасувати складений УПФУ Акт №269 від 30.12.2011 про результати проведення планової перевірки КП «ПЖЕО» з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування України за період з 01.06.2009 по 20.12.2011.

-скасувати рішення начальника УПФУ Мануілової Т.В. №2 від 11.01.2012 про стягнення з КП «ПЖЕО» суми штрафу в розмірі 5644,20 грн.;

-скасувати рішення начальника УПФУ Мануілової Т.В. №20 від 11.01.2012 про стягнення з КП «ПЖЕО» суми штрафу в розмірі 15895,66 грн.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Що стосується п. 1 вимог позивача, а саме: скасувати складений УПФУ Акт №269 від 30.12.2011, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення субєктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 р. N 02-5/35, зі змінами та доповненнями, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Однак, Акт перевірки органів Пенсійного фонду України - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати пенсійних зборів та платежів суб'єктом господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог пенсійного законодавства зазначеними суб'єктами. Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що по-перше, так як акт перевірки службовий документ, то стосується правовідносин лише посадових осіб відповідача щодо його складання, а по-друге акт є носієм доказової інформації, тобто певних фактичних обставин, які повинні щось обґрунтовувати, тобто доказів, на підставі яких може бути винесено субєктом владних повноважень певне рішення.

У даному випадку відсутні публічно-правові правовідносини в звязку з тим, що акт перевірки на відміну від рішення про застосування штрафних санкцій не передбачає настання для платника єдиного внеску на обовязкове державне соціальне страхування певних юридично - значимих дій, відповідно до положень законодавства.

У зв'язку з цим, зазначений акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а є лише документом, який фіксує висновки перевірки, тому зазначений документ не може розглядатись як рішення субєкта владних повноважень, у розумінні пп. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Вищезазначеної позиції дотримується Вищий адміністративний суд, який в п.13 Інформаційного листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі пункту 1 частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в частині вимог щодо скасування складеного Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області Акту №269 від 30.12.2011 слід відмовити.

Керуючись п. 1 ст. 109, ст. 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству «Приморське житлово-експлуатаційне обєднання» у відкритті провадження у справі №2а-0870/859/12 в частині вимог щодо скасування складеного Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області Акту №269 від 30.12.2011 про результати проведення планової перевірки КП «ПЖЕО» з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування України за період з 01.06.2009 по 20.12.2011.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)Ю.П. Бойченко