Постанова № 21948027, 13.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року (11 год. 47 хв.) Справа № 2а-0870/96/11

Запорізький окружний адмініст

ративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Вітковській С.О.

за участю представників:

позивача: Челак Я.В., Стрілець О.І.

відповідача: Варьонова А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариство “Дніпроенерго”

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкові повідомлення рішення від 22.11.2010 №0001400805/0 та від 17.12.2010 № 0001400805/1.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя була проведена документальна невиїзна перевірка з питань правових відносин ВАТ Дніпроенерго» з контрагентами TOB «Таврія Будпостач», TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТС Юг», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.06.2008 по 30.09.2009.

Відповідно до висновків акту, документальною перевіркою встановлені порушення п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що в перевіряємому періоді ВАТ «Дніпроенерго» здійснювало фінансово - господарську діяльність з наступними контрагентами: TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТСЦ ЮГ», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя».

При цьому, зазначено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримані акти невиїзних документальних перевірок в яких зафіксовано, що вищезазначені підприємства за юридичною адресою фактично відсутні, інформація щодо отримання підприємствами дозвільних документів, патентів, ліцензій на певні види діяльності - відсутня.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, позивач вважає, що правочини, укладені між ВАТ «Дніпроенерго» та TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТС «Юг», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: видатковими та податковими накладними, а також проведенням повного розрахунку між сторонами. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях.

Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 5.2.1, п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок безпідставно включення до складу валових, витрат по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТСЦ ЮГ», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя».

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників, що свідчить про те, що правочини між ВАТ «Дніпроенерго» та підприємствами-постачальниками вчинено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1,2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України, є нікчемним, і в порядку ст. 216 Кодексу, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх не дійсністю.

За результатами перевірки, відповідно до чинного законодавства, були прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобовязань. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2010 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя була проведена документальна невиїзна перевірка з питань правових відносин ВАТ Дніпроенерго» з контрагентом TOB «Таврія Будпостач», TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТС Юг», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.06.2008 по 30.09.2009.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 05.11.2010 № 473/08-05/00130872.

24 листопада 2010 року ВАТ „Дніпроенерго" отримав на свою адресу податкове повідомлення - рішення СДПІ від 22.11.2010 № 0001400805/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на загальну суму 368,00 грн., з них 198,00 грн. за основним платежем та 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В результаті процедури апеляційного оскарження було прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.12.2010 № 0001400805/1, яке ВАТ «Дніпроенерго» отримано 20.12.2010, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Відповідно до висновків акту, документальною перевіркою встановлені порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994.

Відповідно до акту перевірки в періоді, що перевірявся, ВАТ "Дніпроенерго" здійснювало розрахунки з TOB "ЗНТК" згідно рахунків на оплату продукції згідно договору поставки ТМЦ від 04.06.2009 № 932, на загальну суму 44055,0 грн. Згідно умов додаткової угоди № 1 від 22.07.2009, укладеної Сторонами, сума поставки збільшується на 12360,0 грн.

Під час проведення перевірки ВАТ «Дніпроенерго», СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, враховано висновки акту невиїзної документальної перевірки TOB "ЗНТК", проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 11.06.2010 № 93/23-2/35802928 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 15.04.2010, яким встановлено, що відповідно до реєстраційних даних, юридична адреса TOB "ЗНТК" - м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40; засновником та директором підприємства є ОСОБА_4. Згідно акту перевірки фактичного місцезнаходження TOB "ЗНТК" від 10.02.2010р. № 41, встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою. Інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на вид діяльності - "оптова торгівлі будівельними матеріалами", відсутня. Крім того, згідно з даними 1-ДФ в 3 кварталі 2009р., загальна чисельність працюючих на підприємстві, складає - 2 особи.

На запит ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про надання документів до перевірки, посадовою особою TOB "ЗНТК" надано відповідь, листом від 26.10.2009 б/н, яким повідомлено про втрату всіх первинних документів. За вказаним фактом, директором TOB «ЗНТК» подано заяву в Комунарський РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. На дату складання акту перевірки, первинні TOB "ЗНТК" документи не поновлені.

Крім того, в червні 2009 року, ВАТ "Дніпроенерго", без укладання договору, на підставі рахунку - фактури, сплачено на користь TOB "ТСЦ ЮГ" грошові кошти у сумі 1945,94 грн.

TOB "ТСЦ ЮГ" видано рахунок-фактуру від 16.06.2009 №160611 на оплату продукції та податкову накладну від 16.06.09 № 160611. Розрахунки згідно рахунку-фактури, проводились у безготівковій формі, платіжним дорученням від 25.06.2009 №13167 на загальну суму 1945,94 грн. Станом на кінець перевірки, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з TOB „ТСЦ ЮГ", відсутня.

Під час проведення перевірки ВАТ «Дніпроенерго», СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, враховано висновки акту невиїзної документальної перевірки TOB "ТСЦ ЮГ", проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 11.06.2010 № 94/23-02/35802954, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 15.04.2010, яким встановлено, що згідно реєстраційних даних, засновником TOB "ТСЦ ЮГ" був - ОСОБА_5. Кількість працюючих на підприємстві - 1 особа.

Інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на вид діяльності "інші види оптової торгівлі" - відсутня.

Згідно даних декларації з податку на прибуток TOB "ТСЦ ЮГ" за півріччя 2009 (період перевірки ВАТ "Дніпроенерго), на підприємстві відсутні основні засоби та залишки запасів на складах.

Також, на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, посадовою особою TOB „ТСЦ ЮГ" надано письмове пояснення про втрату всіх первинних та бухгалтерських документів за період діяльності підприємства.

В періоді, що перевірявся, ВАТ "Дніпроенерго" мав взаємовідносини з контрагентом TOB "Цоколь" без укладання договорів поставки (купівлі-продажу).

Передача товару TOB „Цоколь" у власність ВАТ "Дніпроенерго", оформлена рядом видаткових накладних.

На підставі рахунку-фактури від 10.08.2009р. № 87, виданого TOB "Цоколь" на товари, ВАТ "Дніпроенерго" сплачено грошові кошти у сумі 98000 грн.

Станом на кінець перевірки, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з TOB „Цоколь" відсутня.

Під час проведення перевірки ВАТ «Дніпроенерго», СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, враховано висновки акту невиїзної документальної перевірки TOB "Цоколь", проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 11.06.2010 № 99/23-02/35802954, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 15.04.2010, яким встановлено, що TOB "Цоколь" зареєстровано за адресою м. Запоріжжя, вул. Артема, буд.71. Працівниками податкової міліції здійснено вихід за юридичною адресою підприємства - м. Запоріжжя, вул. Артема, 7 та встановлено, що за даною адресою знаходиться ВАТ "Запорізька кондитерська фабрика". Підприємство TOB «Цоколь» за даною адресою не знаходиться про, що складено відповідний акт від 06.07.2009 № 202.

Згідно реєстраційних даних засновником TOB "Цоколь", є - ОСОБА_6. Інформація, щодо формування статутного фонду підприємства, форми та дати внесків відсутня. Кількість працюючих на підприємстві - 2 особи.

Інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на вид діяльності "оптова торгівля будівельними матеріалами" та іншими видами діяльності - відсутня.

Згідно даних декларації з податку на прибуток TOB "Цоколь", за 3 квартали 2009 року, на підприємстві відсутні основні засоби та залишки запасів на складах.

На адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, посадовою особою TOB „Цоколь", надано письмове пояснення про втрату всіх первинних та бухгалтерських документів за період з 01.03.2008 по 15.04.2010 Станом на 07.06.2010, підприємством TOB „Цоколь", втрачені первинні бухгалтерські документи, не відновлено.

В періоді, що перевірявся, ВАТ "Дніпроенерго" мав взаємовідносини з контрагентом TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя" без укладання договорів поставки (купівлі-продажу).

На підставі рахунку-фактури від 08.09.2008 № 80906, виписаного TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя" за товари, ВАТ "Дніпроенерго" сплачено грошові кошти у сумі 951,36 грн.

Передача товару TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя" у власність ВАТ "Дніпроенерго" оформлена видатковою накладною від 08.09.08 № 80906.

Розрахунки за товар, проводились у безготівковій формі, згідно платіжного доручення від 16.09.2008 № 20646 на суму 951,36 грн.

Станом на кінець перевірки, дебіторська/кредиторська заборгованість ВАТ «Дніпроенерго», по розрахунках з TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя", відсутня.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, отримано відповідь від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя та акт позапланової перевірки TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя" від 21.06.2010 № 1086/23-02/34407425 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 31.12.2009.

Актом позапланової перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, від 21.06.2010 № 1086/23-02/34407425, встановлено, що TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя", зареєстровано за адресою - м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 35.

Відповідно до листа підприємства від 02.03.2009 № 1-03/-09, в періоді що перевірявся, підприємство фактично знаходилось за адресою, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 51, кв. 10. Зазначена адреса є об'єктом житлового фонду та відповідно до статті 6 Житлового кодексу, УРСР, від 30.06.1983, № 5464-Х не може використовуватися для потреб промислового характеру.

Згідно реєстраційних даних засновником та директором TOB "ТБ Будмонтаж Запоріжжя" є ОСОБА_7. Кількість працюючих на підприємстві - 1 особа.

Згідно довідки № 1856 від 31.05.2006 р., з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, TOB „ТБ Будмонтаж Запоріжжя" має право здійснювати види діяльності: будівництво будівель, молярні роботи та скління. Інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на зазначені види діяльності - відсутня.

Також, на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (попереднє місце реєстрації TOB „ТБ Будмонтаж Запоріжжя" в органах Державної податкової служби), посадовою особою підприємства надано письмове пояснення про втрату всіх первинних та бухгалтерських документів за період з 01.03.2008 по 31.08.2008.

Враховуючи те, що у TOB «Таврія Будпостач», TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТС Юг», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції TOB «Таврія Будпостач», TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТС Юг», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1. 32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до норм ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, договір, укладений ВАТ "Дніпроенерго" з TOB «Таврія Будпостач», TOB «ТК «Ольвія», TOB «ТС Юг», TOB «ЗНТК», TOB «Цоколь», TOB ТБ «Будмонтаж Запоріжжя»є нікчемним, та в силу положень ст. 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Факт придбання TOB "ЗТНК" товарів у підприємств - постачальників (виробників) та передачі його у власність підприємствам - покупцям, залишився непідтвердженим.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особі, яка брала участь у здійснені господарської операції.

При цьому п. 5.9 Закону №334/94 визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Статтею 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також слід враховувати, що пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства також передбачено, що у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно з п. 2.7 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995р. №88: “Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України”.

Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Так ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996 від 16.07.1999 (далі Закон №996), зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні, представником відповідача не надано жодного доказу, що будь-який із первинних документів бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснено формування валових витрат, заповнені з порушення встановлених вимог чи видані з порушенням порядку.

Щодо посилання відповідача про нікчемність укладеного правочину, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Зокрема, правочин не може бути визнаний недійсним через його порушення однією зі сторін, яким би істотним воно не було (натомість, це може бути підставою для односторонньої відмови від правочину чи одностороннього розірвання договору).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку немає підстав вважати правочин недійсним, оскільки були дотримані всі вимоги, викладені в ст. 203 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо. З огляду на наведені принципи, Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, чисельності персоналу, місця передачі товару та переходу права власності на нього, умови його транспортування тощо.

Субєкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення обєкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обовязок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобовязань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність звязку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариство “Дніпроенерго” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариство “Дніпроенерго” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 22.11.2010 №0001400805/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 17.12.2010 № 0001400805/1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Суддя О.О. Артоуз