Постанова № 21947619, 06.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року 15:10                               Справа № 0870/366/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

16 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі іменується – позивач) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 2160 грн. 50 коп.

Ухвалою судді від 17.01.2012 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

06.02.2012 представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідача у судове засідання не з’явився, однак до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов визнає в повному обсязі.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – фізична особа – підприємець ОСОБА_1, пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 21.10.2010 проведена перевірка відповідача з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 21.10.2010 №0387/08/28/23/НОМЕР_1). Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02.11.2010 №0004192304 у розмірі 1062 грн. 50 коп., однак в результаті часткової сплати відповідачем суми боргу в розмірі 500 грн. 00 коп., заборгованість складає 562 грн. 50 коп.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що рішення про застосування фінансових санкцій від 02.11.2010 №0004192304 отримано відповідачем особисто 02.11.2010.

Також фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена перевірка з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 18.03.2010 №0114/08/28/23/НОМЕР_1), яким встановлено порушення відповідачем ст. 15, 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 29.03.2010 №0001182304 у розмірі 5100 грн. 00 коп., однак в результаті часткової сплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 3502 грн. 00 коп., заборгованість складає 1598 грн. 00 коп. Вказане рішення відповідач отримав особисто.

Відповідно до пункту 13 стаття 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Забороняється споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв: У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень; не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 грн.

Згідно п. 102.1 та 102.4 ст.102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених» пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», держави податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднай і спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організації та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягненні заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом Україні як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборам (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідним законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України та зараховуються до: загального фонду державного бюджету – в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів – у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального и спеціального фонду місцевих бюджетів.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Судом встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались в судовому порядку.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 562 (п’ятсот шістдесят дві) грн. 50 (п’ятдесят) коп., яку зарахувати на р/р31415541700006, код платежу 21080900, код одержувача 34677103, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015; та суму штрафних санкцій в розмірі 1598 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 00 (нуль) коп. (на р/р31414542700006, код платежу 21081100).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя К.М.Недашківська