Постанова № 21947405, 06.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року (16 год. 35 хв.) Справа № 2а-0870/10904/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення боргу.

23.11.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя (далі позивач) до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом у сумі 5204,88 грн., яка виникла:

за результатами перевірки (акт від 19.08.2010 № 0340/08/27/23-2026909227), за висновками якої застосовано штрафну санкцію рішенням форми «С» від 19.08.2010 № 0002222307 у сумі 2962,00 грн. Рішення вручено відповідачу під особистий підпис, частково сплачено, залишок становить 2627,88 грн.;

за результатами перевірки (акт від 11.02.2011 № 0051/08/27/23-2026909227), за висновками якої застосовано штрафну санкцію рішенням форми «С» від 15.02.2011 №0000562307 у сумі 2067,00 грн. Рішення вручено відповідачу під особистий підпис;

20.03.2008 відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. рішенням від 19.02.2008 №0000342308/0 (акт перевірки № 000173-08270269/2308). Відповідачем часткового сплачено суму заборгованості, залишок боргу становить 510,00 грн.

Станом на 03.11.2011 податкова заборгованість становить 5204,88 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 25.11.2011, через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, її було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 22.12.2011.

Станом на 22.12.2011 позивач усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі від 25.11.2011

Ухвалою судді від 23.12.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 10.01.2012.

У судове засідання 10.01.2012 сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не прибули, про причину неприбуття суд не повідомили.

У звязку з неприбуттям у судове засідання сторін, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України, судове засідання було відкладене на 06.02.2012.

06.02.2012 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В силу вимог ч. 4 ст. 33 КАС України, ч. 3 ст. 167 КАС України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

У судове засідання відповідач двічі не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 128 КАС України, судовий розгляд даної справи було проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрована виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.03.1998, як фізична особа-підприємець. На податковому обліку в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя перебуває з 12.03.1998 за № З-21.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками позивача було проведено перевірку відповідача 11.08.2010, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 19.08.2010 №0340/08/27/23-2026909227. Також проведено перевірку відповідача 08.02.2011, за висновками складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 11.02.2011 № 0051/08/27/23-2026909227. У висновках зазначених актів вказані порушення, а саме: п.1, 2, 12, 13 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

На підставі акту від 19.08.2010 №0340/08/27/23-2026909227 позивачем було прийнято рішення форми «С» про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2010 №0002222307 на суму 2962,00 грн., яке отримано відповідачем 19.08.2010, про що свідчить її підпис на корінці вищезазначеного рішення, який міститься в матеріалах справи.

На підставі акту від 11.02.2011 №0051/08/27/23-2026909227 позивачем було прийнято рішення форми «С» про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.02.2011 №0000562307 на суму 2067,00 грн., яке також отримано відповідачем особисто 15.02.2011, про що свідчить її підпис на корінці рішення.

Також в матеріалах справи наявне рішення про застосування фінансових санкцій від 19.02.2008 № 0000342308/0 на суму 1700,00 грн., яке винесено на підставі акту перевірки від 12.02.2008 №000173-08270269/2308. За вказаним рішенням позивач просить суд стягнути з відповідача залишок податкового боргу у розмірі 510,00 грн.

Згідно ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, за даними штрафними санкціями строк стягнення сплинув у березні 2011 року. Відповідно до ст. 49 КАС України позивачем подано заяву про поновлення строків для звернення до суду. Розглянувши вказану заяву, судом встановлено, що позивачем не надано документального підтвердження поважності причин пропущеного строку. В звязку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що строк для звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення податкової заборгованості в сумі 510,00 грн. не може бути поновлений, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач частково сплатила суму боргу, тому залишок несплаченої суми становить 4694,88 грн.

Пунктом 1 статті 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 12-13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг), а також, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

Згідно із п 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі облік розрахункових операцій встановлена відповідальність таких суб'єктів господарювали у вигляді фінансових санкцій в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» визначено, що фіскальні функції це здатність РРО забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Цією ж статтею визначено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. Отже роздрукування фіскального звітного чеку є фіскальною функцією РРО.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно до Закону України «Про державну податкову службу України» функціями органів державної податкової інспекції є здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

Пунктом 6 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України» зазначено, що органи податкової інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів

У встановлений строк відповідач вищезазначену суму фінансових санкцій не сплатила, що підтверджується даними облікової картки платника податків та розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вищезазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 128, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_3) на користь Державного бюджету Комунарського району м. Запоріжжя (р/р34128999700005, код платежу 99999999, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677119, призначення платежу «податкова застава») суму податковий борг у розмірі 4694,88 (чотири тисячі шістсот девяносто чотири гривні 88 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль