Постанова № 219461, 25.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2006 р.

Справа № 15/256-06-6912А

18 год. 17 хв. м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача – Грабовський О.І.;

від відповідача – Лакіза Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Одесахімоптторг” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу „Одесахімоптторг” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000981701/0 від 25 червня 2005 р., посилаючись на невідповідність зазначених рішень вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 липня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/256-06-6912А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 липня 2006 р. у зв'язку з реорганізацією відповідача здійснено заміну –СДПІ у Приморському районі м. Одеси на Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси, закінчено підготовче провадження та справу № 15/256-06-6912А призначено до судового розгляду в засіданні суду на 07 серпня 2006 р.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, оскільки вважає цілком правомірним прийняття рішення про застосування штрафних санкцій до позивача, у зв’язку з чим просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити, про що зазначено у запереченнях на адміністративний на позов.

У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 21 грудня 2005 р. по 18 січня 2006 р. проводилась комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Акціонерним товариством закритого типу „Одесахімоптторг” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 01.10.2005 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 291/23-20/01882503 від 24.01.2006 р. „Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства акціонерним товариством закритого типу „Одесахімоптторг”, код за ЄДРПОУ 01882503 за період з 01.01.2004 р. по 01,01.2005 р.”, на підставі якого винесено рішення № 0000102200 від 30 січня 2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40 039,92 грн.

Позивачем зазначене рішення оскаржено до СДПІ у Приморському районі м. Одеси. За результатами розгляду скарги СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.02.2006 р. № 7641/10/25-0012, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій –без змін. У зв'язку з цим СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102200/1 від 01 березня 2006 р.

Акціонерне товариство закритого типу „Одесахімоптторг” оскаржив прийняте СДПІ у Приморському районі м. Одеси до Державної податкової адміністрації в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області від 23.03.2006 р. № 5588/25-0007 про результати розгляду повторної скарги скаргу АТЗТ „Одесахімоптторг” залишено без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги СДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено нове рішення від 29.03.2006 р. № 0000102200/2.

Позивач оскаржив зазначені вище рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси до Державної податкової адміністрації України. Так, рішенням ДПА України від 21.04.2006 р. № 4540/6/25-0415 про результати розгляду скарги рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПА в Одеській області залишені без змін, а скарга позивача –без задоволення. За результатами розгляду скарги та прийняття рішення ДПА України СДПІ у Приморському районі м. Одеси в травні 2006 р. винесено рішення № 0000102200/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Так, на думку суду, рішення № 0000981701/0 від 25.06.2005 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 25 169 082, 95 грн. прийнято ДПІ у Суворовському районі правомірно, виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту про результати виїзної планової документальної перевірки від 24.01.2006 р. № 291/23-20/01882503, підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало порушення позивачем ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 р. № 15-93 із змінами та доповненнями.

Як встановлено судом, 02.09.2004 р. між Акціонерним товариством закритого типу „Одесахімоптторг” та нерезидентом –фізичною особою Саад Амін Ахмедом (паспорт № 32888 від 07.03.1998 р. до 06.03.2005 р., Центральний АВІР Каїра, Єгипет, вул. Хасан Афлаток, д. 27, Каїр) укладено договір поставки товару № 2, відповідно до якого позивач зобов’язався поставити, а фізична особа Саад Амін Ахмед зобов’язався прийняти та оплатити цеоліти загального призначення, формовані з пов'язуючим Nax марки ,,А” в кількості 5,01 тон на суму 40 039,92 грн.

Згідно умовам договору покупець отримує продукцію зі складу постачальника протягом 15 днів з моменту оплати. Постачальник зобов'язаний оформити відвантаження контейнера в порт в митному відношенні. Умови поставки: франко склад постачальника.

Як вбачається з акту перевірки, факт виконання нерезидентом зобов'язання щодо сплати вартості товару згідно з договором у сумі 40039,92 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок позивача в національній валюті в ФЗАТ „ПУМБ” 02.09.2004 р. підтверджується розрахунковими квитанціями та банківськими виписками. Факт відвантаження позивачем товару згідно з умовами договору підтверджується ВМД від 30.09.2004 р. № 500050000/4/036240, згідно з якою позивач визначений як експортер, а нерезидент як імпортер. Факт отримання товару нерезидентом підтверджується актом передачі та приймання товару до вищевказаного договору.

Позивач проти зазначених фактів не заперечує, проте посилається на положення Цивільного кодексу України, відповідно до яких грошовою одиницею є гривня, тому грошове зобов’язання повинно бути виконане в гривнях. Крім того, згідно ст. 189 Господарського кодексу України ціна договору, яка є істотною умовою договору, в іноземній валюті визначається тільки в зовнішньоекономічних контрактах.

Так, на думку суду, зазначені посилання позивача є необґрунтованими, оскільки відносини, які виникають під час розрахунків резидентів України з нерезидентами регулюються валютним законодавством, яке є за своєю суттю публічно-правовим, а тому норми цивільного законодавства, яке регулює цивільно-правові відносини, до таких відносин не застосовуються.

Згідно ст. 7 вказаного Декрету КМУ у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта; такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки; наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі; здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як встановлено в ході розгляду справи, індивідуальна ліцензія Національного банку України на здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торгівельного обороту у валюті України АТЗТ „Одесахімоптторг” не надавалась.

Таким чином, позивач неправомірно здійснив розрахунки у валюті України з нерезидентом при виконанні договірних зобов’язань.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушень норм чинного законодавства при прийнятті рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги цілком необґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства закритого типу „Одесахімоптторг” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанов складено 24.10.2006 р.

Суддя Петров В.С.