Постанова № 21944732, 12.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року о 13 год. 47 хв. Справа № 2а-0870/6965/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., представника позивача Філенко І.Ф., представника відповідача Бутт І.А., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради

до Державного закладу «Вільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоровя України

про визнання недійсними, скасування постанов про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради (надалі позивач або КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат») звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного закладу «Вільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоровя України (надалі відповідач або ДЗ «Вільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» МОЗ України) про: визнання недійсною та скасування постанови №12 від 29.07.2011 в частині вилучення з реалізації продуктів харчування, як «небезпечних для вживання», а саме: кури бройлера, крупа горохова, крупа рисова, крупа пшенична, какао, чай всього на суму 4949 грн. 06 коп. зазначених у п.1-6, на суму 4949 грн. 06 коп.; скасування постанови №10 від 29.07.2011 про застосування фінансових санкцій на суму 3080 грн. 66 коп., з причини порушення чинного санітарно епідемічного законодавства України; залишення в силі постанови відповідача №12 в частині вилучення маргарину мякого вагою 26,16кг на суму 472 грн. 19 коп. з простроченим терміном споживання.

Позивачем у позові зазначено, що 28.07.2011 відповідачем здійснено перевірку поточного санітарного нагляду діяльності позивача, за наслідком якого складено акт. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято відносно позивача постанову №12 від 29.07.2011, якою, зокрема вилучено з реалізації продукти харчування, як «небезпечні для вживання», а саме: кури бройлера, крупа горохова, крупа рисова, крупа пшенична, какао, чай всього на суму 4949 грн. 06 коп. З вказаною постановою позивач незгодний оскільки, на його думку, вона винесена з порушенням ст.1, ч.2 ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Також, на підставі акту перевірки від 28.07.2011 відповідачем відносно позивача прийнято постанову №10 від 29.07.2011 про застосування фінансових санкцій на суму 3080 грн. 66 коп. з причини порушення чинного санітарно-епідемічного законодавства України. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки ярлики на продукти харчування та супровідні документи є у наявності в КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат», однак, на день перевірки зберігались окремо від продуктів харчування. Санітарний інспектор 28.07.2011 не очікуючи надання завідуючою складом ОСОБА_3 вказаних документів закінчила перевірку, а 29.07.2011 відмовилась приймати ярлики на продукти харчування до уваги при прийнятті рішення щодо позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачем надано до суду письмові заперечення в яких зазначено, що за результатами перевірки у порядку поточного санітарного нагляду господарської діяльності КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат» 28.07.2011 складено акт. Встановлено порушення ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» оскільки позивачем зберігається і реалізується без відповідних документів частина продовольчих товарів (кури бройлери, крупа горохова, рис, какао, крупа пшенична, чай чорний, маргарин мякий). Відповідач посилаючись на ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», п.10.5 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування, включно кондитерські цехи і підприємства, які виробляють мяке морозиво» СанПін 42-123-5777-91 вважає, що харчові продукти, які надійшли на склад підприємства громадського харчування, повинні відповідати вимогам діючої нормативно-технічної документації, знаходитись у справній, чистій тарі і супроводжуватись документами, які посвідчують їх якість, а також марковочним ярликом на кожному товарному місці (ящику, флязі, коробці) з зазначенням дати, часу виготовлення і кінцевого строку реалізації. Оскільки позивачем було реалізовано харчові продукти, які внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечними для життя і здоровя людей, відповідачем згідно приписів п.«в»ст.46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» застосовано штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції. Крім того, на підставі акту перевірки від 28.07.2011 відносно позивача прийнято постанову №12 від 29.07.2011, якою вилучено з реалізації продукти харчування, як небезпечні для життя і здоровя людей.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясував наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №518044 позивач зареєстрований Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області за адресою: 70026, Запорізька область, Вільнянський район, с.Любомирівка, вул.Жовтнева, буд.27. Позивач має ідентифікаційний код юридичної особи 03188613.

За Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) керівником позивача є ОСОБА_4, вид діяльності за КВЕД діяльність центрів з нагляду за дорослими, що страждають фізичними чи розумовими вадами.

Відповідно до пунктів 4.3, 8.1 «Положення Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради», затвердженого 23.04.2009 Рішенням Запорізької обласної ради №31, інтернат несе відповідальність за наслідки своєї діяльності в межах належних йому грошових коштів відповідно до чинного законодавства України. Інтернат є неприбутковою установою.

Судом досліджено постанову відповідача №10 від 29.07.2011 про застосування фінансових санкцій на суму 3080 грн. 66 коп., винесену за порушення ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат».

Також, судом досліджено постанову відповідача №12 від 29.07.2011 пунктом 1 якої вилучено з реалізації: маргарин на суму 472 грн. 19 коп.; кури бройлера без маркування в кількості 52,96кг на суму 737 грн. 20 коп.; крупа горохова без маркування в кількості 18,85кг на суму 114 грн. 04 коп.; рис без маркування в кількості 8кг на суму 66 грн. 00 коп.; какао без маркування в кількості 52,42кг на суму 3800 грн. 40 коп.; пшенична крупа без маркування в кількості 55,85кг на суму 213 грн. 91 коп.; чай чорний байховий «Грузинський» в кількості 0,235кг на суму 09 грн. 40 коп.

Позивачем надано ветеринарну довідку, ярлик та Якісне посвідчення №54479 від 13.07.2011 на мясо птиці, виготовлене ТОВ ПК «Дніпровський» Дніпропетровської області, Нікопольського району в торговельну мережу. Згідно вказаного документу четвертина задня КБ «Соковита» 150 кг заморожена, виготовлена 01.06.2011, має термін придатності 180 діб при температурі мінус 18 градусів Цельсія, відносній вологості повітря 85-95%.

Відповідачем не надано до суду документів, які б свідчили про умови, в яких зберігався вказаний харчовий продукт.

Дослідженням ярлику, Посвідчення про якість крупи риса №907 від 21.04.2011 першого сорту, виписаного СТОВ «Штурм Перекопа» встановлено, що його термін придатності 12 місяців.

Позивачем надано до суду: посвідчення про якість крупи пшеничної №27/07-11 від 27.07.2011, виписаного ТОВ «Арт-Бізнес Плюс»; якісне посвідчення №5 на крупу горохову; посвідчення якості продукції від 27.05.2011 на какао-порошок промисловий, виготовлений 14.03.2011 ТОВ «ТрінФарт», строк зберігання 6 місяців.

Також, позивачем надано до суду: видаткову накладну №1281 від 17.06.2011 на окорока курінні; видаткову накладну №1144 від 02.06.2011 на окорока курінні, горох, чай, маргарин вершковий виписані постачальником ТОВ «УкрПродторг-Запоріжжя».

Позивачем надано до суду видаткові накладні ТОВ «УкрПродторг-Запоріжжя», посвідчення якості продукції ТОВ «Добриня-Дар» без підпису; Сертифікат відповідності Серії ДІ терміном дії з 08.09.2009 до 04.08.2013 на чай чорний байховий гранульований «Ассам» виробника ТОВ «Добриня-Дар».

Судом досліджено Протокол про порушення санітарних норм, складений 29.07.2011 щодо ОСОБА_3 комірника КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат» за ст.34 КУпАП, Постанову про накладення штрафу №229 від 29.07.2011.

Також, судом заслухані пояснення свідка ОСОБА_3 про обставини проведення перевірки відповідачем. Зі свідчень ОСОБА_3 виходить, що ярлики до продуктів харчування зберігались не разом з ними, а окремо, на робочому місці комірника, для кращого збереження та уникнення пошкоджень, через їх виготовлення на папері.

Судом досліджено рукописний Акт санітарно-епідеміологічного обстеження харчоблоку та комори Любомирівського психоневрологічного інтернату від 28.07.2011, згідно якого: «… кури бройлера зберігаються у розпакованому вигляді …, сир твердий голландський …, маргарин мякий …, крупа горохова без ярлику, рис без ярлику, какао без маркування …, крупа пшенична без ярлику…».

У вказаному акті обстеження не зазначено де саме зберігаються конкретно визначені продукти харчування: у коморі чи у холодильнику.

У письмовій «пояснювальній» від 01.08.2011 на адресу директора КУ «Любомирівський психоневрологічний інтернат» комірник ОСОБА_3 зазначено наступне: «1. Четвертину курей бройлерів привезли в ящиках, ящики були марковані і відповідали якісному посвідченню №54449 від 13.07.11, при зберіганні у холодильній камері м'ясо курей бройлерів почало розтавати і я переклала до морозильної камери без ящиків тому, що вони не влазили до морозильної камери, ящики уже самі по собі були розмокнутими. Ярлики з ящиків знаходились в окремій папці. 2. Крупа горохова, пшенична, рисова знаходились у складі за залишком і мішки були відкриті без бирок. Посвідчення про якість у них є, а бирки з мішків знаходились в окремій папці …».

Судом досліджені Довідка позивача від 01.08.2011 за №537 видана на адресу відповідача про те, які продукти були видані зі складу для харчування підопічних станом на 28.07.2011, та Довідка позивача від 28.07.2011 за №536 видана на адресу відповідача про те, які продукти залишились на складі станом на 28.07.2011.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.«в»ч.2ст.46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції: за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоровя людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

Згідно з п.«ж» ч.1 ст.42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», небезпечний харчовий продукт це харчовий продукт, який не відповідає вимогам, встановленим цим Законом. Придатність харчового продукту або придатний харчовий продукт це стан харчового продукту або харчовий продукт, який є прийнятним для споживання людиною, тобто є безпечним та відповідає мінімальним специфікаціям якості згідно з його призначенням. Строк придатності це проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обовязковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості. Дата «Вжити до» (кінцевий термін споживання) це термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації. Обєкти санітарних заходів харчові продукти, включаючи харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, функціональні харчові продукти, а також харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки, допоміжні засоби та матеріали для виробництва та обігу. Обіг це переміщення (транспортування) або зберігання та будь-які дії, повязані з переходом права власності чи володіння, включаючи продаж, обмін або дарування.

У п.10.5 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування, включно кондитерські цехи і підприємства, які виробляють мяке морозиво», затверджених заступником Міністра охорони здоровя СРСР Головним державним санітарним лікарем СРСР та заступником Міністра Торгівлі СРСР 19.03.1991 (СанПін 42-123-5777-91), зазначено, що харчові продукти, що поступають на склади підприємств громадського харчування, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації, що діє, знаходитися в справній чистій тарі і супроводжуватися документами, що засвідчують їх якість, а також маркувальним ярликом на кожному тарному місці (ящику, флязі, коробці) з вказівкою дати, години виготовлення і кінцевого терміну реалізації.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється: 1) обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів; 2) продаж харчових продуктів домашнього виготовлення; 3) обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому числі туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковці відсутня позначка придатності (маркування у формі позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних документів.

Як зазначено у ч.2 ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», забороняється також обіг обєктів санітарних заходів, якщо ці об'єкти: 1) небезпечні; 2) непридатні до споживання; 3) неправильно марковані; 4) не зареєстровані або не затверджені відповідно до положень цього Закону або містять харчові добавки, ароматизатори, які не зареєстровані відповідно до цього Закону; 5) не відповідають технічним регламентам; 6) завезені на територію України контрабандно; 7) дата споживання «Вжити до» яких минула.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» зазначені у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті харчові продукти підлягають вилученню у порядку, встановленому цим Законом.

Особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти (ч.1ст.20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обовязковій сертифікації. Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоровя і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» якщо при проведенні державного нагляду, за професійною оцінкою санітарного інспектора, існує підозра, що харчовий продукт або інший обєкт санітарних заходів, підконтрольний санітарній службі, є небезпечним, непридатним для споживання або неправильно маркованим, або якщо, за професійною оцінкою ветеринарного інспектора, існує підозра, що харчовий продукт, підконтрольний ветеринарній службі, є небезпечним або непридатним до споживання, санітарний інспектор або ветеринарний інспектор відбирає зразки об'єкта без надання компенсації власнику та видає припис про тимчасову заборону обігу такого харчового продукту або іншого обєкта санітарних заходів, про що інформує відповідного головного державного санітарного лікаря або відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини чи їх заступників.

За приписами ч.2ст.10 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає: «…» встановлення відповідності обєктів експертизи вимогам санітарних норм; оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, повязаних з діяльністю обєктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоровя населення.

Відповідно до ч.8ст.12 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» якщо лабораторне дослідження підтверджує, що обєкт санітарних заходів є небезпечним для споживання людиною та для іншого використання, відповідний головний державний санітарний лікар, головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники видають постанову про вилучення цього обєкта з використання або обігу та зобовязує власника цього обєкта знищити цей обєкт під наглядом відповідного інспектора.

Як зясовано судом, зразки обєкта (харчових продуктів) лікарем з гігієни харчування ОСОБА_5 28.07.2011 не вилучались, припис про тимчасову заборону обігу таких харчових продуктів або інших обєктів санітарних заходів не видавався.

З вказаних причин, без проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, лабораторного дослідження харчових продуктів, зазначених у постанові №12 від 29.07.2011, встановлення їх властивостей, хімічного складу, бактеріологічної небезпечності, визначення (кур бройлера, крупи горохової, крупи рисової, крупи пшеничної, какао) як небезпечних для вживання не є правомірним.

Порушення позивачем п.10.5 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування, включно кондитерські цехи і підприємства, які виробляють мяке морозиво» (СанПіН 42-123-5777-91) щодо маркування ярликом на кожному товарному місці (ящику, флязі, коробці) з зазначенням дати, часу виготовлення і кінцевого строку реалізації не є беззаперечним доказом того, що харчовий продукт є небезпечним, непридатним для споживання.

Відповідно до п.24.4 «Державні санітарні правила та норми ДсанПіН 4.4.4.065-00. Гігієна харчування. Підприємства харчової та переробної промисловості», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 18.04.2000 №65, відповідальність за санітарний стан складів, підсобних приміщень, лабораторій, їдальні та інших приміщень несуть відповідні посадові особи.

Як зазначено у п.24.7 «Державні санітарні правила та норми ДсанПіН 4.4.4.065-00. Гігієна харчування. Підприємства харчової та переробної промисловості», порушення санітарію-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та інших актів законодавства України, що регулюють зазначене питання.

Як зясовано судом, таку відповідальність понесла комірник ОСОБА_3, яка притягнута Постановою про накладення штрафу №229 від 29.07.2011 до адміністративної відповідальності за ст.34 КУпАП за порушення п.10.5 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування, включно кондитерські цехи і підприємства, які виробляють мяке морозиво» (СанПіН 42-123-5777-91).

Досліджені судом якісні посвідчення харчових продуктів свідчать, що не у всіх продуктів, зазначених у постанові №12 від 29.07.2011 сплинув строк придатності та кінцевий термін споживання.

Зокрема, позивачем не надано документів, які б свідчили про якісні характеристики саме чаю чорного байхового «Грузинський».

З урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що вилучення відповідачем з обігу залишків чаю чорного байхового «Грузинський» та застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій у розмірі 100% спожитої вартості даного продукту харчування є правомірним.

Враховуючи, що позивачем не оскаржується постанова відповідача №12 від 29.07.2011 в частині вилучення маргарину, а також те, що судом встановлена правомірність вилучення чаю чорного байхового «Грузинський», то дана постанова підлягає скасуванню в частині вилучення з реалізації продуктів харчування: кури бройлери, крупа горохова, рис, крупа пшенична, какао.

Також, враховуючи, що згідно розрахунку фінансових санкцій наведеного у письмових запереченнях відповідача від 16.11.2011 до суми 3080 грн. 66 коп. ввійшли вартість маргарину на суму 472 грн. 19 коп. та чаю чорного байхового «Грузинський» на суму 102 грн. 60 коп., то постанова відповідача №10 від 29.07.2011 підлягає скасуванню в частині застосування фінансових санкцій на суму 2505 грн. 87 коп., тобто за вирахуванням вартості маргарину та чаю (3080 грн. 66 коп. 472 грн. 19 коп. 102 грн. 60 коп. = 2505 грн. 87 коп.).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Інші доводи позивача та відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову Державного закладу «Вільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоровя України №12 винесену 29.07.2011 відносно Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради в частині вилучення з реалізації продуктів харчування: кури бройлери, крупа горохова, рис, крупа пшенична, какао.

Скасувати постанову Державного закладу «Вільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоровя України №10 винесену 29.07.2011 відносно Комунальної установи «Любомирівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради в частині застосування фінансових санкцій на суму 2505 грн. 87 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 16.01.2012.

Суддя (підпис) О.О. Прасов

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов