Постанова № 21944658, 23.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року 15:10 Справа № 2а-0870/10051/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача не прибув, представника відповідача не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Валлар» про стягнення податкової заборгованості.

02 листопада 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі іменується позивач) до Приватного підприємства «Валлар» (далі іменується відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 11991 грн. 63 коп.

Ухвалою судді від 21.11.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

23.01.2012 представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Приватне підприємство «Валлар», пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №2555-ЗП, а відтак набув правового статусу субєкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 05.01.2010 проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка Приватного підприємства «Валлар» податкової декларації з податку на додану вартість (акт перевірки від 05.01.2010 №192/1502/13629171). Перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги п.п. 9.8 ст. 9, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2010 №0000031502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11991 грн. 63 коп., в тому числі основний платіж 11420 грн. 60 коп., 571 грн. 03 коп. штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що акт та податкове повідомлення-рішення отримані відповідачем особисто, про що свідчить підпис керівника підприємства на їх копіях.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181 нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятків визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи зі скаргами на прийняті податкові повідомлення-рішення відповідач не звертався, а тому вони вважаються узгодженими.

У звязку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобовязання позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: винесені перша податкова вимога форми «Ю1»від 19.01.2010 №1/26 та друга податкова вимога форми «Ю2» від 13.07.2010 №2/550.

Податкові вимоги надіслані відповідачу засобами поштового звязку, однак повернуті на адресу позивача у звязку з незнаходженням за даною адресою відповідача, про що був складений акт від 06.09.2010 № 99 про неможливість вручення платнику податків податкової вимоги №1/2/550 та акт від 10.06.2010 № 53 про неможливість вручення податкової вимоги №1/26 у звязку з закінченням терміну зберігання.

На підставі вищевикладеного заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 07.10.2010 №164.

Отже, на підставі вищевикладеного борг з податку на додану вартість складає 11991 грн. 63 коп.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу та платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податку; здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби: в розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно до ст. 59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 102.1 та 102.4 ст.102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених» пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», держави податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднай і спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організації та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягненні заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом Україні як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборам (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідним законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України та зараховуються до: загального фонду державного бюджету в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального и спеціального фонду місцевих бюджетів.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Валлар» про стягнення податкової заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Валлар» (69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дудикіна, будинок №24, квартира №27; ідентифікаційний код 13629171) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 11991 (одинадцять тисяч девятсот девяносто одна) грн. 63 (шістдесят три) коп., яку зарахувати на р/р31119029700006, код платежу 14010100, код одержувача 34677103, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська