Постанова № 21943088, 20.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14642/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретаріКузнецовій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Комунального підприємства «Донпостачкомплект» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом стягнення заборгованості з податку на землю, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька звернулась з позовною заявою до Комунального підприємства «Донпостачкомплект» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом стягнення заборгованості з податку на землю у сумі 495956,37 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за КП «Донпостачкомплект» обліковується податковий борг з земельного податку на загальну суму 495956,37 грн., який утворився в внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобовязань визначених у податкових розрахунках земельного податку № 9002459307 від 12.07.2010р. на суму 60411,36 грн., за липень 2010 року на суму 25257,68 грн., за серпень 2010 року на суму 25257, 68 грн., за вересень 2010 року на суму 252527,68 грн., за листопад 2010 року на суму 25257,68 грн., за грудень 2010 року на суму 25257,68 грн., та на суму 25257,68 грн., за січень 2011 року на суму 25257,65 грн. та податкових деклараціях зі сплати за землю №9000238024 від 10.02.2011р., за березень 2011 року на суму 25257,68 грн., за квітень 2011 року на суму 25257,68 грн., за травень 2011 року на суму 25257,68 грн., за червень 2011 року на суму 25257,68 грн., № 9003780502 від 06.06.2011 року на суму 25257,68 грн., № 9004705978 від 14.07.2011р. на суму 25257,68 грн., а також на підставі податкового повідомлення - рішення № 001794154 від 20.12.2010 року на суму 24008,63 грн., пеня у сумі 83186,57 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. по справі № 2а/0570/8196/2011 з КП «Донпостачкомплект» стягнуто частину податкового боргу в сумі 444772,61 грн., у зв`язку з чим позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів. На підставі п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України просить дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про його задоволення, виходячи з наступного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявледних позовних вимог, судом встановлено.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст.61 ПКУ).

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Комунальне підприємство «Донпостачкомплект» (ідентифікаційний код 13478424; 83023, м. Донецьк, вул. Чернігівська, 21) 19.07.1995р. зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи, з 21.01.1998р. взяте на облік у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька за № 06304392 як платник податків.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, станом на 04.08.2011 року за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку в розмірі 495956,37 грн. (у т.ч. недоїмка - 388761,17 грн., фінансові санкції 24008,63 грн., пеня 83186,57 грн.) внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобовязань, що підтверджуються податковими розрахунками земельного податку, податковими деклараціями зі сплати за землю, в яких визначено розмір плати щомісячно, податковим повідомленням-рішенням № 00179415411 на суму 24008,63 грн., розрахунком суми боргу та роздруківкою зворотнього боку облікової картки платника податку (відповідача) станом на 17.08.2011 рік та 31.12.2010 року.

Відповідно до рішення начальника податкового органу позивачем здійснено опис майна відповідача на суму 854307,36 грн. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 18616019 від 17.05.2008 року, активи платника податків (відповідача) на вищезазначену суму перебувають у податковій заставі.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 2 Земельного кодексу України, субєктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути субєктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст. 80, 92, 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 14 Закону, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» за формою, встановленою центральним податковим органом (ДПА України) і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст.15 Законом України «Про плату за землю»).

Згідно ст. 17 Закону, податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік,сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 286.2 ст. 282 Податкового кодексу України, платники земельного податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено розмір земельного податку з щомісячним платежем в податкових розрахунках та податкових деклараціях, але в порушення вимог законодавства узгоджене податкове зобовязання з земельного податку у встановлений законом строк відповідач не сплатив.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, одне з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обовязку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, як зазначено вище, за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань з земельному податку ДПІ в Калінінському районі м. Донецька застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції на суму 24008,63 грн.

Податковим кодексом України (далі ПКУ) встановлено, що податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобовязання з земельного податку відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобовязання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обовязки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з земельного податку в сумі 495956,37 грн. за період з липня 2008 року по серпень 2011 року.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) , платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, при чому відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем направлялися відповідачеві перша податкова вимога № 1/573 від 06.05.2008р. на суму 57882,16 грн. та друга податкова вимога № 2/770 від 26.06.2008р., які були отримані уповноваженою особою КП «Донбаспостачкомплект» і на момент розгляду даної справи є чинними.

Однак, заходи вжиті органом податкової служби, не надали належного результату.

Відповідно до пункту 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. по справі № 2а/0570/8196/2011 за позовом позивача з КП «Донпостачкомплект» стягнуто частину податкового боргу в сумі 444772,61 грн. З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. Отже, з матеріалів справи встановлено, що строк, встановлений для сплати податкового боргу добровільно, вже минув.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька до Комунального підприємства «Донпостачкомплект» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом стягнення заборгованості з податку на землю задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька на погашення суми податкового боргу у розмірі 495956 (чотириста девяносто пять тисяч девятсот пятдесят шість) грн. 37 коп. за рахунок майна платника податків Комунального підприємства «Донпостачкомплект», що перебуває у податковій заставі.

Повний текст постанови складено і підписано 26.09.2011р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 20.09.2011р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Ушенко С. В.