Постанова № 21942063, 23.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13643/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. розглянувши Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Т 2008» про звернення стягнення на активи у сумі 2035, 17 грн., - ВСТАНОВИВ:

26.10.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Т 2008» про звернення стягнення на активи у сумі 2035, 17 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідача, були встановлені порушення вимог чинного законодавства, у звязку з чим позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких загальний розмір заборгованості відповідача складає 2035, 17 грн.

Просить суд звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Т 2008» на користь Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області в сумі 2035, 17 грн. на р/р 31110029700079, код платежу 14010100, одержувач ГУДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, банк одержувач УДКУ в Дніпропетровському районі, код казначейства 24237480.

У судове засідання сторони не зявились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача, внесеною до відповідного державного реєстру та зазначеною у позовній заяві, повернулись конверти із поштовими вкладеннями.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

02.06.2008 року відповідно даних копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було здійснено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Т 2008», код ЄДРПОУ 35896817.

Відповідач знаходиться на обліку платників податків у Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 4, ст. 9, п. 1, 5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII (чинний станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами), платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законами терміни, у звязку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в України», від 04.12.1990 року, № 509-XII, державні податкові служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2010 року позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку неподання податкової звітності, за результатами якої складено Акт від 25.03.2010 року № 173/152/35896817, яким встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), а саме: ТОВ «Люкс-Т 2008» несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року.

Так, відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000981542/0 від 07.04.2010 року, відповідно до якого сума податкового зобовязання складає 170, 00 грн. Дане повідомлення-рішення було отримано відповідачем особисто.

Крім того, позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку неподання податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 156/152/35896817 від 07.04.2010 року, відповідно до якого позивачем встановлено порушення вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), а саме: відповідачем несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року.

На підставі Акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001191542/0 від 27.04.2010 року, відповідно до якого сума податкового зобовязання відповідача становить 170, 00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем особисто.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до вимог ст. 6 вказаного Закону (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), позивачем було вручено першу податкову вимогу від 08.06.2010 року за № 1/208 та другу податкову вимогу від 12.07.2010 року № 2/248 щодо необхідності сплати податкового боргу, які відповідач отримав особисто.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2011 року позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку неподання податкової звітності, за результатами якої позивачем складено Акт № 56/152/35696817 від 17.03.2011 року. Відповідно до вказаного Акту перевірки відповідачем було несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року. На підставі даного Акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004631542/0 від 13.12.2010 року, відповідно до якого сума податкового зобовязання відповідача складає 510, 00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем особисто.

25.11.2011 року позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку неподання податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 767/152/35896817 від 25.11.2011 року. Відповідно вказаного Акту перевірки відповідачем несвоєчасно подано декларації з податку на додану вартість за квітень-жовтень 2010 року. На підставі вказаного Акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004631542/0 від 13.12.2010 року на суму 1190, 00 грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене загальна сума заборгованості відповідача складає 2035, 17 грн.

Суд при вирішенні справи встановив, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пп. 3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пп. 10.1.1. п.10.1 ст.10 зазначеного закону (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), у разі, коли інші, передбачені Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків. Та в силу пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 даного Закону, будь-які активи платника податків є джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи суму заборгованості відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Т 2008» про звернення стягнення на активи у сумі 2035, 17 грн. - задовольнити повністю.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Т 2008» (пров. Совхозний, буд. 1/5, с. Сурсько-Литовське, Дніпропетровський район, Дніпропетровської області, 52064, код ЄДРПОУ - 35896817) на користь держави в особі Управління державного казначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області в сумі 2035 (дві тисячі тридцять пять) грн. 17 коп. на р/р 31110029700079, код платежу 14010100, одержувач ГУДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, банк одержувач УДКУ в Дніпропетровському районі, код казначейства 24237480.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя

А. Ю. Рищенко