Постанова № 21941928, 02.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/597/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Щербатюк Л.Є.

за участю представників :

позивача : Лисенка О.В.

відповідача : Лесика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кефей"

до: Державної податкової інспекції у м.Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кефей»(далі ТОВ «Кефей», позивач, товариство) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці, податковий орган, відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року товариство, згідно розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, повинно було керуватись нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а не п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України. А відповідно до п.6.1 ст.6 вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року правильно визначено в уточнюючій податковій декларації з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні заявлених вимог, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на його думку, прийнято із дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, зазначив, що приймаючи дане рішення, податковий орган виходив зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого зазначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Тобто, на думку відповідача, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

21 листопада 2011 року податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за звітний податковий період - ІІ квартал 2011 року уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Кефей»., про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №1193/241/15-1/32976763. Перевіркою встановлено порушення платником податків порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Зокрема, підприємством в декларації з податку на прибуток № 9003009691 від 10.05.2011 р. за 1 квартал 2011 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку 39004390587 від 23.06.2011 р. за І квартал року по рядку 08 зазначена сума 6797006 грн., в рядку 04.9 -5120568 грн. Таким чином,, враховуючи вимогу пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України щодо включення у складі витрат другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 р. відємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 р. підприємство в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал повинно було по р. 06.6 зазначати 255997 грн.

Підприємством подана уточнююча податкова декларація № 9008137931 від 27.09.11р. до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. №9006448021 від 9.08.11 р. в рядку 06.6 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 р.) відображено суму 5376565 грн. Враховуючи вимогу вищевказаного підрозділу податкового кодексу, відємне значення має дорівнювати 255977 грн.

В результаті чого сума по рядку 07 (обєкт оподаткування від усіх видів діяльності) декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. має дорівнювати 616559 грн., підприємство задекларувало -4504099 грн., внаслідок чого зменшив обєкт оподаткування від усіх видів діяльності.

Крім того, податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11) розраховується шляхом віднімання від р.07 (обєкт оподаткування від усіх видів діяльності) в сумі 616559 грн. р.08 (обєкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню) в сумі 1181809 грн. та р.09 (прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування) в сумі 0 грн. Таким чином, рядок 11 податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню має дорівнювати (-565250 грн.), у звязку з цим податок на прибуток не нараховується.

У висновку акту перевірки податковий орган зазначив про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 4504009 грн. (а.с.12).

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятому податковим органом податковому повідомленні-рішення від 5.12.2011р. № 0013701520, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 4504009 грн. (а.с.13).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначаються правовими нормами Податкового кодексу України (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Водночас, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз вищевикладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що з 01 січня 2011р. по 01 квітня 2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01 квітня 2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, адже за змістом вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяється включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не враховане те, що до 01 квітня 2011 року діяли норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а не Податкового кодексу України.

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мав керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Судом встановлено, що при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування позивачем, згідно статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний в рядку 08 показник не “розщеплюється" в декларації на “від'ємне значення (збитки) минулих років" і “від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року”, а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, товариством в уточнюючій декларації з податку на прибуток, що складалася до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесло показник, відображений в декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі -4504009 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Кефей»правомірно склало уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак податковим органом безпідставно зменшено відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

У судовому засіданні судом встановлено, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідачем, зазначалось, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із проаналізованими вище положеннями нормативно-правових актів.

В силу пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представниками відповідача не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0013701520 від 05.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кефей" (код ЄДРПОУ 32976763, вул. Пирогова, 154 А, м.Вінниця, п/р 26006013042997 відділенні "Слов"янське" ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) судові витрати в розмірі 32,19грн. (тридцять дві грн.19 коп.) згідно платіжного доручення № 3022 від 06.02.2012 року та 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.) згідно платіжного доручення №3054 від 13.02.2012 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна