Постанова № 21941821, 05.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2012 р. Справа №2а-14087/11/0170/6 (12 г. 01 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Кожевніковій І.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №1-«К» від 29.09.08р.,

представника відповідача ОСОБА_2, довіреність №29/10/10-0 від 03.01.12р.,

за позовом Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим»

до Красноперекопської обєднаноїдержавної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаноїдержавної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0000551501 від 15.09.2011 року та №0000561501 від 15.09.2011 року. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення при невірному застосуванні норм Податкового кодексу України, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на позов, в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» зареєстровано виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 26.06.2000 року як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа (ЄДРПОУ 30933340).

Працівниками Красноперекопської ОДПІ в АР Крим проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої 23.08.2011 р. був складений акт №974/15-01/30933340.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 676955 грн. у другому кварталі 2011 року та заниження грошового зобовязання з податку на прибуток у другому кварталі 2011 року на 18365 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000551501 від 15.09.2011 року та №0000561501 від 15.09.2011 року, відповідно до яких позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 676955 грн. та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 18365 грн.

Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, що стало підставою для звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000551501 від 15.09.2011 року було прийняте на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Суть спору полягає в тому, що на думку відповідача позивачем порушений порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Встановлено порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно з поданою декларацією з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у ряд. 06.6 “відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового періоду”платником вказане 713667 грн. Згідно декларації за 1 кв. 2011 року, ряд. 08 (обєкт оподаткування) складає “-713667”грн.., в т.ч. збиток 2010 року 676955 грн., збиток 1 кв. 2011 року 36712 грн. Згідно даних ДПІ ряд. 06.6 декларації за 2 кв. 2011 року повинен складати 676955 грн., тобто збиток 1 кварталу 2011 року.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Відповідно до пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. У пункті 4.1. Порядку було зазначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Пунктом 2.1 ст. 2 Порядку передбачено, що відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону N 2181, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), такий платник податків має право надати уточнений розрахунок.

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку.

Судом встановлено, що 10.05.2011 року позивачем була сформована декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, де у рядку 08 податкової декларації позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування у розмірі 713667 грн., та у рядку 04.9. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 676955 грн.

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 676955 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення обєкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не спростовує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 46.5 ПКУ Державною податковою адміністрацією України розроблено нову форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 № 114 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за N 397/19135 (далі Наказ № 114). Пунктом 4 Наказу № 114 передбачено, що цей Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Зазначений наказ офіційно опублікований 11.04.2011 в газеті "Офіційний вісник України". Відповідно звітність з податку на прибуток за податкові періоди, починаючи з податкового періоду "II квартал" 2011 року подається за формою податкової декларації, визначеною наказом № 114. Вперше подання податкової звітності за такою формою здійснюватиметься до податкових органів з 01.07.2011. Виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, шляхом подання нової декларації за минулі податкові періоди здійснюється після 01.07.2011 за формою декларації, передбаченої наказом № 114 (абзац 1 п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Судом встановлено, що згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011 року позивачем зазначена сума витрат, що враховується при визначення обєкта оподаткування у рядку 04 1086891 грн. зазначений показник розкривається у показниках рядків 05 та 06. Зокрема, у рядку 06.6. зазначено, що до складу показника рядка 04 надійшло відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) 713667 грн.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення відповідачем зазначеного положення Податкового кодексу суд вважає неспроможним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визначив особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток, а саме наступне.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як “відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.”

Аналогічна правова позиція викладена у Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011р., в якому останній зокрема зазначив, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 676955 грн., що вказує на протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000551501 від 15.09.2011 року.

Що стосується правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000561501 від 15.09.2011 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що обєкт оподаткування податком на прибуток, встановлений перевіркою ДПІ складає 79848,00 грн., тобто різниця між сумою завищеного відємного значенням обєкту оподаткування у розмірі 676955 грн. та відємним значенням обєкта оподаткування, задекларованим позивачем у розмірі 597107 грн.

Відповідно до п. 10 підрозділу 4 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010р. встановлено ставку податку на прибуток підприємств: а саме, з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.

Таким чином, за результатами перевірки ДПІ визначено обєкт оподаткування від усіх видів діяльності підприємства за ставкою 23 %, що складає 18365 грн. (79848,00 * 23% = 18365).

Однак, з таким висновком відповідача не можливо погодитись у звязку з тим, що судом встановлена відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 676955 грн., а тому не має правових підстав для визначення обєкту оподаткування за вказаний період підприємству.

Отже, у звязку з вищевикладеним, податкове повідомлення-рішення №0000561501 від 15.09.2011 року підлягає скасуванню, як протиправне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати судувсі матеріали, які свідчать про його правомірнідії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

Оскільки суд дійшов висновку, що збитки за 2010 рік є невідємною частиною збитків за підсумками 1 кварталу 2011 року, в подальшому за підсумками 2, 3, 4 кварталів 2011 року, то збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 676955 грн. є безпідставним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки у відповідача відсутні були правові підстави для його збільшення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень ДПІ вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

У звязку з чим, податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0000551501 від 15.09.2011 року та №0000561501 від 15.09.2011 року, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 676955 грн. та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 18365 грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, суд враховує практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є субєкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 28,23 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків субєкта владних повноважень - Красноперекопської обєднаноїдержавної податкової інспекції в АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 07.03.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської обєднаноїдержавної податкової інспекції в АР Крим №0000561501 від 15.09.2011 року та №0000551501 від 15.09.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України 28,23 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків субєкта владних повноважень - Красноперекопської обєднаноїдержавної податкової інспекції в АР Крим на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.