Рішення № 2194095, 02.04.2007, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №2-499/07 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2007р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Мелешко С.І.

при секретарі Янкевич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до ДП»Львіввугілля» про стягнення моральної шкоди ,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення 10 000 гривень моральної шкоди , покликаючись на те що він , перебуваючи в трудових відносинах з організацією відповідача та працюючи в підземних умовах праці на шахті «Лісова» ДП «Львіввугілля» 25.06.2005 року в другу зміну під час аварії на шахті внаслідок вибуху газу метану потерпів , отруївшись чадним газом .Внаслідок чого перебував з 05.07.2005 року по 12.07.2005 року на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній клінічній лікарні , хоча до аварії був цілком здоровою людиною . Вибух на шахті трапився внаслідок порушення безпечних умов праці , тобто ст..153 КЗпП України , тому з підстав ст..237-1 КЗпП України він має право на відшкодування відповідачем завданої йому моральної шкоди . Внаслідок аварії на шахті у нього порушився нормальний уклад життя , стосунки з оточуючими , погіршився стан його здоров*я , він пережив сильний стрес та моральне страждання через загибель на шахті під час аварії співпрацівників . Все це вимагає у нього додаткових зусиль для організації його життя .Тому він звернувся з даним позовом в суд.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свій позов, в його обгрунтування зіслався на обставини , аналогічні підставам звернення до суду, а також додатково пояснив, що крім раніше наданих ним в розпорядження суду доказів , винність організації відповідача у спричиненні йому моральної шкоди також стверджується офіційною консультацією спеціаліста-психолога від 23.11.2006 року .Просив позов задовольнити.

Представник відповідача шахти «Лісова» ДП «Львіввугілля» в судовому засіданні пред»явлений позов не визнав, і пояснив, що дійсно позивач являється працівником їх шахти . В день коли на шахті трапилась аварія 25.06.2005 року , ОСОБА_1 знаходився в шахті, виконуючи свої трудові обов*язки . Внаслідок вищезазначеної аварії жодних тілесних ушкоджень позивач не отримав. Доводи що йому спричинено внаслідок вини підприємства , моральну шкоду та її розміри позивач належним чином не обґрунтував , зокрема висновок спеціаліста-психолога від 23.11.2006року є нелегітивним , оскільки виданий особою , що не має для цього повноважень .

Крім того, навіть за наявності підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди її повинен відшкодувати належний відповідач, тобто Червоноградське відділення ФССНВВ на якого покладено обов*язок відшкодування завданої шкоди в тому числі і моральної у разі настання страхового випадку.

Представник відповідача виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді( надалі Фонд) в судовому засіданні позову не визнала , пояснивши , що оскільки в розпорядження суду позивачем не надано жодних доказів наявності страхового випадку з ОСОБА_1 , внаслідок аварії на шахті 25.06.2006 року . Тому немає жодних правових підстав для відшкодування шкоди позивачу їх організацією.

Вислухавши пояснення сторін, свідків , спеціаліста-психолога , дослідивши зібрані матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з організацією відповідача та працюючи в підземних умовах праці на шахті «Лісова» ДП «Львіввугілля» 25.06.2005 року в другу зміну під час аварії на шахті внаслідок вибуху метано-повітряної суміші потерпів , отруївшись чадним газом .Внаслідок чого перебував з 05.07.2005 року по 12.07.2005 року на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній клінічній лікарні, хоча до аварії був цілком здоровою людиною . Вибух на шахті трапився внаслідок порушення безпечних умов праці , тобто ст.153 КЗпП України та ст.. 17 ЗУ «Про охорону праці » , тому згідно доводів позивача він має

2

право на відшкодування відповідачем завданої йому моральної шкоди . Внаслідок аварії на шахті у нього порушився нормальний уклад життя , стосунки з оточуючими , погіршився стан його здоров *я, він пережив сильний стрес та моральне страждання через загибель на шахті під час аварії співпрацівників . Все це вимагає у нього додаткових зусиль для організації його життя. Розмір завданої позивачу моральної шкоди він оцінює в 10 000 гривень .

Факт аварії на шахті відповідача стверджується Актом спеціального розслідування аварії першої категорії з груповим нещасним випадком, що сталася 25.06.2005 року о 15 год 20хв на відокремленому підрозділі шахти «Лісова» , 00178146 , ДП «Львіввугілля» , Міністерства палива та енергетики України від 20.07.2005 року , згідно висновків комісії нещасний випадок на шахті трапився внаслідок порушень ряду нормативно-технічних актів , зокрема «Правил безпеки у вугільних шахтах» , що сторонами не оспорюється .

Як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що є працівниками підприємства відповідача на час аварії 25.06.2005 року перебував у шахті, виконуючи свої трудові обов*язки . під час пожежі , як ствердив свідок ОСОБА_3 , який безпосередньо знаходився неподалік позивача, ОСОБА_1 попав під дію газів, йому стало погано , він став втрачати свідомість .

З письмової офіційної консультації спеціаліста-психолога Дарій Г.Д. від 23.11.2006 року та з її пояснень в судовому засіданні стверджується , що між змінами психологічного стану ОСОБА_1 з ситуацією його перебування на шахті під час аварії можливий причинно-наслідковий зв*язок .Вказані докази є належними і можуть бути прийняті до уваги судом Дарій Г.Д. є практикуючим лікарем-психологом та має спеціальні знання в галузі психології , тому доводи представника ДП»Львіввугілля « про нелегітивність згаданої консультації та пояснень спеціаліста-психолога є необгрунтованими .

Суд погоджується з доводами представника Фонду , що оскільки внаслідок аварії на шахті 25.06.2005 року з позивачем ОСОБА_1 не трапився страховий випадок , тобто він не отримав ушкодження здоров*я . що спричинило стійку втрату профпрацездатності та продовжує працювати на шахті за тією ж спеціальністю, що до аварії , тому Фонд не може бути належним відповідачем в даній справі.

Оскільки судом встановлено, що внаслідок порушення прав позивача ОСОБА_1 на безпечні умови праці, обов*язок створення яких закріплений у ст.. 153 КЗпП України та покладений на роботодавця , тобто на підприємство відповідача ДП»Львіввугілля» , ОСОБА_1 зазнав моральних страждань , втратив нормальні життєві зв*язки , які вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя , тому у відповідності до ст.237 *1 він має право на відшкодування від відповідача завданої моральної шкоди .

Враховуючи реальні обставини справи ,наслідки перенесених позивачем страждань , те, що позивач ОСОБА_1 недостатньо обгрунтував розмір спричиненої відповідачем моральної шкоди , суд приходить до переконання, що розмір завданої моральної шкоди позивачу , який підлягає відшкодуванню ДП «Львіввугілля» становить 2500 гривень , а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволеня .

Керуючись ст.ст. 10,60,212,215 ЦПК України, ст..153 , 237*1 КЗпП України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_1 2500(дві тисячі п*ятсот) гривень завданої моральної шкоди , а також 8грн. 50 коп. держмита в дохід держави.

Рішення набирає чинності через десять днів з часу його проголошення , якщо не подана заява про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.