Вирок № 21939237, 20.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-266/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора - Павловської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимого, останній раз 22.04.2008 року Соломянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, 04.02.2011 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

підсудний ОСОБА_1 10.10.2011 року о 15 год. 30 хв. знаходячись на платформі станції метро «Палац Спорту»КП «Київський метрополітен»в м. Києві поруч з ОСОБА_2, побачив у сумці останньої мобільний телефон «Нокіа 5130». Реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 з корисливих спонукань, таємно викрав з сумки потерпілої ОСОБА_2 зазначений телефон, чим спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 640 грн., однак невдовзі був затриманий.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно він 10.10.2011 року після обіду перебував на платформі станції метро «Палац Спорту», побачив у сумці не знайомої йому раніше дівчини мобільний телефон, який вирішив викрасти внаслідок скрутного матеріального становища. Коли приїхав електропотяг і потерпіла почала заходити до вагону, скориставшись великим скупченням пасажирів, він наблизився до дівчини, трішки її штовхнув, непомітно відкрив замок на сумці та викрав мобільний телефон.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу підсудного ОСОБА_1, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у наркологічному диспансері з червня 2006 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, його стан здоровя, який після перенесеного інсульту майже самостійно не пересувається і має затримку мовлення.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_1, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно зі ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, є рецидив злочину.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи фактичні обставини справи, відсутність цивільного позову з боку потерпілої та будь-яких претензій матеріального та морального характеру, те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання у м. Києві, щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обовязки відповідно до ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі відсутній.

Судові витрати за проведення експертизи слід покласти на ОСОБА_1

Речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на нього такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київської області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши з-під варти з зали суду.

Речовий доказ мобільний телефон марки «Нокиа 5130»імеі НОМЕР_1 та карткою памяті ємкістю 2 Гб, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 залишити у її володінні та користуванні.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код 25575285, отримувач платежу: ГУДКУ у Київській області МФО 821018, р/р 31253272210699 (призначення платежу: 11412 За експертні послуги), в сумі 607 (шістсот сім) гривень 82 копійки.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя О.О.Криворот