Рішення № 21939220, 13.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-205

2012 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді: Лазаренко В.В.

при секретарі: Подобєді О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум »звернулось до суду з позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0030/08/00-CLZ від 17.07.2008 року в сумі 70 362 359,44 грн. звернути стягнення на предмети іпотеки: - за договором іпотеки від 17.07.2008 реєстраційний № 3422 на житловий будинок рік побудови 1953 (літ. А), загальною площею 287,6 кв. м., житловою площею 176,3 кв. м., нежитловою площею 111,3 кв. м., спорудження (№ 1-4), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3; - за договором іпотеки від 17.07.2008 року реєстраційний № 3422 на земельну ділянку площею 0,0598 га, кадастровий номер 8000000000:72:226:002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом надання ПАТ «Банк Форум»(код ЄДРПОУ: 21574573) права продажу від свого імені предметів іпотеки іншим особам в порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Крім того позивач просив суд виселити всіх мешканців житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у звязку із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 17.07.2008 року між АКБ «Форум», повним правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0030/08/00-CLZv, на підставі якого ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 5 500 000,00 доларів США, строком по 16.07.2013 року зі сплатою 13,5 процентів річних за його користування. У забезпечення Кредитного договору 17.07.2008 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено і зареєстровано за № 3422 договір іпотеки, за яким земельну ділянку та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 передано в іпотеку.

Втім, ОСОБА_2 були порушені обов'язки передбачені пп. 3.3.2, 3.3.4, 3.3.8, 3.3.9 Кредитного договору та пп. 3.1.1., 3.1.4. Договору іпотеки, а саме ОСОБА_2 не сплачує кредитні кошти, проценти за користування ними; не повідомив банк про зміну місця проживання та реєстрації; не застрахував на користь банку нерухомість надану в іпотеку; не повідомив банк про судові справи в яких він є відповідачем.

На думку позивача, зазначене порушення відповідачем своїх обовязків дає право позивачу на звернення стягнення на предмети іпотеки. Даним правом Позивач наділяється відповідно до пп. 3.2.2. та п. 5.3. Кредитного договору, ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, пп. 3.1.7. Договору іпотеки та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Позивач зазначив, що у іншому судовому процесі вказані підстави для звернення стягнення на предмети іпотеки були підтверджені. У цій справі (№22Ц-3339/2011) Апеляційним судом Київської обл. 14.06.2011 було винесене рішення, яким вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволені частково: встановлено розмір заборгованості ОСОБА_2 у сумі 70 362 359,44 грн. та звернуто стягнення на заявлені предмети іпотеки, крім земельної ділянки та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Звертає увагу суду на той факт, що вимоги ПАТ «Банк Форум»щодо звернення стягнення на зазначену нерухомість не були задоволені у зв'язку із тим, що на той момент діяло залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2010 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2010, яким було визнано недійсним Договір іпотеки вказаного майна.

29.06.2011 колегією суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було винесено рішення по справі № 6-2079 св 11, яким рішення Солом'янського районного суду та зазначена ухвала Апеляційного суду м. Києва скасовані, а у позові ОСОБА_5 про визнання Договору іпотеки недійсним відмовлено. Отже, договір іпотеки від 17.07.2008 за № 3422 є дійсним.

Слід відмітити, що у п. 5.4. Договору іпотеки передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. Така можливість передбачена й у ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

У абз. 5 ч. 1 ст. 39 даного Закону встановлено, що у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Початковою ціною предметів іпотеки для їх подальшого продажу вважає необхідним встановити на рівні заставної вартості. Заставна вартість предмету іпотеки згідно п. 1.4. Договору іпотеки погоджена сторонами в розмірі 5 264 635 грн.

Позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей, тому і просить суд виселити виселити всіх мешканців житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у звязку із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

19 січня 2012 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у якості співвідповідачів по справі, посилаючись на те, що згідно витягів з державного реєстру правочинів, набувачами житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 є вищевказані особи.

Ухвалою суду від 19.01.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 залучено до участі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення у якості співвідповідачів.

Представник позивача 19 січня 2012 року звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, в якій просив змінити п. 1 позовних вимог, а саме: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0030/08/00-CLZ від 17.07.2008 року в сумі 13095 664, 81 грн. звернути стягнення на предмети іпотеки: - за договором іпотеки від 17.07.2008 року реєстраційний № 3422 на житловий будинок рік побудови 1953 (літ. А), загальною площею 287,6 кв. м., житловою площею 176,3 кв. м., нежитловою площею 111,3 кв. м., спорудження (№ 1-4), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4; - за договором іпотеки від 17.07.2008 року реєстраційний № 3422 на земельну ділянку площею 0,0598 га, кадастровий номер 8000000000:72:226:002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ «Банк Форум»(код ЄДРПОУ: 21574573) права продажу від свого імені предметів іпотеки іншим особам в порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішення Апеляційного суду Київської області від 14.06.2011 року по справі № 22Ц-3339/2011 було встановлено розмір заборгованості ОСОБА_2 у сумі 70362359, 44 грн. та звернуто стягнення на заявлені предмети іпотеки, крім земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Кредитний договір № 0030/08/00-CLZ від 17.07.2008 року не був ні розірваний, ні припинений. Внаслідок продовження невиконання відповідачем ОСОБА_2 обовязків за цим договором, зокрема несплати ним обовязкових платежів, сума боргу збільшилася на суму - 13095664, 81 грн., в рахунок погашення якої і повинно здійснюватися стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідно до ст. 23 ЗУ «Про іпотеку»у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі у порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку коли до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Оскільки, відповідно до витягів з Державного реєстру правочинів, набувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, а набувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, то саме вони є іпотекодавцями за договором іпотеки від 17.07.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання 13.03.2012 року не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, час та дату розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти предявлених вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не має статусу іпотекодавця в розумінні ст. ст.1, ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», а відповідач ОСОБА_4 не є власником спірного майна, вона, як і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть відповідати за заявленим позовом, а тому позивач неправомірно звернувся до відповідачів із заявленим позовом. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Таким чином, суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.07.2008 року між АКБ «Форум», повним правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0030/08/00-CLZv, на підставі якого ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 5 500 000,00 доларів США, строком по 16.07.2013 року зі сплатою 13,81 % річних за його користування(а.с.6-9).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 умов Кредитного договору № 0030/08/00-CLZv, 17.07.2008 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено і зареєстровано за № 3422 договір іпотеки, за яким земельну ділянку та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 передано в іпотеку(а.с.10-12).

ОСОБА_2 були порушені обов'язки передбачені пп. 3.3.2, 3.3.4, 3.3.8, 3.3.9 Кредитного договору та пп. 3.1.1., 3.1.4. Договору іпотеки, а саме відповідач ОСОБА_2 не сплачував кредитні кошти, проценти за користування кредитом; не повідомив банк про зміну місця проживання та реєстрації; не застрахував на користь банку нерухомість надану в іпотеку; не повідомив банк про судові справи в яких він є відповідачем.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2010 було визнано недійсним Договір іпотеки від 17.07.2008 року, укладеного між АКБ «Форум», ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с.13-15).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2010 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2010 року, яким було визнано недійсним Договір іпотеки від 17.07.2008 року, було залишено без змін (а.с. 16-17).

29.06.2011 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було винесено рішення по справі № 6-2079 св 11, яким рішення Солом'янського районного суду та зазначена ухвала Апеляційного суду м. Києва скасовані, а у позові ОСОБА_5 про визнання Договору іпотеки 17.07.2008 за № 3422 недійсним відмовлено(а.с. 18-23).

Позивач у своєму позові зазначив, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 14.06.2011 року вимоги ПАТ «Банк Форум» були задоволені частково, а саме: встановлено розмір заборгованості ОСОБА_2 у сумі 70 362 359,44 грн. та звернуто стягнення на заявлені предмети іпотеки, крім земельної ділянки та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 24-31), у звязку із тим, що на той момент діяло залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2010 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2010, яким було визнано недійсним Договір іпотеки вказаного майна.

При подачі представником позивача заяви про зміну підстав позову, ним було зазначено, що кредитний договір № 0030/08/00-CLZ від 17.07.2008 року не був ні розірваний, ні припинений. Внаслідок продовження невиконання відповідачем ОСОБА_2 обовязків за цим договором, зокрема несплати ним обовязкових платежів, сума боргу збільшилася на суму - 13095664, 81 грн., в рахунок погашення якої і повинно здійснюватися стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідно до ст. 23 ЗУ «Про іпотеку»у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі у порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку коли до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. І, оскільки, відповідно до витягів з Державного реєстру правочинів, набувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, а набувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, то саме вони є іпотекодавцями за договором іпотеки від 17.07.2008 року та в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у ОСОБА_2 за кредитним договором № 0030/08/00-CLZ від 17.07.2008 року, має бути звернення стягнення на предмети іпотеки: житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 та ОСОБА_1 При цьому представник позивача не зазначив,які саме позовні вимоги він має до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні визнав той фат, що Пат «Банк Форум»не повідомляв ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як іпотекодавців про порушення грошового зобовязання та звернення стягнення на заставлене в іпотеку, в забезпечення виконання грошових зобовязань за кредитним договором, майно - житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що відповідач ОСОБА_1 19 лютого 2011 р., у встановленому законом порядку, придбав спірне майно у громадянки ОСОБА_4 (ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрована в АДРЕСА_2) на підставі договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 19 лютого 2011 р. (а.с. 126-142). Дані договори, відповідно до вимог чинного законодавства України, було посвідчено нотаріально та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.

ОСОБА_4, від якої до ОСОБА_1 перейшло право власності на спірне майно, не є іпотекодавцем спірного майна, оскільки не укладала жодних договорів іпотеки з позивачем, не передавала в іпотеку позивачу спірне майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи, як того вимагає ст. 1 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», лише у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ніш права власності на предмет іпотеки».

При цьому, поняття іпотекодавець визначено у статті 1 даного Закону, відповідно до якої «іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов 'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель». Таким чином, для застосування даної правової норми і для того, щоб зробити висновок, що для ОСОБА_1, як набувача нерухомого майна, є дійсною іпотека за договором іпотеки від 17 липня 2008 p., укладеним між позивачем та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності на предмет іпотеки має перейти до ОСОБА_1 саме і виключно від іпотекодавця, тобто, особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем, а не від особи, яка не є іпотекодавцем.

З огляду на викладене, посилання позивача на ч. ч. 1-2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», як на підставу для звернення стягнення на предмет іпотеки, яка у даному випадку не підлягає застосуванню, є необґрунтованими.

Також судом встановлено, та не заперечувалося представником позивача, що станом до дати та на дату набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно (19 лютого 2011 p., 02 березня 2011 p., 03 березня 2011 р.) були відсутніми жодні обтяження щодо вказаного спірного майна. Тобто, зазначене майно не знаходилось в іпотеці та не було передано в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 2.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 лютого 2011 р., згідно з довідкою № оо-13013/2011 про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) на земельну ділянку, виданою Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 01 лютого 2011 року за № 206-д, обмеження (обтяження) щодо цієї земельної ділянки не зареєстровані. Під забороною відчуженням (арештом), згідно з Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 19 лютого 2011 року за № 30384612, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, земельна ділянка не перебуває (а.с.130).

Згідно п.п.1, 9 договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 лютого 2011 р., житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на момент укладення цього Договору нікому іншому не проданий, не подарований, іншим способом не відчужений, не заставлений, під забороною (арештом) не перебуває»(а.с.127).

Жодних доказів того, що право власності на спірне майно перейшло до ОСОБА_1 саме від іпотекодавця позивачем, в порушення приписів ч. ч. 1-2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку»суду не надано, а тому іпотека за договором від 17 липня 2008 р. не є дійсною для ОСОБА_1, а сам відповідач ОСОБА_1 не набуває перед Пат «Банк Форум» статусу іпотекодавця.

За таких обставин, суд вважає, що позивач необґрунтовано посилається у своїй заяві на ч. ч. 1-2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», як на правову підставу для звернення стягнення на предмет іпотеки, а твердження позивача про те, що на сьогодні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є іпотекодавцями за договором іпотеки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам зазначеного вище Закону.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 набув право власності на спірне майно, яке охороняється в силу закону, в той час, як він не має жодних зобов'язань перед позивачем за кредитним договором № 0030/08/00-CLZ від 17 липня 2008 p., в рахунок погашення заборгованості за яким ПАТ «Банк Форум»саме просить звернути стягнення на спірне майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Придбавши спірне майно від особи, яка не є іпотекодавцем, на підставі договорів купівлі-продажу від 19 лютого 2011 р. (02 березня 2011 р. ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт права власності на земельну ділянку, 03 березня 2011 р. право власності ОСОБА_1 на житловий будинок було зареєстровано в Київському міському БТІ) відповідач ОСОБА_1 набув право власності на дане майно і є його єдиним власником.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд». Стаття 321 Кодексу проголошує непорушність права власності, відповідно до якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Стаття 386 ЦК України визначає засади захисту права власності, відповідно до якої держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не є стороною кредитного договору № 0030/08/00-CLZ від 17 липня 2008 p., не є майновим поручителем за даним договором та немає жодної заборгованості перед позивачем ПАТ «Банк Форум»по сплаті кредиту, тому вимоги позивача до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки майно ОСОБА_1( земельну ділянку та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 13 095 664, 81 грн. є незаконними і необгрунтованими і в порушення ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, 321, 328, 386 Цивільного кодексу України спрямовані на позбавлення права власності відповідача ОСОБА_1, яке в силу ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним.

Як було встановлено судом вище, ОСОБА_1 не є іпотекодавцем земельної ділянки та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, у розумінні ч.ч.1-2 ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», а тому жодних обовязків іпотекодавця перед ПАТ «Банк Форум»у нього немає, і вимоги позивача про звернення стягнення на належне відповідачу ОСОБА_1. на праві власності майно є неправомірними.

Крім того, оскільки ОСОБА_4, не є власником спірного майна, вона, як і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не можуть відповідати за предявленим позовом, а тому вимоги позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

При цьому, оскільки не підлягають задоволенню вимоги позивача про здійснення стягнення, також не підлягають задоволенню і його вимоги про виселення всіх мешканців житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 30, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

В порушення вимог ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку»жодних доказів направлення усім мешканцям вказаного житлового будинку письмової вимоги про добровільне звільнення приміщення та доказів незадоволення вказаної вимоги усіма мешканцями житлового будинку позивач суду не надав. Крім того, в порушення вказаних норм законів в позовній заяві позивач взагалі не зазначив імена осіб, яких він просить суд виселити із житлового будинку, про залучення вказаних осіб у якості відповідачів по справі суд не просив, жодних клопотань з цього приводу суду не заявляв, а тому його позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку.встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканні не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суд.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що у задоволенні позову ПАТ «Банк Форум»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення має бути відмовлено в повному обсязі

Суд вважає необхідним викласти свою позицію стосовно того, що, навіть якби ОСОБА_4 та ОСОБА_1, все таки, і були іпотекодавцями за договором іпотеки від 17 липня 2008 року, то матеріали справи, все рівно, не містять жодних доказів дотримання позивачем процедури стягнення на предмет іпотеки та виселення усіх мешканців житлового будинку, що також є ще однією із підстав для відмови у позові.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж: тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Таким чином, із змісту положень вказаної статті Закону випливає, що звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки можливе тільки за умови дотримання її положень, яка передбачає: 1) пред'явлення іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання, в якому встановлюється не менше як 30-денний строк для усунення порушення та містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; 2) незадоволення іпотекодавнем вимоги іпотекодержателя протягом установленого ним строку, який не може бути меншим за тридцять днів.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідво до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалось представником позивача, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України «Про іпотеку»ПАТ «Банк Форум»ОСОБА_4 та ОСОБА_1, як іпотекодавцям, на що в своєму позові посилався позивач, взагалі не направлялася, то в задоволенні позову також має бути відмовлено, оскільки подача позову про звернення стягнення на предмет іпотеки подана без дотримання встановленого законом для цього порядку.

Керуючись ст.ст. 1, 23, 35, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 316-317, 319, 321, 328, 386 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя: