Ухвала суду № 219319, 30.10.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2006 Справа № А37/71 (36/58)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Сизько І.А., Дмитренко А.К.

при секретарі –Ткаченко А.О.

за участю прокурора: не з’явився

за участю представників

позивача: Губарик С.А.

відповідача: не з’явився

розглянувши апеляц?ійну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Кедр”, пгт. Петропавлівка Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.06р. у справі № А37/71 (36/58)

за позовом Прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Кедр”, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області

про звернення стягнення на активи в сумі 317317,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.06р. у справі № А37/71(36/58) ( суддя Кеся Н.Б.) відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Кедр” (надалі ТОВ “Кедр”) про перегляд за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.05р.та залишено вказане рішення без змін.

Розглядаючи вказану справу за нововиявленими обставинами, господарським судом було встановлено, що викладені обставини не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч.2 ст. 245 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач –ТОВ “Кедр” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 23.03.06р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому скаржник вважає вказану ухвалу незаконною, яка не відповідає фактичним обставинам справи та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає помилковим твердження господарського суду про те, що висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини не являються суттєвими для перегляду даної справи.

Окрім того, скаржник посилається на те, що господарський суд, розглянувши заяву за відсутності представника відповідача, позбавив підприємство права на участь в судовому засіданні та захист свого порушеного права. Дана обставина являється підставою для скасування оспорюваної ухвали.

Петропавловська МДПІ у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи викладені у апеляційній скарзі необґрунтованим та просить залишити ухвалу господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Представник відповідача в судове засідання не з’явився; натомість заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки керівник підприємства бажає прийняти участь у судовому засіданні, має необхідні документи для правильного вирішення спору, однак, на час розгляду справи перебуває у відрядженні і позбавлений можливості бути присутнім в даному засіданні.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає в силу наступного: дане клопотання не підтверджено документально; надання повноважень на представництво інтересів відповідача не обмежено будь-яким певним колом осіб; справа перебуває в апеляційному провадженні з 20.04.2006р. і у відповідача, на думку колегії суддів, було достатньо часу для подання додаткових документів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вислухавши представників сторін, розглянувши подану заяву, додані матеріали та матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги заявника не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У березні 2005р. Прокурор Петропавлівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся до господарського суду з позовом про звернення стягнення на активи боржника –ТОВ “Кедр” на загальну суму –317317,30 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2005 року у справі № 36/58 (суддя Кожан М.П.) задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ “Кедр” на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі –317317,30грн.

Зазначене рішення було оскаржено відповідачем –ТОВ Агрофірма “Кедр” до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.05р. у справі № 36/58 оспорюване рішення було залишено без змін.

07.12.2005р. відповідач –ТОВ Агрофірма “Кедр” звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами у справі № 36/58.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.05р. заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернута без розгляду на підставі п.1 ч.5 ст. 113 ГПК України. Вищезазначена ухвала господарського суду була оскаржена відповідачем до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ Агрофірма “Кедр” була задоволена частково, ухвала господарського суду від 08.12.05р. скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

За результатами розгляду в господарському суді, заява відповідача залишена без задоволення. Зазначена ухвала була оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, нововиявленими обставинами відповідач вважає наявність форс-мажорних обставин (а саме, погодних умов, які спричинили загибель сільськогосподарських культур в 2003 році); дані обставини підтверджені висновком Торгово-промислової палати України від 06.11.2003р. за №13995; зазначений висновок, як вказує скаржник, отриманий агрофірмою після винесення господарським судом рішення від 12.04.2005р. у справі №36/58 і був відсутній на момент прийняття вказаного рішення.

Відповідач вважає, що податковий борг по прибутковому податку у сумі 317317,30грн. відповідно до п. 3.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. № 103 „Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків” являється безнадійним боргом, оскільки виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і підлягає списанню на підставі п.18.2 ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не мо?гли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Таким чином, рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення.

По-перше, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що обставини які зазначені в заяві відповідача не є істотними для вирішення по суті даної справи.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності ), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але несплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов’язання. Відповідачем податкове зобов’язання узгоджено не було.

Згідно з пп. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням Міністерства фінансів України.

Наявність форс-мажорних обставин підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог не являється, однак, могла б бути підставою для списання податкового боргу відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. № 103.

Однак, в матеріалах справи відсутнє рішення ДПІ або рішення суду про те, що борг відповідача є безнадійним і підлягає списанню. За відсутності відповідного рішення підстав для скасування рішення суду про стягнення боргу відповідача відсутні.

По-друге, твердження відповідача про те, що вказані обставини не були відомі заявникові на час розгляду справи спростовується матеріалами справи.

Так, товариством не нараховувалася орендна плата за майнові паї у 2003 році в зв’язку саме з форс-мажорними обставинами, про що товариством було укладено додаткові угоди з громадянами; дана обставина посвідчується довідкою Петропавловської МДПІ за №170/170-31049287 від 30.08.2004р., складеною за результатами перевірки ТОВ Агрофірми „Кедр”. Таким чином, про наявність форс-мажорних обставин відповідачу було відомо у 2003 році, а не з грудня 2005р. як стверджує останній.

Колегія суддів поділяє висновок господарського суду про те, що обставини, на які посилається відповідач, не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч.2 ст. 245 КАС України.

Більш того, аналізуючи причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та податковим боргом з прибуткового податку, колегія суддів встановила, що зазначений борг (принаймні, в більшій своїй частині) не являється безнадійним в розумінні п. 3.4 вищезазначеного Порядку.

В силу зазначеної норми безнадійним вважається податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Матеріалами справи посвідчується, що податковий борг у сумі 238643,94 грн. виник у відповідача за попередні періоди і рахувався за товариством станом на 01.04.2003р., тобто, до загибелі врожаю сільськогосподарських культур внаслідок природних умов у 2003 році. Таким чином, відсутні підстави вважати, що виникнення оспорюваного податкового боргу в зазначеній частині є наслідком обставин непереборної сили.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обставини, викладені в заяві відповідача, не можуть слугувати підставою для скасування зазначеної ухвали.

Колегією суддів не приймається до уваги твердження відповідача про порушення господарським судом норм процесуального права. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення товариству поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи (т.І а.с.134); відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь його представника в засіданні господарського суду.

З огляду на відповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача щодо скасування зазначеної ухвали. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199, 200, 205-206 К?АС України, суд

УХВАЛИВ :

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006р. № А37/71(36/58) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Кедр” –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: І.А. Сизько

А.К. Дмитренко