Рішення № 21930165, 16.03.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №2-579/11

РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Подус А.С.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом АТ «ОТП Банк»до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 120526,13 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, посилається на те, що між ними укладено кредитний договір №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р., відповідно до умов якого Відповідачу надано кредитні кошти у сумі 21000,00 доларів США для придбання автомобіля строком до 25.04.2013 р. зі сплатою процентів у розмірі 11,99 % річних у порядку та строки, визначені у кредитному договорі. Через порушення Відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, Позивач вимагає дострокового повернення кредитних коштів.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просила розглянути справу у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не зявився, про слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає позов АТ «ОТП Банк»до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.04.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-700/1413/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у сумі 21 000,00 доларів США для придбання автомобіля строком до 25.04.2013 р. зі сплатою процентів у розмірі 11,99 % річних. Проте, у порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 з 26.08.2009 р. не здійснює погашення Кредиту та не сплачує проценти за користування кредитними коштами, у звязку з чим виникла прострочена заборгованість. Станом на 28.12.2009 р. загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем у гривневому еквіваленті становила 120 526,13 грн., з яких 13124,914 дол. США залишок заборгованості за кредитом, 671,65 дол. США заборгованість за відсотками за користування кредитом, 10629,64 грн. пеня за прострочення виконання зобовязань за кредитним договором.

За таких обставин суд вважає, що Відповідач порушив власні зобовязання перед Позивачем згідно п. 1.1. Кредитного договору №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Порушення Відповідачем прийнятих на себе зобовязань згідно Кредитного договору щодо сплати передбачених договором платежів, надає Позивачу згідно статті 3 Кредитного договору №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р.право стягнення пені у сумі 10 629,64 грн.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на наступні фактичні обставини.

Постановою господарського суду Харківської області від 7 вересня 2011 р. по справі N 5023/6732/11 фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Статтею 53 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка не спроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України, суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено наслідки визнання боржника банкрутом, до яких, зокрема, віднесено, настання строку виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та припинення нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник у розумінні цього Закону є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суб'єктом банкрутства, за приписами цієї статті, є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами Кредитного договору №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р. є кредитор АТ «ОТП Банк»та позичальник - фізична особа - громадянка України ОСОБА_1. Згідно п. 2 частини №1 та п. 1.2.1. частини №2 Кредитного договору №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р., сторонами узгоджено, що кредитні кошти надані із цільовим призначенням придбання позичальником автомобіля марки SUBARUFORESTER.

Відповідно до договору застави автотранспортного засобу №PLC-CL700/1413/2007 від 25.04.2007 р., укладеного у забезпечення виконання Відповідачем кредитних зобовязань за Кредитним договором №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р., заставодавцем автомобіля також є фізична особа - громадянка України ОСОБА_1.

Суд, дослідивши зазначені законодавчі приписи та фактичні обставини приходить до висновку, що правовідносини банкрутства, врегульовані приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не поширюються на правовідносини, спір відноснояких є предметом розгляду у даній цивільній справі та не впливають на сутність та зміст заявлених позовних вимог, оскільки боржником у кредитному правовідношенні(позичальником кредитних коштів) є не субєкт господарювання, якого визнано банкрутом згідно постанови суду від 07.09.2011 р., а фізична особа без відповідного статусу підприємця, яка отримала кредитні кошти від Позивачадля задоволення власних споживчих потреб придбання автомобіля.

Відповідно до статті 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Відповідно до статті 50 ЦК України, фізична особа фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, громадянин України, що здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець є субєктом господарювання.

З наведених обставин,суд вбачає, що кредитні зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором №CL-700/1413/2007 від 25.04.2007 р. набуто ОСОБА_1,як фізичною особою та, відповідно, саме громадянин України є субєктом цивільно-правової відповідальності у цих зобовязаннях.

Відповідно до ч. 1 статті 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 -215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АТ «ОТП Банк»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 р., паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 02.02.1998 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (адреса: 04210, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код в ЄДРПОУ 21685166) заборгованість у сумі 120526,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 р., паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 02.02.1998 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (адреса: 04210, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код в ЄДРПОУ 21685166) судові витрати у сумі 1325,26 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя