Рішення № 21917693, 13.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.12 Справа№ 5015/5989/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (м.Львів)

до відповідача:Львівської міської громадської організації «Українська молодь Христові»(м.Львів)

про:стягнення неустойки в розмірі 8077,80 грн. та зобов»язання до повернення об»єкта оренди.

Головуючий суддя: Пазичев В.М.

суддя: Березяк Н.Є.

суддя: Рим Т.Я.

при секретарі: І.Малюшевська Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1.-представник, довіреність від 03.01.2012 року

від відповідача:Ковалів Р.І. голова громадської організації

від прокуратури:Окілка В.М. - помічник прокурора Галицького району м.Львова Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (м.Львів) до Львівської міської громадської організації «Українська молодь Христові»(м.Львів) про стягнення неустойки в розмірі 8077,80 грн. та зобовязання до повернення обєкта оренди.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 21.10.2011 року. Ухвалою від 21.10.2011 року розгляд справи відкладено до 28.10.2011 року, у звязку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 28.10.2011 року розгляд справи відкладено до 04.11.2011 року, у звязку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи відкладено до 23.11.2011 року, у звязку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено до 01.12.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 01.12.2011 року розгляд справи відкладено до 14.12.2011 року, у звязку з неявкою представника позивача та прокурора. Ухвалою від 14.12.2011 року розгляд справи відкладено до 20.12.2011 року, у звязку з неявкою представника позивача та прокурора. Ухвалою від 20.12.2011 року розгляд справи відкладено до 26.12.2011 року, у звязку з неявкою представника позивача та відповідача. Ухвалою від 26.12.2011 року розгляд справи відкладено до 04.01.2012 року, для надання доказів по справі, та за клопотанням сторін. Ухвалою від 04.01.2012 року розгляд справи відкладено до 07.02.2012 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 07.02.2012 року розгляд справи відкладено до 22.02.2012 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 22.02.2012 року розгляд справи відкладено до 01.03.2012 року, за клопотанням відповідача та прокурора. Ухвалою від 01.03.2012 року розгляд справи відкладено до 13.03.2012 року, згідно клопотання відповідача.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.10.2011 року та про відкладення розгляду справи від 21.10.2011 року, від 28.10.2011 року, від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 01.12.2011 року, від 14.12.2011 року, від 20.12.2011 року, від 26.12.2011 року, від 04.01.2012 року, від 07.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 01.03.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

30.11.2011 року за вх.№28418/11 прокурор подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 20.12.2011 року прокурор подав клопотання про відкладення розгляду справи.

04.01.2012 року за вх.№169/12 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача лише неустойку в сумі 6039,46 грн.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.10.2011 року та про відкладення розгляду справи від 21.10.2011 р., від 28.10.2011 року, від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 01.12.2011 року, від 14.12.2011 року, від 20.12.2011 року, від 26.12.2011 року, від 04.01.2012 року, від 07.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 01.03.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.11.2011 року за вх.№2748/11 позивач подав клопотання по справі.

01.12.2011 року за вх.№28509/11 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

20.12.2011 року за вх.№30362/11 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.10.2011 року та про відкладення розгляду справи від 21.10.2011 р., від 28.10.2011 року, від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 01.12.2011 року, від 14.12.2011 року, від 20.12.2011 року, від 26.12.2011 року, від 04.01.2012 року, від 07.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 01.03.2012 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.

04.11.2011 року відповідачем подано через канцелярію суду (вх. № 25699/11) клопотання про зупинення провадження у даній справі.

23.11.2011 року за вх.№323 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 01.12.2011 року відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи.

01.12.2011 року за вх.№28520/11 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

01.12.2011 року за вх.№28521/11 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

14.12.2011 року за вх.№29722/11 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

20.12.2011 року за вх.№30408/11 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

26.12.2011 року за вх.№30970/11 відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у звязку з систематичною неявкою представника позивача.

В судовому засіданні 26.12.2011 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи до 04.01.2012 року для надання можливості уточнити позовні вимоги, а також для надання можливості надати усі належні та допустимі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позиції кожної із сторін. Прокурор підтримав заявлене клопотання.

04.01.2012 року сторони подали спільне клопотання про відкладення розгляду справи.

07.02.2012 року за вх.№2538/12 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.02.2012 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Прокурор проти заявленого клопотання не заперечив.

22.02.2012 року за вх.№3794/12 відповідач подав заяву по справі.

В судовому засіданні 22.02.2012 року відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи. Прокурор проти заявленого клопотання не заперечив.

01.03.2012 року за вх.№4464/12 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 01.03.2012 року відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад строк, встановлений ст.69 ГПК України. Прокурор проти заявленого клопотання не заперечив.

13.03.2012 року за вх.№5324/12 відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

13.03.2012 року за вх.№5323/12 відповідач подав клопотання по справі.

13.03.2012 року за вх.№5340/12 відповідач подав клопотання, згідно якого просить суд стягнення неустойки в розмірі 6039,46 грн. розтермінувати терміном на 1 (один) рік. Позивач та прокурор проти розтермінування стягнення неустойки не заперечили.

Згідно ч.1 ст.4-6 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Справа №5015/5989/11 за своєю категорією та складністю повинна бути розглянута колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи ті обставини, що за предметом спору справа є складною і потребує детального розгляду та обєктивної оцінки значної кількості зібраних у ній доказів, з урахуванням значного обєму нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2011 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів головуючий суддя Пазичев В.М., суддя Костів Т.С., суддя Рим Т.Я. У звязку із перебуванням судді Костів Т.С. у відпустці, 04.01.2012 року призначено повторний автоматизований розподіл члена колегії, згідно якого членом колегії визначено суддю Березяк Н.Є.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 13.03.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач стверджує, що 18.10.2007 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - позивач) та Львівською міською громадською організацією «Українська молодь Христові»(далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-5690-7 (далі - договір), у відповідності до п. 1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул.Біберовича, 9 загальною площею 254,6 кв.м.

Термін дії договору оренди визначено до 17.10.2010 року (п.4.1 договору).

Управління комунальної власності, як орендодавець за договором, скерувало на адресу відповідача повідомлення від 28.10.2010 року №2302-вих-2146 про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

У вказаному повідомленні містилась вказівка про те, що протягом 15 днів відповідач повинен повернути об'єкт оренди балансоутримувачеві, згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.

Однак, як стверджує позивач, відповідач будь-яких дій, спрямованих на виконання вищезазначених вимог нормативних актів не вчинив, на адресу управління комунальної власності та/або балансоутримувача спірних нежитлових приміщень (ЛКП «Рясне -402») з приводу прийняття-передачі об'єкта не звертався.

Бездіяльність відповідача стосовно неповернення об'єкта оренди у строки, визначені законодавчими актами, що регулюють відносини оренди, відсутність належного реагування на повідомлення управління комунальної власності, на думку позивача, наносить істотну шкоду майновим інтересам територіальної громади м.Львова та зумовила необхідність звернення до суду із цим позовом.

Так, за вищевказаний період відповідачеві підлягала до нарахування плата за користування об'єктом оренди у розмірі, визначеному договором, із врахуванням індексів інфляції за попередні місяці та нарахуванням ПДВ (абз.2 п.5.1 договору).

Згідно з розрахунком позивача, до стягнення з відповідача підлягає неустойка на загальну суму 8 077,80 грн.

04.01.2012 року за вх.№169/12 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача лише неустойку в сумі 6039,46 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, але подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, а також зазначив про те, що, на його думку, позов є безпідставним, а тому, просить суд в позові відмовити повністю. Окрім того, відповідач неодноразово подавав клопотання про відкладення та про зупинення розгляду справи, у звязку із вжиттям заходів щодо позасудового врегулювання спору, та надав суду належні та допустимі докази в підтвердження даного факту, а саме, ухвалу Львівської міської ради від 16.02.2012 року №1271, згідно якої відповідачу надано для статутної діяльності в оренду терміном на 1 рік нежитлові приміщення 1-го поверху площею 131,5 кв.м. на вул.Пекарській,13 та 1-го поверху площею 251,4 кв.м. на вул.І.Біберовича,9, а Управління комунальної власності Департаменту економічної політики зобовязано укласти договір оренди, згідно з цією ухвалою.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Згідно ч.2 ст.291 ГК України та ч.2 ст.26 Закону «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 18.10.2007 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - позивач) та Львівською міською громадською організацією «Українська молодь Христові»(далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-5690-7 (далі - договір), у відповідності до п. 1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул.Біберовича, 9 загальною площею 254,6 кв.м.

Термін дії договору оренди визначено до 17.10.2010 року (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Управління комунальної власності, як орендодавець за договором, скерувало на адресу відповідача повідомлення від 28.10.2010 року №2302-вих-2146 про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». У вказаному повідомленні містилась вказівка про те, що протягом 15 днів відповідач повинен повернути об'єкт оренди балансоутримувачеві, згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.

З огляду на п.4.3 договору оренди, а також враховуючи положення ст.764 ЦК України та ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дію спірного договору оренди припинено з дати його закінчення.

Таким чином, з огляду на норму ч.1ст.785 ЦК України, ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та вищевказані пункти спірного договору, відповідач був зобов'язаний передати об'єкт оренди негайно після припинення договору, у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Однак, відповідач в судовому засіданні 13.03.2012 року долучив до матеріалів справи копію ухвали Львівської міської ради від 16.02.2012 року №1271, згідно якої відповідачу надано для статутної діяльності в оренду терміном на 1 рік нежитлові приміщення 1-го поверху площею 131,5 кв.м. на вул.Пекарській,13 та 1-го поверху площею 251,4 кв.м. на вул.І.Біберовича,9, а Управління комунальної власності Департаменту економічної політики зобовязано укласти договір оренди, згідно з цією ухвалою.

Згідно п.1.1, ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, суд дійшов висновку, що провадження в частині позовних вимог щодо зобовязання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м.Львів, вул.Біберовича,9 загальною площею 254,6 кв.м. слід припинити, оскільки, в даній частині позовних вимог відсутній предмет спору, в звязку з прийняттям Львівською міською радою ухвали №1271 від 16.02.2012 року.

Разом з тим, в звязку з невиконанням відповідачем вимог чинного законодавства України щодо негайного повернення обєкта оренди після закінчення Договору оренди, відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди за час прострочення.

04.01.2012 року за вх.№169/12 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача лише неустойку в сумі 6039,46 грн.

Однак, 13.03.2012 року за вх.№5340/12 відповідач подав клопотання, згідно якого просить суд стягнення неустойки в розмірі 6039,46 грн. розтермінувати терміном на 1 (один) рік. Позивач та прокурор проти розтермінування стягнення неустойки не заперечили.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, на підставі ст.83 ГПК України, суд дійшов висновку, що клопотання сторін про розтермінування стягнення неустойки в розмірі 6039,46 грн. слід задоволити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (м.Львів) до Львівської міської громадської організації «Українська молодь Христові»(м.Львів) в частині стягнення неустойки в розмірі 6 039,46 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Оскільки позов подано 12.10.2011 року до моменту набрання законної сили Закону України «Про судовий збір»та внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, тому розподіл між сторонами господарських витрат регулюється нормами законодавства України, які діяли на момент звернення із позовом.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Львівської міської громадської організації «Українська молодь Христові»(79008, м.Львів, вул.Пекарська, 13, ЄДРПОУ 13797827) на користь Управління комунальної власності Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, р/р 34223000002002 в ГУДКУ у Львівській області МФО 825014, ЄДРПОУ 25558625) неустойку в сумі 6 039,46 грн.

3.Розтермінувати виконання судового рішення по справі №5015/5989/11, здійснивши стягнення суми 6039,46 грн. в рівних частинах помісячно в сумі 503,30 грн. у термін на 12 (дванадцять) місяців.

4.Стягнути з Львівської міської громадської організації «Українська молодь Христові»(79008, м.Львів, вул.Пекарська, 13, ЄДРПОУ 13797827) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 187 (сто вісімдесять сім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В частині зобов'язання Львівської міської громадської організації «Українська молодь Христові» повернути Управлінню комунальної власності Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Біберовича, 9 загальною площею 254,6 кв.м, згідно з актом здачі-приймання провадження припинити.

6.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Пазичев В.М.

суддяБерезяк Н.Є.

суддяРим Т.Я.

Суддя Пазичев В.М.