Рішення № 21917665, 15.03.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/334/2012

Номер провадження 2/1620/210/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 березня 2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Городівського О.А.,

при секретарі Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»

про відшкодування шкоди завданої працівником відповідача,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3

представник позивачки адвокат ОСОБА_4,

представник відповідача ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в якому виклала прохання про стягнення з відповідача на її користь шкоди, заподіяної діями керуючої Миргородським відділенням ВАТ «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_3, при виконанні нею своїх службових повноважень, зловживаючи яким, вона привласнила кошти позивача в доларах США. Позивачка просила стягнути кошти, які вона внесла на депозитний рахунок по договору.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_1 29 червня 2007 року уклала з відповідачем договір на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/29 та на виконання умов договору передала керуючій готівкою 40000 доларів США терміном на 12 місяців під відсоткову ставку 25% річних. У звязку з цим на її імя був відкритий рахунок № НОМЕР_1. 29 червня 2008 року відповідно до умов договору закінчився його строк дії. На пропозицію керуючої Миргородським відділенням Банку ОСОБА_3 строк дії договору було пролонговано до 29 червня 2009 року. Окрім того 29 червня 2008 року позивачка поповнила вклад ще на 8000 доларів США. Залишок на рахунку становив 48000 доларів США.

Ще до закінчення дії договору ОСОБА_1 звернулась із заявою до керівництва Миргородського відділення та Полтавського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Валь» про розірвання договору та повернення суми вкладу, однак відповідач не повернув йому вкладів та не сплатив відсотків, що спонукало його звернутись до суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі та стягнути на її користь 383505 грн. 60 коп. дійсної шкоди. Суду позивачка пояснила , що договір банківського вкладу, вона укладала в кабінеті керуючої Миргородським відділенням ОСОБА_3, де підписала договір в двох екземплярах, після передачі грошових коштів 40000 доларів США, вони разом з керуючою спустились в зал до однієї з кас, де були перераховані та перевірені купюри, потім повернулись до кабінету, де ОСОБА_7 виписала прибутковий касовий ордер, який передала позивачці. Оскільки договір укладався відкрито в приміщенні банку і ОСОБА_3 їй було передано належно оформлені документи, в неї не було сумніву в законності своїх дій та дій керуючої відділенням банку. Відсоткова ставка була запропонована ОСОБА_3 і вона погодилася на запропоновані умови. По закінченню дії договору вона прийшла в кабінет керуючої Банку ОСОБА_3, яка виплатила їй 10000 дол. США процентів за договором, та враховуючи її бажання частину коштів помістити знову на депозит прийняла від неї 8000 доларів США та виписала прибутковий валютний ордер № 6 від 27 червня 2008 року, зробивши відмітку у договорі № 20/02-02/29 в його правому куті до 29.06.2009 року, що на думку позивачки являлось його пролонгацією.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав визначених статтею 1172 ЦК України.

Представник відповідача ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, позов не визнала, просив відмовити в його задоволенні. У заперечення позову пояснила, що позивачем не доведено факт вчинення правочину укладення банківського договору вкладу між нею та ПАТ «Райффайзен банк Аваль», а наданий позивачкою договір є нікчемними. Крім того, у відповідачки відсутні дані про укладення вказаного договору, так як грошові кошти від ОСОБА_1 на виконання умов договору до каси банку не надходили і зазначений у договорі рахунок не відкривався. Крім того, відповідно до посадової інструкції та довіреності до компетенції начальника Миргородського відділення ОСОБА_3 не входило приймання готівкових коштів від клієнтів банку та виписувати касові документи, тому відсутня підставі відшкодування шкоди банком, за дії свого працівника, так як навіть якщо ОСОБА_3 і привласнила кошти позивача, то в той момент вона не виконувала службових обовязків.

З цих підстав, а також інших, викладених у письмових запереченнях на позов, представник відповідача вважав, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29 червня 2007 року уклала з відповідачем договір на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/29 та на виконання умов договору передала керуючій готівкою 40000 доларів США терміном на 12 місяців під відсоткову ставку 25 % річних. 29 червня 2008 року відповідно до умов договору закінчився його строк дії. На пропозицію керуючої Миргородським відділенням Банку ОСОБА_3 строк дії договору було пролонговано до 29 червня 2009 року. Того ж дня 29.06.2008 року позивачка вказує, що поповнила рахунок на суму 8000 доларів США..

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного Кодексу України передбачаено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 1999 року до зникнення 16 березня 2009 року, працювала начальником Миргородського відділення Полтавської обласної філіалу АППБ «Аваль»та після зміни назви начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Відповідно посадових інструкцій начальника Миргородського відділення ПОФ АПБ «Аваль»та Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_3, остання на час укладення договору з позивачкою зобовязана була забезпечувати здійснення відділенням всіх операцій, повне та якісне обслуговування клієнтів; продаж банківських продуктів та залучення на обслуговування якомога більше клієнтів та мала право на заміщення будь - якого працівника банку, в тому числі і касира, операціоніста-касира, забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, а також, згідно наказу № 915 від 30 вересня 2008 р. мала право першого підпису касових документів відділення, на підставі діючих на той час довіреностей, мала право підписувати від імені АППБ «Аваль»документи з питань, що стосуються розрахунково-касового обслуговування вкладів громадян, підписувати від імені ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»розрахунково-касові документи (прибуткові, видаткові та реєстри) і одержувати майно, тому суд приходить до переконання, що неправомірні дії керуючої відділенням ОСОБА_3, які виразились у привласненні коштів позивачки використовуючи його довіру до всесвітньовідомої банківської установи, здійснювались нею в робочий час, при виконанні покладених на неї службових обовязків, тобто при виконанні роботи зумовленої посадовою інструкцією та в межах повноважень викладених в довіреностях.

Не внесення коштів ОСОБА_3 до каси банку, які вона отримала від позивачки за умови укладення депозитного договору, свідчить про її протиправне використання свого службового становища шляхом його зловживання, що спричинили ОСОБА_1 шкоду.

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_3 начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Прибуткові ордери також заповнені особисто ОСОБА_3 на бланках банківської установи та скріплені печаткою Миргородського відділення банку. Суд прийшов до даного переконання так як, представник відповідача на пропозицію суду відмовилась заявити клопотання про призначення експертизи документів, лише заперечивши факт складення, підписання договору та прибуткових валютних ордерів особисто ОСОБА_3, а також факт наявності на даних документах печатки Миргородського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Повноваження представника відповідача ОСОБА_3 на укладення та підписання депозитних (вкладних) договорів та будь-яких документів, повязаних з виконанням цих договорів, від імені банку передбачені довіреністю від 27 грудня 2006 року.

Суд не бере до уваги посилання представника Банку на те, що кошти від позивачки за зазначеним договором до каси Банку не надходили і рахунок по депозитному договору не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачкою коштів відповідальному працівнику Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього за умовами згаданого договору (п. 2.2), вказаний рахунок зобовязувався відкрити Банк, а у виданих вкладниці прибуткових валютних ордерах банком були зазначені і номери згаданих рахунків, які відповідали змісту договору.

Доказом того, що ОСОБА_3 при вчинення протиправних дій щодо коштів клієнтів Миргородського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»зловживала своїми службовими повноваженнями в приміщенні відділення та в період робочого часу є те, що ошукані клієнти, серед яких ОСОБА_1, звернулись із заявами про повернення депозитів безпосередньо до Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Кількість ошуканих клієнтів, яких більше 70 чоловік, свідчить про непоодинокі факти протиправних дій керуючої та відсутність належного контролю за її службовою діяльністю зі сторони керівництва банку.

Із системного аналізу статей й 22 та 1192 ЦК України шкода, яку суд вважає за необхідне зобовязати ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»відшкодувати ОСОБА_6, заподіяну протиправними діями керуючої Миргородським відділенням ОСОБА_3, являється сумою коштів переданих позивачкою, як вклад за договором від 29 червня 2007 року на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/29.

Кошти в іноземній валюті підлягають оцінці відповідно курсу Національного банку України на момент розгляду справи ( 100 дол. США = 798,97 грн.) .

Відповідно до ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України в звязку з повним задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11,81, 88, 213-215, 294 ЦПК та ст. 1172 ЦК України ,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 383505 грн. 60 коп. (триста вісімдесят три тисячі пятсот пять тисяч гривень шістдесят копійок) .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 3219 грн. (три тисячі двісті девятнадцять гривень) у рахунок відшкодування судових витрат (сплаченого судового збору при подачі позовної заяви до суду).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовленого 19 березня 2012 року.

Суддя:О. А. Городівський