Рішення № 21917492, 12.03.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.12 Справа № 29/5014/344/2012

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»

Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача:Комунального підприємства,

«Лисичанськтепломережа»,

м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 13788286 грн. 26 коп.,

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Опренко М.В.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1., головний юрисконсульт

юридичного відділу Донецької філії;

від відповідача: ОСОБА_2., юрисконсульт,

довіреність № 6 від 01.01.2012.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 01.02.2012 Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 01.02.2012 № 31/10-838 про стягнення з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа»(далі КП «Лисичанськтепломережа», відповідача у справі) 13788 286 грн. 26 коп., з яких:

- 9881 326 грн. 13 коп. - основний борг за договором № 06/09-1499 БО-20 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання від 23.09.2009 за період жовтень грудень 2009 року та січень - березня 2010 року;

- 1041 463 грн. 92 коп. - пеня за період прострочення оплати з 01.08.2011 по 01.02.2012;

- 1921 395 грн. 87 коп. - інфляційні нарахування за період з листопада 2009 року по грудень 2011 року;

- 943 800 грн. 34 коп. - 3% річних за період з 11.11.2009 по 01.02.2012.

Позивач з посиланням на норми статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статей 193, 216, 217, 264-265 Господарського кодексу України (далі ГК України) обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо оплати спожитого природного газу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» (далі КП «Лисичанськтепломережа») відповідач у справі, подав відзив на позов від 07.03.2012 № 637, в якому вимоги позивача визнає в частині стягнення боргу в сумі 9881326 грн. 13 коп. та просить зменшити суму пені.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

23.09.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/09-1499 БО-20 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобовязався передати у власність Покупцю (відповідачу у справі) природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у статті 2 договору (а.с.9-15).

Кількість газу визначена пунктом 2.1 цього договору.

Пунктом 4.4 договору сторони встановили, що приймання передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акти приймання передачі газу складаються за встановленою формою на підставі технічних актів приймання передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Постачальником.

Не пізніше 5 числі місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі та реєстр обсягів реалізації газу.

Згідно пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 2619,19 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата у розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та послуги з його транспортування здійснюється на підставі рахунку та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Статтею 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

31.12.2009 між сторонами до договору № 06/09-1499 БО-20 від 23.09.2009 укладено додаткову угоду № 1 (а.с.16), згідно якої сторони домовились доповнити пункт 2.1 договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2010 по 30.04.2010 газ в обсязі до 4068,035 тис.м.куб., в тому числі: січень 2010 року 1439,490 тис.м.куб.; лютий 2010 року 1271,519 тис.м.куб.; березень 2010 року 1083,998 тис.м.куб.; квітень 2010 року 273,028 тис.м.куб.", а також продовжити строк дії договору до 30.04.2010.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами приймання - передачі природного газу:

- від 31.10.2009 - у жовтні 2009 року поставлено газу у розмірі 20,355 тис.м.куб. на суму 53 313 грн. 65 коп. (а.с.17);

- від 30.11.2009 - у листопаді 2009 року поставлено газу у розмірі 1 445,774 тис.м.куб. на суму 3786 759 грн. 70 коп. (а.с.18);

- від 31.12.2009 - у грудні 2009 року поставлено газу у розмірі 1 159,776 тис.м.куб. на суму 3037 676 грн. 02 коп. (а.с.19);

- від 31.01.2010 у січні 2010 року поставлено газу у розмірі 1 399,593 тис.м.куб. на суму 3665802 грн. 79 коп. (а.с.20);

- від 28.02.2010 - у лютому 2010 року поставлено газу у розмірі 1 265,711 тис.м.куб. на суму 3315 140 грн. 12 коп. (а.с.21);

- від 31.03.2010 - у березні 2010 року поставлено газу у розмірі 1 107,702 тис.м.куб. на суму 2900 383 грн. 22 коп. (а.с.22);

Всього в обсязі 6 398,567 тис.м.куб. на загальну суму 16759 075 грн. 50 коп.

Поставлений газ відповідачем був оплачений частково, залишок боргу на дату звернення з позовом складає 9881 326 грн. 13 коп. за поставлений газ у період з січня по березень 2010 року, що визнано відповідачем.

Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий природний газ і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов визнав позовні вимоги в сумі основного боргу та просить зменшити суму пені.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 06/09-1499 БО-20 від 23.09.2009 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, який за своєю правою природою є договором поставки, різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і до них застосовуються як загальні положення про зобовязання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що позивач виконав свої зобовязання за договором № 06/09-1499 БО-20 від 23.09.2009, поставив відповідачу природний газ в обсязі 6 398,567 тис.м.куб., що підтверджується актами приймання передачі природного газу за період з 01.10.2009 по 31.03.2010 (а.с.17-22).

Претензій по поставці газу у відповідача немає.

Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 6 договору, повністю не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий природний газ у період січень березень 2010 року на дату звернення з позовом склала в сумі 9881 326 грн. 13 коп., що підтверджено матеріалами справи та підтверджується відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пунктів 7.2, 7.10 договору та приписів статті 231 ГК України нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 01.08.2011 по 01.02.2012 включно у сумі 1041 763 грн. 92 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку суми пені не подав.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та арифметичних помилок судом не встановлено, а тому пеня у сумі 1041 763 грн. 92 коп. заявлена обґрунтовано.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства. Відповідач зазначив, що він є підприємством теплової комунальної енергетики заснованим на майні територіальної громади м. Лисичанська, яке займається виробництвом, передачею й розподілом теплової енергії для населення і підприємств м. Лисичанська. З початку існування в теперішньому структурному складі, з 1992 року підприємство є планово-збитковим та працює в умовах низької платоспроможності споживачів - населення і підприємств, особливо у вугільній і хімічній галузях, а також постійного подорожчання матеріальних і енергетичних ресурсів.

Також відповідач зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 108 від 03.12.2008 «Питання удосконалення схем розрахунків за використай електроенергію та природний газ»підприємством відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання для розрахунків за використаний природний газ, причому усі категорії споживачів теплової енергії сплачують вартість отриманих ним послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Згідно з нормативом відрахувань на розрахунковий рахунок відповідача поверталося тільки 42,42 відсотка коштів, з яких необхідно сплатити податки, заробітну плату, зробити обов'язкові відрахування до Фондів, закупити матеріал для підготовки для роботи в осінньо-зимовий період. З 01.09.2011 по 01.11.2011 підприємством був встановлений такий алгоритм: на рахунок із спеціальним режимом використані зараховуються 100% платежів, на рахунок підприємства перераховується нуль відсотків, тому реальної можливості сплатити заборгованість за поставлений природні газ не було можливості.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання за січень грудень 2011 року

Позивач проти зменшення пені у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості держави перед відповідачем, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 20 %, що складає 208 352 грн. 78 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 833411 грн. 14 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з листопада 2009 року по грудень 2011 року у сумі 1921 395 грн. 87 коп. та 3% річних у сумі 943 800 грн. 34 коп. за період прострочення розрахунку за спожитий природний газ з 11.11.2009 по 01.02.2012.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 1921 395 грн. 87 коп. та 3% річних у сумі 943 800 грн. 34 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 64 380 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», вул. Баумана, буд.17, м. Лисичанськ Луганської області, 93113, ідентифікаційний код 13401321 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827 борг за поставлений природний газ у сумі 9881 326 грн. 13 коп., пеню у розмірі 833411 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у сумі 1921 395 грн. 87 коп., 3% річних у сумі 943 800 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 64 380 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 16.03.2012.

СуддяР.Є. Якушенко