Рішення № 21917469, 12.03.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.12 Справа № 29/5014/319/2012

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»

Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», м. Київ;

до відповідача:Комунального підприємства,

«Лисичанськтепломережа»,

м. Лисичанськ Луганської області;

про стягнення 1753 584 грн. 04 коп. за

договором відступлення права вимоги.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Опренко М.В.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Коваленко Л.М., головний юрисконсульт

юридичного відділу Донецької філії;

від відповідача: ОСОБА_1, юрисконсульт,

довіреність № 6 від 01.01.2012.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 30.01.2012 Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа»(далі КП «Лисичанськтепломережа», відповідача у справі) 1753584 грн. 04 коп., з яких:

- 1580176 грн. 66 коп. - основний борг за договором купівлі продажу теплової енергії в парі № 01-11/09 ТН від 15.10.2009 за період з березня по квітень 2011 року;

- 122792 грн. 87 коп. - пеня за період прострочення оплати з 06.04.2011 по 06.11.2011;

- 13 326 грн. 83 коп. - інфляційні нарахування за період з квітня по грудень 2011 року;

- 37287 грн. 68 коп. - 3% річних за період з 06.04.2011 по 27.01.2012.

Позивач посилаючись на норми статей 11-16, 258, 525, 526, 549-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статей 193, 216-218, 230, 264-265 Господарського кодексу України (далі ГК України) обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно до договору від 27.10.2011 № 14/11-1536 про відступлення права вимоги до нього перейшло право вимагати від відповідача належного виконання зобовязань зі сплати грошових коштів у розмірі 1580176 грн. 66 коп. та стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, повязаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором купівлі продажу теплової енергії від 15.10.2009 № 01-11/09ТН укладеного між відповідачем та Державним підприємством «Лисичанська теплоелектроцентраль».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» (далі КП «Лисичанськтепломережа») відповідач у справі, подав відзив на позов від 07.03.2012 № 638, в якому вимоги позивача визнає частково в сумі основного боргу 1580176 грн. 66 коп. та просить зменшити суму пені.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

15.10.2009 між Державним підприємством «Лисичанська теплоелектроцентраль»(далі ДП «Лисичанська ТЕЦ») та відповідачем у справі був укладений договір № 01-11/09ТН купівлі продажу теплової енергії в парі (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого ДП «Лисичанська ТЕЦ» зобовязалося поставити, а відповідач у справі прийняти та оплатити теплову енергію в парі у період з 15.10.2009 по 15.04.2011 у кількості 19026 Гкал (а.с.11-14).

Підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний сторонами Акт прийому передачі за формою встановленою сторонами у додатку № 1 до цього договору(пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору кінцевий розрахунок до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно наданих платіжних вимог доручень.

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки, зазначені в пункті 4.3 договору, відповідач сплачує на користь ДП «Лисичанська ТЕЦ, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних за весь час прострочки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу, за кожний день прострочення платежу.

Строк дії договору сторони визначили з 15.10.2009 по 15.04.2010 (пункт 7.1 договору).

14.04.2010 між сторонами до договору № 01-11/09ТН від 15.10.2009 укладено додаткову угоду № 1 (а.с.15,16), згідно якої сторони домовились викласти пункт 1.1 договору в наступній редакції: «ДП «Лисичанська ТЕЦ»зобовязалося поставити, а відповідач у справі прийняти та оплатити теплову енергію в парі у період з 15.10.2009 по 15.04.2011 у кількості 18379 Гкал.».

03.06.2010 між сторонами до договору № 01-11/09ТН від 15.10.2009 укладено додаткову угоду № 2 (а.с.17,18), згідно якої сторони домовились викласти пункт 1.1 договору в наступній редакції: «ДП «Лисичанська ТЕЦ»зобовязалося поставити, а відповідач у справі прийняти та оплатити теплову енергію в парі у період з 15.10.2009 по 15.04.2011 у кількості 20540 Гкал.».

На виконання умов договору ДП «Лисичанська ТЕЦ була поставлена відповідачеві теплова енергії в парі у період з 01.03.2011 по 12.04.2011 у кількості 5017 Гкал, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами купівлі продажу теплової енергії в парі:

- від 31.03.2011 - у березні 2011 року поставлено теплової енергії в парі у кількості 3785 Гкал (а.с.19);

- від 12.04.2011 - у квітні 20011 року поставлено теплової енергії в парі у кількості 1 232 Гкал (а.с.20).

На виконання пункту 4.3 договору ДП «Лисичанська ТЕЦ»надавалися на оплату рахунки на загальну суму 1580176 грн. 66 коп., а саме: рахунок № 40 від 09.03.2011, на суму 405236 грн. 92 коп., рахунок № 39 від 01.03.2011 на суму 351014 грн. 52 коп., рахунок № 68 від 31.03.2011 на суму 390441 грн. 76 коп., рахунок № 90 від 30.04.2011 на суму 281589 грн. 50 коп., рахунок № 73 від 07.04.2011 на суму 151893 грн. 96 коп. (а.с.21-23), які відповідач не сплатив.

27.10.2011 між Державним підприємством «Лисичанська теплоелектроцентраль», як Кредитором (далі ДП «Лисичанська ТЕЦ) та Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», як Новим кредитором (далі ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивачем у справі) було укладено договір № 14/11-1536 про відступлення права вимоги, за умовами якого згідно пунктів 1.1 - 1.3 Кредитор передає, а Новий кредитор, позивач у справі приймає на себе право вимоги до боржника кредитора - Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа»(далі КП «Лисичанськтепломережа», відповідача у справі) по зобовязанням за договором купівлі продажу теплової енергії в парі від 15.10.2009 № 01-11/09ТН щодо сплати спожитої теплової енергії по договору від 15.10.2009 № 01-11/09ТН за період з 01.03.2011 по 12.04.2011 у розмірі 1580176 грн. 66 коп., а також всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, повязаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником, відповідачем у справі, своїх зобовязань (а.с.9,10).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що договір діє з 27.10.2011 до 31.12.2011.

Кредитор протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору зобовязаний передати Новому Кредитору, позивачу у справі, нотаріально завірені копії необхідних документів, які засвідчують право вимоги до Боржника, відповідача у справі, що передається за даним договором (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 цього договору Новий кредитор, позивач у справі, зобовязаний протягом 5-ти днів з моменту отримання від Кредитора, зазначених в пункті 2.2 договору документів, письмово повідомити Боржника, відповідача у справі, про відступлення права вимоги боргу.

Позивач листом - повідомленням від 01.11.11 № 31/42-12909 повідомив відповідача, що згідно до договору від 27.10.2011 № 14/11-1536 про відступлення права вимоги до нього переходить право вимагати від відповідача належного виконання зобовязань зі сплати грошових коштів у розмірі 1580176 грн. 66 коп. та стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, повязаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором купівлі продажу теплової енергії від 15.10.2009 № 01-11/09ТН (а.с.25).

Відповідач не виконав вимоги позивача, що і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу та просить зменшити суму пені.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором купівлі продажу теплової енергії в парі № 01-11/09ТН від 15.10.2009 підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами пункту 1 статті 193 ГК України.

Обовязок з повної оплати поставленого товару відповідачем виконаний не був.

Правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України (далі ЦК України), зокрема, статтею 512 ЦК України, яка визначає підстави заміни кредитора у зобовязанні, якою встановлено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.

Щодо порядку та форми заміни кредитора у зобовязанні, то така заміна здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України) та правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (статті 513 ЦК України).

Відповідач не заперечує, що він у встановленому порядку повідомлений про відступлення права вимоги.

Доказів часткової або повної сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення заборгованості у розмірі 1580 176 грн. 66 коп. заявлена позивачем з дотриманням приписів статті 514 ЦК України та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пункту 1.3 договору про відступлення права вимоги № 14/11-1536 від 27.10.2011, пункту 5.2 договору купівлі продажу теплової енергії в парі № 01-11/09ТН від 15.19.2009 та приписів статті 231 ГК України нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 06.04.2011 по 06.11.2011 включно у сумі 122 792 грн. 87 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку суми пені не подав.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та арифметичних помилок судом не встановлено, а тому пеня у сумі 122 792 грн. 87 коп. заявлена обґрунтовано.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства. Відповідач зазначив, що він є підприємством теплової комунальної енергетики заснованим на майні територіальної громади м. Лисичанська, яке займається виробництвом, передачею й розподілом теплової енергії для населення і підприємств м. Лисичанська. З початку існування в теперішньому структурному складі, з 1992 року підприємство є планово-збитковим та працює в умовах низької платоспроможності споживачів - населення і підприємств, особливо у вугільній і хімічній галузях, а також постійного подорожчання матеріальних і енергетичних ресурсів.

Також відповідач зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 108 від 03.12.2008 «Питання удосконалення схем розрахунків за використай електроенергію та природний газ»підприємством відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання для розрахунків за використаний природний газ, причому усі категорії споживачів теплової енергії сплачують вартість отриманих ним послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Згідно з нормативом відрахувань на розрахунковий рахунок відповідача поверталося тільки 42,42 відсотка коштів, з яких необхідно сплатити податки, заробітну плату, зробити обов'язкові відрахування до Фондів, закупити матеріал для підготовки для роботи в осінньо-зимовий період. З 01.09.2011 по 01.11.2011 підприємством був встановлений такий алгоритм: на рахунок із спеціальним режимом використані зараховуються 100% платежів, на рахунок підприємства перераховується нуль відсотків, тому реальної можливості сплатити заборгованість за поставлений природні газ не було можливості.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання за січень грудень 2011 року

Позивач проти зменшення пені у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості держави перед відповідачем, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 20 %, що складає 24 558 грн. 57 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 98 234 грн. 30 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми та пункту 1.3 договору про відступлення права вимоги № 14/11-1536 від 27.10.2011 заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з квітня по грудень 2011 року в сумі 13 326 грн. 83 коп. та 3% річних у сумі 37 287 грн. 68 коп. за період прострочення розрахунку за спожиту теплову енергію в парі з 06.04.2011 по 27.01.2012.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 13 326 грн. 83 коп. та 3% річних у сумі 37 287 грн. 68 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 35 072 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», вул. Баумана, буд.17, м. Лисичанськ Луганської області, 93113, ідентифікаційний код 13401321 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827 борг у сумі 1580 176 грн. 66 коп., пеню у розмірі 98 234 грн. 30 коп., інфляційні нарахування у сумі 13 326 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 37 287 грн. 68 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 35 072 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 16.03.2012.

СуддяР.Є. Якушенко