Рішення № 21917370, 13.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. Справа № 5010/206/2012-5/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф",

вул. Горбаша, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС",

поштова адреса: вул. Військових ветеранів, 6, м. Івано-Франківськ, 76019; юридична адреса: вул. Крайківського, 2, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення заборгованості в сумі 20126,96 грн., з яких: 18800,00 грн. основний борг за надані послуги, 1029,06 грн. - пеня, 94,14 грн. - інфляційні збитки, 203,76 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - юрист, доручення № 2 від 12.03.12р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий 07.11.03р. Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області;

від відповідача:не з'явився;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" заборгованості в сумі 20126,96 грн., з яких: 18800,00 грн. основний борг за надані послуги, 1029,06 грн. - пеня, 94,14 грн. - інфляційні збитки, 203,76 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 22.02.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.03.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалі про порушення провадження у справі від 22.02.2012 року не виконав, проте направив суду клопотання (вх. № 1631/2012-свх. від 12.03.12р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника.

Суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання з наступних підстав. Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що клопотання представника відповідача не обґрунтоване та документально не підтверджене суд приходить до висновку про зловживання останнім своїми процесуальними правами та затягуванням розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами укладено договір про надання послуг № 21 від 03.10.2011 року.

Даний договір регулює взаємовідносини сторін, які виникають в процесі виконання виконавцем (позивачем) завдань замовника (відповідача), що мають за мету надання послуг автокрана ЕНМТР - 1040 разом з екіпажем на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міськради Івано-Франківської області (п. 1.1 договору).

Загальна вартість послуг складається із суми вартості послуг, наданих замовникові протягом строку дії цього договору та визначена на підставі актів здачі-приймання наданих послуг (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата проводиться замовником у безготівковому порядку, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов договору позивач надав (виконав) відповідачу послуги (роботи) на загальну суму 18800, 00 грн., що підтверджують акти надання послуг (виконання робіт): № 34 від 04.10.2011 року на суму 5360, 00 грн., № 35 від 05.10.2011 року на суму 3780, 00 грн., № 36 від 06.10.2011 року на суму 3780, 00 грн., № 37 від 07.10.2011 року на суму 3780, 00 грн., № 38 від 08.10.2011 року на суму 2100, 00 грн.

Відповідач, в обумовлені договором строки за виконані роботи (надані послуги) кошти не сплатив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу (претензії № 1 та № 2 направлено відповідачу 04.01.2012 року та 28.01.2012 року, про що свідчать фіскальні чеки, наявні в матеріалах справи). Відповідач відповіді на претензії не надав, борг не сплатив.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником термінів здійснення платежів за даним договором, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення здійснення таких платежів.

З урахуванням даного пункту договору відповідачу нараховано пеню в сумі 1029, 06 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 94, 14 грн. - інфляційних втрат та 203, 76 грн. - 3% річних.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлені договором строки не виконав свого обов'язку щодо оплати за надані послуги. Отже, вимога про стягнення основного боргу в сумі 18800, 00 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст.610-612 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником термінів здійснення платежів за даним договором, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення здійснення таких платежів. На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано пеню в сумі 1029, 06 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

З урахуванням положень даної статті Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 94, 14 грн. - інфляційних втрат та 203, 76 грн. - 3% річних.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних суд вказує на правильність їх нарахування.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст. ст. 11, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості в сумі 20126,96 грн., з яких: 18800,00 грн. основний борг за надані послуги, 1029,06 грн. - пеня, 94,14 грн. - інфляційні збитки, 203,76 грн. - 3 % річних- задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", поштова адреса: вул. Військових ветеранів, 6, м. Івано-Франківськ, 76019; юридична адреса: вул. Крайківського, 2, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", вул. Горбаша, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 13659261) - 18 800,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) - основного боргу за надані послуги, 1 029, 06 грн. (одну тисячу двадцять дев'ять грн. 06 коп.) - пені, 94, 14 грн. (дев'яносто чотири грн. 14 коп.) - інфляційних збитків, 203, 76 грн. (двісті три грн. 76 коп.) - 3 % річних, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 15.03.2012 року

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____ І.В.Григорчук 15.03.12