Рішення № 21917305, 13.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" березня 2012 р. Справа № 5/5007/8/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

при секретарі Нагорній М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №58 від 27.02.2012р.,

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства Фірми "Санітас" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ліки" (м.Житомир)

про стягнення 3761,89грн. (згідно заяви від 06.03.2012р.)

Приватне підприємство Фірма "Санітас" звернулась до господарського суду Житомирської області з вимогою з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ліки" про стягнення 3836,04грн.: з яких 3500,12 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №7 від 06.04.2011 р., 335,92 грн. пені.

13.03.2011р. позивач надав суду довідку про те, що станом на день розгляду справи заборгованість не змінилась і становить 3500,12грн.

Крім того, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивачем здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, на суму заборгованості 3500,12грн., таким чином, заявивши до стягнення з відповідача 261,77 грн. пені.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 3761,89грн.

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника відповідача ухвалою від 28.02.2012 р. розгляд справи було відкладено на 13.03.2012 р.

В засідання суду 13.03.2012 р. представник відповідача не з'явився. Письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло.

При цьому, щодо не з'явлення в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги наступне.

05.03.2011р. на адресу суду повернулась не врученою кореспонденція господарського суду, направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу у справі - товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ліки", з відміткою поштового відділення "За даною адресою адресата немає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з наявного у справі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АО1 №467594 (а.с.9), а також спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ліки" знаходиться за адресою: 10012, Житомирська область, м.Житомир, вул.Київська, буд.76.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні остання не скористалась.

Судом також враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

6 січня 2011 року між сторонами у справі - ПП фірма "Санітас" (продавець) та ТОВ"Фарм-Ліки" (покупець) укладено договір №7 купівлі-продажу (а.с.7-8), за яким продавець зобов'язується передати лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари (далі в тексті Договору - "продукція") у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її відповідно до умов договору (умов продажу зазначених в накладних).

Пунктом 1.2. визначено, що продавець передає Покупцю продукцію в асортименті, кількості та по цінах зазначених в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Продавець передає у власність, а Покупець приймає продукцію по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної або виробника і ціну відпускної, яка формується Продавцем згідно чинного законодавства України. Всі ціни зазначаються в кожному конкретному випадку у видаткових накладних.

Згідно п.4.1. Договору ціни на продукцію, відповідно до умов Договору, є погодженими між Сторонами та зазначені у видаткових накладних на кожну партію Продукції. Сума договору дорівнює сумі всіх накладних, на підставі яких Покупцем одержаний товар протягом строку дії договору.

Відповідно до п.5.3. договору при існуванні заборгованості за двома і більше накладними, Покупець зобов'язується проводити оплату в черговості надходження накладних. При цьому якщо Покупець в платіжному документі зазначає оплату іншої накладної, Продавець має право зарахувати гроші в оплату самої першої за строком оформлення накладної, і проведення такого зарахування буде правильним.

Згідно п.5.4. Датою отримання Продавцем безготівкових грошових коштів в оплату отриманої партії Продукції є дата зарахування таких коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Продавця.

У відповідності до п.11.9 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011року. Дія Договору автоматично продовжується на 1(один) рік при відсутності письмової заяви однієї із сторін та розторгнення Договору за місяць до закінчення терміну його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу на виконання умов вищевказаного договору товар на загальну суму 5287,54 грн., за видатковими накладними (а.с.11,12,13,14,15,16,17):

- №РН-0026977 від 01.02.2011 р. на суму 1824,89 грн.;

- №РН-0028549 від 02.03.2011 р. на суму 597,43 грн.;

- №РН-0028546 від 02.03.2011 р. на суму 1020,46 грн.;

- №РН-0029082 від 12.03.2011 р. на суму 404,63 грн.;

- №РН-0032081 від 29.04.2011 р. на суму 171,94 грн.;

- №РН-0032080 від 29.04.2011р. на суму 1031,13грн.;

- №РН-0032079 від 29.04.2011р. на суму 237,06грн.;

Однак відповідач свої зобов'язання у встановлений в договорі строк щодо оплати поставленого йому товару виконав лише частково оплативши видаткову накладну №РН-026977 на суму 1787,42грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар у розмірі 3500,12грн., що спонукало позивача звернутись з позовом до суду.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

В зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №220 від 06.09.2011р. щодо сплати заборгованості в сумі 3639,62грн. (а.с.18).

Дану вимогу відповідач отримав 07.09.2011р., що підтверджується поштовою квитанцією про її направлення відповідачу. (а.с.19). Сторонами суду не надано доказів щодо відповіді або задоволення відповідачем претензії позивача. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що претензія позивача залишилась без відповіді та задоволення.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, в результаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 3500,14грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами станом на 30.06.2010р. (а.с.10)

При цьому, слід зазначити, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Проте, акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи та що зміст акту звірки розрахунків відповідає первинним документам.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3500,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та з урахуванням відомостей, відображених в акті звірки, господарський суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 3500,12грн.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені, господарський суд приймає до уваги наступне.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.9.2. у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, Покупець сплачує на користь продавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми. У випадку несвоєчасної поставки Продукції, Продавець сплачує на користь Покупця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог позивачем нараховано пеню - 261,70 грн. - по кожній накладній окремо на суму боргу, з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору. Тому позов в частині стягнення з відповідача 261,77 грн. пені підлягає задоволенню.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3500,12 грн. заборгованості, 261,77грн. пені.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ліки" (10012, м.Житомир, вул.Київська 76, ідентифікаційний код 37320976) на користь Приватного підприємства Фірми "Санітас" (10014,м.Житомир, вул.Київська 7/4 ідентифікаційний код 22065477):

- 3500,12грн. основного боргу,

- 261,77грн. пені.

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.03.2012р.

Суддя Ляхевич А.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу (прост.)

3-відповідачу (реком.з пов.)