Рішення № 21917206, 14.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.12 р. Справа № 6/104пд

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж»,

ЄДРПОУ 01414637, м.Маріуполь

до відповідача Приватного підприємства «Орфей», ЄДРПОУ 22028418, м.Авдіївка

про визнання угоди недійсною

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Дмитрієв Р.О.- ліквідатор

від відповідача: ОСОБА_1- по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались

перерви з 31.01.2012р. по 07.02.2012р., з 22.02. по 14.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж», м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Орфей», м.Авдіївка, про:

- визнання недійсним договору №5/08 від 05.08.2010р., укладеного між ТОВ «Коксохімтепломонтаж» та ПП «Орфей»;

- зобов'язання відповідача повернути позивачу все одержане за договором №5/08 від 05.08.2010р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2011р. по справі №6/104пд відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж», м.Маріуполь до Приватного підприємства «Орфей», м.Авдіївка.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2011р. по справі №6/104пд залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. та рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2011р. скасовано, справу №6/104пд направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи, в заяві, що надійшла до суду 07.02.2012р., позивачем згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги викладено в наступній редакції:

- визнати недійсним договір від 05.08.2010р. №5/08, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж» та Приватним підприємством «Орфей»;

- зобов'язати Приватне підприємство «Орфей» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж» все одержане за договором №5/08 від 05.08.2010р. майно, згідно додатків до договору: специфікації №1 від 05.08.2010р., специфікації №2 від 05.08.2010р., специфікації №3 від 05.08.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення сторонами вимог закону під час укладання спірного правочину внаслідок наявності заборон на відчуження майна ТОВ «Коксохімтепломонтаж», продаж майна за спірним договором за заниженою ціною.

В поясненнях без номера та дати, що надійшли на адресу суду 31.01.2012р., позивач також стверджує про укладання сторонами договору поставки №5/08 від 05.08.2010р. без наміру створення правових наслідків.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду 30.05.2011р., поясненнях, що надійшли до суду 31.01.2012р.

Зокрема, за твердженням відповідача, ним було виконано свої зобовязання за договором поставки №5/08 від 05.08.2010р., шляхом укладання сторонами угоди про припинення зобовязання відповідача з оплати товару в сумі 100156,98 грн. внаслідок зарахування із зобовязанням ТОВ «Коксохімтепломонтаж» з оплати виконаних робіт в сумі 100156,98 грн. за договором №2/34СК від 08.01.2008р. Одночасно, за поясненнями відповідача, решта посилань позивача на наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним не підтверджена належними доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

05.08.2010р. між ТОВ “Коксохімтепломонтаж” та ПП “Орфей” був підписаний договір №5/08, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобовязання поставити та передати у власність (повне господарське відання) відповідачу товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.2.1 договору розгорнутий асортимент, ціна та кількість товару визначається специфікаціях (додатках), які є невідємною частиною даного договору. Загальна вартість товару становить 350997,26 грн., включаючи ПДВ 58499 грн. (п.2.1 договору).

До вказаного договору сторонами були складені специфікації №№1, 2, 3 від 05.08.2010р. про поставлення товару на загальну вартість 100156,98 грн., в т.ч. згідно зі специфікацією №1 поставці підлягають два монтажних гусеничних крани МКГ-25БР за ціною 35040 грн. (з ПДВ) за одиницю.

На підставі накладних №№36-42 від 05.08.2010р. товар за специфікаціями був переданий від позивача відповідачу.

Виходячи зі змісту позовної заяви, договір поставки №5/08 від 05.08.2010р. не відповідає вимогам закону.

Зокрема, як вказує позивач, постановою Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції №368676 від 04.06.2010р. в рамках виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Коксохімтепломонтаж» на користь УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя 240178,84 грн. було накладено арешт та оголошена заборона на відчуження будь-якого майна позивача. При цьому, за твердженням позивача, дана заборона існувала і на день укладання договору №5/08 від 05.08.2010р.

Крім цього, позивач також стверджує про укладання даного правочину сторонами без наміру створення реальних правових наслідків, завдання збитків підприємству позивача внаслідок неоплати відповідачем вартості майна, отриманого за договором.

Відповідач проти вказаних тверджень позивача заперечує з підстав, викладених у відзиві, поясненнях на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обовязків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори) (ст.202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з розясненнями президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору поставки №5/08 від 05.08.2010р., позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як вказувалось вище, однією з підстав для визнання недійсним договору поставки №5/08 від 05.08.2010р. позивач зазначає відсутність у нього права на укладання цього договору внаслідок наявності заборони на відчуження майна ТОВ «Коксохімтепломонтаж», встановленої постановою Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 04.06.2010р.

Предметом оспорюваного у цій справі правочину №5/08 від 05.08.2010р. було рухоме майно (згідно специфікацій до договору).

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна визначається Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (далі по тексту « Закон»).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.37 Закону до публічних обтяжень належить накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом.

За таких обставин, згідно до положень даного Закону постанова органу державної виконавчої служби про накладення арешту та оголошення заборони відчуження майна боржника відносить до публічного обтяження.

Норма ч.2 ст.37 Закону прямо встановлює, що публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Відповідних належних доказів реєстрації заборони в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, внаслідок чого недоведеними є твердження позивача про чинність вказаної заборони на момент укладання оспорюваного правочину.

При цьому, посилання позивача на лист від 17.10.2011р. №25492 Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (а.с.143 т.1) судом до уваги не приймаються. Зокрема, згідно вказаного листа ДВС повідомлено позивача про неможливість надання витягу про реєстрацію обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у звязку з вилученням запису 11.01.2011р.

За змістом постанови від 11.01.2011р. (а.с.121, т.1) Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції було звільнено з-під арешту нерухоме майно, яке належить ТОВ «Коксохімтепломонтаж», а також всі транспортні засоби, знято заборону здійснювати відчуження будь-якого майна позивача.

Проте, наявність вказаної постанови також не підтверджує чинність заборони здійснювати відчуження будь-якого майна позивача на момент підписання сторонами договору поставки №5/08 від 05.08.2010р.

Ще однією підставою для визнання договору поставки №5/08 від 05.08.2010р. недійсним позивач вказує знаходження майна ТОВ «Коксохімтепломонтаж» у податковій заставі згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.02.2010р. №26141620 (а.с.29, т.2).

Згідно вказаного витягу обєкт обтяження визначений наступним чином: акт опису №1 від 08.02.2010р.

Ухвалою суду від 07.02.2012р. було зобовязано Жовтневу міжрайонну податкову інспекцію у м.Маріуполі Донецької області направити на адресу суду копію акту опису №1 від 08.02.2010р., згідно якого було накладено обтяження (податкова застава) на рухоме майно ТОВ «Коксохімтепломонтаж».

Виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 08.02.2010р. №1 (а.с.30, т.2), визначено активи, на які поширюється право податкової застави і які знаходяться по вул.Італійській, 56 у м.Маріуполі.

За висновками суду, майно ТОВ «Коксохімтепломонтаж», яке було предметом купівлі-продажу за договором поставки №5/08 від 05.08.2010р., не відносилось до активів позивача, на які поширювалось право податкової застави.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача про фіктивність оспорюваного правочину, відсутність у сторін наміру створити реальні правові наслідки під час підписання договору поставки від 05.08.2010р. №5/08.

Відповідно до п.5.1 договору від 05.08.2010р. №5/08 розрахунки за товар, що постачається за цим договором, виконуються згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 29.03.2001р. №135 та інших законодавчих актів України шляхом оплати та попередньої оплати.

Покупець здійснює розрахунки за придбаний товар протягом 60 календарних днів з моменту передачі товару (п.5.2 договору).

При цьому, розрахунок за договором можливий векселями, взаємозаліком зустрічної поставки та іншим способом, що не заборонений діючим законодавством.

05.08.2010р. між ПП “Орфей” та ТОВ “Коксохімтепломонтаж” була укладена угода про припинення зобовязання ПП “Орфей” з оплати товару в сумі 100156,98грн. за договором №5/08 від 05.08.2010р. шляхом його зарахування із зобовязанням ТОВ “Коксохімтепломонтаж” з оплати виконаних робіт в сумі 100156,98 грн. за договором №2/34 СК від 08.01.2008р.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи договором підряду від 08.01.2008р. №2/34СК (а.с.13-17, т.2) відповідач зобовязався власними силами за завданням позивача згідно з умовами вказаного договору виконати роботи (ремонт та технічне обслуговування будівель, споруд, трубопроводів, металоконструкцій та вогнетривкої кладки), передбачені графіком проведення відновлюючи ремонтів на ВАТ «МК «Азовсталь» та/або заявками замовника.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. по справі №6/59 встановлений факт укладання 08.012010р. між ТОВ “Коксохімтепломонтаж» та ПП “Орфей” договору підряду №2/34СК (а.с.18-20, т.2).

Згідно вказаного рішення суду ПП «Орфей» до справи були надані копії актів виконаних робіт за формою КБ-2в №№ 20, 21, 22, 23, 24, а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, відповідно до яких останнім у серпні 2008р. в рамках договору №2/34СК від 08.01.2008р. були виконані та здані ТОВ «Коксохімтепломонтаж» роботи на загальну суму 698704,80грн.,

На підставі зазначених актів ПП «Орфей» були виставлені платіжні вимоги №65 від 29.08.2008р. на суму 584811,60 грн. та №66 від 29.08.2008р. на суму 105493,20 грн.

ТОВ «Коксохімтепломонтаж» частково були оплачені вказані вимоги на суму 51500,58 грн., внаслідок чого вартість неоплачених робіт становить 647204,22 грн.

Як встановлено судом під час розгляду справи №6/59, ТОВ «Коксохімтепломонтаж» було додатково сплачено ПП «Орфей» частину заборгованості в сумі 300000,00 грн., у звязку з чим решта боргу становить 347204,22 грн.

Згідно із ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

За таких обставин, враховуючи, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. по спарві №6/59 було припинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Коксохімтепломонтаж» на судове рішення по справі №6/59, останнє набрало законної сили.

За приписом ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, враховуючи загальнообовязковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт укладання сторонами договору підряду №2/34 СК від 08.01.2008р. не може бути спростований за умови чинності рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. по справі №6/59.

Викладені обставини, які свідчать про наявність між сторонами дійсних правовідносин за договором підряду №2/34 СК від 08.01.2008р., виконання сторонами умов договору №5/08 від 05.08.2010р., є підтвердженням наявності у сторін наміру створити реальні правові наслідки під час підписання договору поставки №5/08 від 05.08.2010р., внаслідок чого твердження позивача про фіктивність оспорюваного правочину є безпідставними.

Крім цього, як вказувалось вище, можливість проведення розрахунків між сторонами шляхом взаємозаліку прямо передбачена п.5.3 договору поставки №5/08 від 05.08.2010р. та ніяким чином не протирічить вимогам діючого законодавства.

Суд також не погоджується з доводами позивача щодо продажу окремого товару за договором №5/08 від 05.08.2010р. (два монтажних гусеничних крани) за заниженими цінами.

Так, згідно з наданим до матеріалів справи, звітом про оцінку № 05/08/10, складеним сертифікованим експертом-оцінщиком, встановлено, що монтажні крани ТОВ “Коксохімтепломонтаж” були в неробочому стані, не придатні для подальшої експлуатації, їх капітальний ремонт економічно був недоцільним.

Таким чином, є необґрунтованими посилання позивача на ринкові ціни продажу кранів цієї ж моделі.

Позивач також посилається на те, що навіть при продажу кранів за ціною металолому їх вартість все одно перевищує ціну фактичного продажу, виходячи із загальної ваги кранів та ціни на лом та відходи чорних металів за відповідний період. Дані доводи суд також вважає необґрунтованими, оскільки, як вірно було зазначено відповідачем, перед здаванням кранів на металолом необхідно понести витрати на їх демонтаж та транспортування, що також повинне враховуватись при визначенні ціни продажу кранів.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем інших підстав для визнання спірного договору від 05.08.2010р. №5/08 недійсним не вказано (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення), судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, позовні вимоги про визнання недійсним договору №5/08 від 05.08.2010р., а також про зобов'язання позивача повернути позивачу все одержане за договором №5/08 від 05.08.2010р. майно, згідно додатків до договору: специфікації №1 від 05.08.2010р., специфікації №2 від 05.08.2010р., специфікації №3 від 05.08.2010р., підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж», м.Маріуполь до Приватного підприємства «Орфей», м.Авдіївка про визнання недійсним договору №5/08 від 05.08.2010р., зобов'язання Приватного підприємства «Орфей» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Коксохімтепломонтаж» все одержане за договором №5/08 від 05.08.2010р. майно, згідно додатків до договору: специфікації №1 від 05.08.2010р., специфікації №2 від 05.08.2010р., специфікації №3 від 05.08.2010р.

В судовому засіданні 14.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.03.2012р.

Суддя Левшина Г.В.

.

.

.