Рішення № 21917157, 06.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 19/139

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального закладу «Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 02225312

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення 12620,58 грн., з яких сума неустойки 10300,89 грн., суми заборгованості з комунальних платежів 319,69 грн., сума заборгованості з оплати вартості робіт з експертної оцінки у розмірі 2000 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не зявився;

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 19.12.2011р. на 17.01.2012р., з 17.01.2012р. на 31.01.2012р., з 31.01.2012р. на 20.02.2012р., з 20.02.2012р. на 06.03.2012р.

У судовому засіданні 06.03.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальний заклад «Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр», м. Маріуполь (далі Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі Відповідач) про стягнення 12620,58 грн., з яких сума неустойки 10300,89 грн., сума заборгованості з комунальних платежів 319,69 грн. та 2000грн. оплати вартості експертної оцінки майна.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на прострочення обовязку з повернення обєкту оренди після припинення орендних правовідносин за договором оренди №2 від 19.08.2008р., внаслідок чого за період з листопада 2010р. по березень 2011р. була нарахована стягувана неустойка, та несплату Відповідачем комунальних послуг та невідшкодування витрат на експертну оцінку обєкту оренди.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №2 від 19.08.2008р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. у справі №24/251пд, гарантійний лист відповідача, рахунок №20/05-1 від 20.05.2008р., рахунок-фактура №СФ-0000130 від 15.10.2008р., платіжне доручення №284 від 19.05.2008р., рахунки-фактури на сплату неустойки та відшкодування витрат за комунальні послуги та електричну енергію, акти виконаних робіт, право установчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст. ст. 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 598, 785 Цивільного кодексу України, п.19 Методики оцінки вартості обєктів оренди, затвердженої Постановою КМУ №629 від 10.08.1995р.

В перебігу розгляду справи Позивачем надані додаткові документи на обґрунтування своєї позиції і виконання вимог суду (а.с.а.с.79-88).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів припинення/відсутність спірних грошових зобовязань не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 64), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Згідно правової позиції, приведеної в абз.1 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомлених учасників справи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Наразі, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторін здійснювати свої процесуальні права., тим більше, що 12.03.2012р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи у поточному складі суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на оренду нежилого приміщення № 2 (а.с.а.с.12-15), згідно п.1.1.-1.3, 2.1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 71,53 кв. м. та експертною вартістю 102127грн. станом на 30.04.2008р. для організації театрального буфету для обслуговування глядачів та персоналу виключно на час дії вистави або видовищного дійства, строком дії з 23.09.2008р. по 22.09.2009р.

Вказана експертна вартість обєкту оренди була визначена за результатами відповідної оцінки, оплаченої Позивачем в сумі 2000грн. платіжним дорученням №284 від 19.05.2008р. (а.с.24) на підставі рахунку ТОВ «Фемікс» (а.с.22). В свою чергу, заявою на укладання договору оренди Відповідач гарантував сплату вартості експертної оцінки (а.с.21), зважаючи на що з боку Позивача був виставлений рахунок-фактура №СФ-0000130 від 15.10.2008р. на суму 2000грн. (а.с.23), отримання якого Відповідачем разом із відповідним актом оцінки на цю ж вартість підтверджується накладною №1 від лютого 2009р. (а.с.80).

Відповідно до п. 2.3. договору передача та повернення орендованого майна здійснюється за експертною вартістю, встановленою у відповідності до законодавства, шляхом оформлення двостороннього акту приймання-передачі, в трьохденний строк з моменту підписання договору оренди або його припинення.

Згідно розділу 3 орендна плата становить 43 грн. без ПДВ за годину роботи за базовий місяць та визначається погодинний режим використання майна, який встановлює 45 хвилин із розрахунку: 1 вистава 30 хв. до початку , 15 хв. під час антракту, видовищне дійство 30 хв. до початку видовища, з передачею приміщення розпорядження орендодавця. Також на Орендатора покладено обовязок сплачувати всі комунальні платежі згідно з виставлених Орендодавцем рахунків (п.3.1). Орендна плата за перший місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень місяці та за кожний наступний місяць визначається також шляхом коригування на індексу інфляції за наступний місяць, та орендна плата підлягає сплаті у відношенні 50% в обласний бюджет, 50% Орендодавцеві не пізніше 20 числа поточного місяця разом із комунальними платежами (п.п.3.3, 3.4.).

На Орендаря п.4.2.покладено обовязок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та комунальні платежі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. (а.с.а.с.16-20) скасоване рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2010р., задоволені зустрічні позовні вимоги Комунального закладу «Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про зобовязання відповідача звільнити займане приміщення в звязку з закінченням строку, на який було укладено договір оренди на нежитлове приміщення №2 від 19.09.2008р., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 71,53 кв. м. Із змісту означеного постанови вбачається встановлення судом факту припинення 22.09.2009р. договору оренди на нежитлове приміщення №2 від 19.09.2008р.

Обєкт оренди був повернутий Позивачеві лише за актом державного виконавця від 28.03.2011р. (а.с.84), хоча до цього моменту, але вже після припинення договору 09.10.2010р. і 11.01.2011р. сторонами підписувалися без зауважень акти виконаних робіт (а.с.а.с.33, 34), якими підтверджувалося фактичне використання Відповідачем обєкту оренди впродовж загального часу 44 спектаклів усього 33 години і 6 годин спільних заходів. Аналогічні акти виконаних робіт від 10.02.2011р. (а.с.35), від 15.03.2011р. (а.с.36) та від 31.03.2011р. (а.с.37) відносно 54 годин 45 хвилин спектаклів та 3 годин спільних заходів Відповідачем не підписані, хоча доказів на спростування факту проведення таких спектаклів та заходів до матеріалів справи останнім не представлено.

З метою відшкодування неустойки за період після припинення договору, але до моменту фактичного повернення майна, Позивачем, виходячи з розрахунку тривалості спектаклів та заходів була складані рахунки відносно листопада 2010р. березня 2011р. включно (а.с.а.с.25-29) на загальну суму 12469,48грн., відносно оплати яких у складеному Позивачем на виконання вимог суду акті звірення розрахунків (а.с.87) вказано про перерахування 2364,45грн. Поряд із цим, Позивачем також були складені рахунки від 10.02.2011р. (а.с.30), від 15.03.2011р. (а.с.31) та від 31.03.2011р. (а.с.32) на відшкодування вартості комунальних послуг та електричної енергії на загальну суму 326,13грн., доказів виставлення яких Відповідачеві до моменту подання розглядуваного позову суду не надано.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів та ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.87), складеному та надісланому (а.с.86) Позивачем на виконання вимог ухвали суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання відповідає приписам ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення Відповідачем зобовязань в орендних правовідносинах).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням такого:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після припинення орендних правовідносин у звязку із закінченням строку договору та сплати комунальних послуг і електричної енергії після припинення договору, а також вартості проведеної експертної оцінки обєкту оренди.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №2 від 19.09.2008р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобовязаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №2 від 19.09.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього прав відносно володіння та користування обєктом оренди та обовязку із повернення цього обєкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі користуватися обєктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Частина 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначає закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, у якості однієї з підстав припинення орендних правовідносин.

Зважаючи на встановлені під час розгляду справи №24/251пд обставини, суд розцінює закінчення 22.09.2009р. строку договору оренди №2 від 19.09.2008р. преюдиціальним фактом у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює застосування положень ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України відносно пролонгації договору.

Таким чином, орендні правовідносини між сторонами за договором №№2 від 19.09.2008р. припинились 22.09.2009р., і саме з цієї дати Відповідач втратив правові підстави для подальшого володіння і користування обєктом оренди та мав вжити заходів з його повернення балансоутримувачу або визначений Орендодавцем особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди є обовязок орендаря повернути обєкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обовязку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в договорі.

Таким чином, Відповідач на мав жодних правових підстав ухилятися від повернення майна відповідно до умов договору.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються належним виконанням. Втім, як вбачається з наявного в матеріалах справи орендоване майно до цього часу з оренди не повернуто. Таке неналежне виконання зобовязання щодо строків повернення майна є його порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання обовязку з повернення майна у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає настання передбачених законом або договором наслідків порушення зобовязань. В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 785 цього Кодексу у разі невиконання наймачем обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за розглядуваний час прострочення повернення майна з листопада 2010р. по 28.03.2011р. включно (момент повернення обєкту оренди згідно акту державного виконавця).

Здійснивши перевірку заявленої суми виходячи із визначених в представлених актах виконаних робіт відомостей щодо тривалості заходів, в залежності від яких за умовами п.3.1. має визначатися орендна плата, суд дійшов висновку про правомірність визначення розміру належної до нарахування неустойки за розглядуваний період в сумі 12469,48грн. При цьому суд наголошує, що не підписання Відповідачем окремих актів виконаних робіт відносно означеного періоду не впливає на можливість стягнення неустойки в порядку ч.2 ст.785 цивільного кодексу України, адже за умов невиконання передбаченого п.п.2.3., 2.4. договору обовязку з повернення обєкту оренди за актом, нарахування має здійснюватися виключно в силу факту прострочення повернення майна незалежно від того, чи здійснював в цей момент Відповідач фактичне користування таким майном встановлена в актах виконаних робіт тривалість спектаклів та спільних заходів має значення виключно в контексті визначення за умовами договору бази для обчислення неустойки через погодинне нарахування орендних платежів.

Наразі, як вбачається із представленого акту звіряння розрахунків, Відповідачем було сплачено 2364,45грн., з огляду на що розмір належної до стягнення суми неустойки має становити 10105,03грн., в межах якого суд і задовольняє відповідні позовні вимоги.

В свою чергу, судом відхиляються позовні вимоги зі стягнення заборгованості з оплати електричної енергії та комунальних послуг у загальній сумі 316,69грн., адже обовязок з їх сплати встановлений саме умовами договору оренди, поза межами якого (після припинення) у Позивача не має субєктивного права нараховувати такі платежі і розраховувати на їх оплату з боку Відповідача, тим більше, що жодних доказів фактичного надання відповідних послуг Відповідачеві, виставлення рахунків та попередньої оплати вартості таких послуг самими Позивачем на користь постачальників до справи не надано.

Дійсно, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України заборгованість є простроченим грошових зобовязанням, для існування якого, в свою чергу, мають бути відповідні підстави в контексті приписів згадуваних вище ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України, в даному випадку договір. Відсутність чинного договору в період нарахування означеної суми унеможливлює існування як зобовязання з оплати, так і його порушення, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України унеможливлює і застосування обраного способу судового захисту.

В свою чергу, позовні вимоги в частині відшкодування вартості експертної оцінки обєкту оренди в сумі 2000грн. судом задовольняються, оскільки складена і підписана між сторонами накладна №1 у сукупності із виставленим Позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000130 від 15.10.2008р. та гарантійним листом Відповідача дозволяють суду дійти висновку про досягнення цими документами між сторонами домовленості з перерахування Відповідачем 2000грн. відшкодування понесених Позивачем витрат з оплати експертизи, обовязок здійснити яке (перерахування) згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України наступив не пізніше 07.03.2009р. (з огляду на підписання сторонами накладної невизначеним числом лютого 2009р.).

Дійсно, до матеріалів справи не надано доказів належного виконання означеного грошового зобовязання Відповідачем або його припинення будь-яким іншим передбаченим діючим законодавством способом, внаслідок чого суд констатує факт порушення цього зобовязання Відповідачем у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, вважаючи самого Відповідача вважається таки, що прострочив виконання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення грошових сум, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині та її задоволення.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 32-35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального закладу «Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 02225312) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення 12 620,58 грн., з яких сума неустойки 10300,89 грн., суми заборгованості з комунальних платежів 319,69 грн., сума заборгованості з оплати вартості робіт з експертної оцінки у розмірі 2000 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального закладу «Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 02225312) суму неустойки в розмірі 10105,03грн. та заборгованість з оплати вартості робіт з експертної оцінки у розмірі 2000 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального закладу «Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 02225312) витрати по сплаті судового збору в сумі 1353,84грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.03.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.