Рішення № 21917131, 13.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.12 р. Справа № 24/368

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Гудковій К.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД», м.Донецьк, ЄДРПОУ 24316073

до відповідача: Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк, ЄДРПОУ 0332850

про: стягнення 6840622,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №51 від 17.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №04/03 від 03.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» про стягнення 6840622,82 грн. боргу за договором на поставку нафтопродуктів № 0005384-1Т від 01.06.2011р., з яких: 6699843,85 грн. сума основного боргу, 101345,05 грн. пеня, 39082,53 грн. 3% річних та 351,39 грн. інфляційні, крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує статтями 525, 526, 549-551, 655, 691-692 Цивільного кодексу України, 173, 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копію договору №0005384-1Т від 01.06.2010р., копії видаткових накладних, копії довіреностей, копії накладних, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних виплат, копія банківської виписки.

Відповідач письмового відзиву по суті спору не надав, про наявність заборгованості не заперечував.

Розгляд справи неодноразово відкладався згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України для звірки розрахунків між сторонами. Також строк розгляду справи було продовжено згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, що відбулось 13.03.2012р., відповідач повідомив про сплату суми основного боргу, на підтвердження таких обставин надав відповідні платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи, та підписаний обома сторонами акт звірки розрахунків станом на 11.03.2012р. З наданим позивачем розрахунком пені, 3% річних та інфляційних погодився.

Також, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства, просив максимально зменшити розмір пені, на підтвердження чого надав копії актів звірення з Управлінням праці і соціальних питань Донецької міської ради.

Позивач в судовому засіданні підтвердив погашення відповідачем суми основного боргу протягом розгляду справи та просить стягнути з Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» 101345,05 грн. пені, 39082,53 грн. 3% річних та 351,39 грн. інфляційні, крім того, судові витрати.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення сума основного боргу погашена відповідачем, про що свідчать відповідні платіжні доручення, тому провадження у цій справі в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» суми основного боргу у розмірі 6699843,85 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» 101345,05 грн. пені, 39082,53 грн. 3% річних та 351,39 грн. інфляційних внаслідок порушення грошових зобовязань за договором на поставку нафтопродуктів № 0005384-1Т від 01.06.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011р. між позивачем як учасником та відповідачем як замовником укладено договір №0005384-1Т, за умовами якого позивач зобов'язався у 2011-2012 роках поставити замовникові товари, а замовник прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору, тобто здійснити учасником заправок паливом автомобілів, автобусів замовника з використанням паливних карт і талонів впродовж дії цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування (асортимент) товару (паливо): бензин А-76 (80), бензин А-95, бензин А-92 РЕRFЕКТ, бензин РЕRFЕКТ 95, дизельне паливо РЕRFЕКТ. Кількість товару: бензин А-76 (80) - 200 000 л., бензин А-95 - 6 000 л., бензин А-92 РЕКРЕКТ -13 000 л., бензин РЕRFЕКТ 95-13 000 л., дизельне паливо РЕRFЕКТ - 500 000 л.

Пунктами 4.1.1. договору сторони визначили, що оплата товару по виданим замовникові талонам здійснюється замовником не пізніше 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на товар. Оплата товару, отриманого замовником з використанням паливних карт здійснюється замовником не пізніше 30 календарних днів від дати формування видаткової накладної. Щомісячно, в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, сторонами здійснюється звірка розрахунків (п.4.4 договору)

За порушення термінів оплати з вини замовника останній сплачує учаснику пеню із розрахунку одної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від вартості не сплаченого або своєчасно не сплаченого товару, за кожен день прострочення оплати (п.7.3 договору)

Матеріали справи свідчать, що на виконання цього договору з 31 червня по 31 жовтня 2011 року позивач передав відповідачу пальне за старт картами на суму 17 518 322.59 грн., з використанням паливних карт (смарт-карт) - видаткові накладні №20578/2 від 19.06.2011р., №025058/2 від 30.06.2011р., №25074/2 від 07.07.2011р., №25107/2 від 31.07.2011р., №29620/2 від 31.07.2011р., №29637/2 від 22.08.2011р.. 29640/2 від 29.08.2011р., №30476/2 від 31.08.2011р., №34041/2 від 05.09.2011р., 34055/2 від 12.09.2011р., №34058/2 від 19.09.2011р., №34062/2 від 26.09.2011р., №34127/ від 30.09.2011р., №37396/ від 03.10.2011р., №37413/2 від 10.10.2011р., №37417/2 від 17.10.2011р., №37421/2 від 24.10.2011р., №37444/2 від 31.10.2011р., №40865/2 від 31.10.211р., за паливними талонами на суму 395 829.00 грн. за накладними №ВТ-0018117 від 06.06.2011р.. №ВТ-0021385 від 04.07.2011р., №ВТ-0025134 від 01.08.2011р., №ВТ-0027854 від 19.08.2011р., №ВТ-0030332 від 06.09.2011р., №ВТ-0033482 від 27.09.2011р., №ВТ-0036047 від 12.10.2011р. Всього на суму 17 914 151.59 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За поясненнями позивача, відповідач станом на 15.12.2011р. не розрахувався за отримане пальне у повному обсязі і його заборгованість складала 6 699 843,85грн., про що також свідчать наявні в матеріалах справи виписки банку про рух коштів.

Відповідач у своєму відзиві наявність цього боргу підтвердив. З матеріалів справи також вбачається, що заборгованість у розмірі 6 699 843,85 грн. оплачена відповідачем після порушення провадження у справі.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до умов договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (порушення строків оплати) відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі одної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу, (п.7.3 договору)

Згідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм права позивач нарахував відповідачу за порушення грошових зобов'язань пеню по кожній накладній у загальному розмірі 101345,05 грн., 3% річних по кожній накладній у загальному розмірі 39082,53 грн. та інфляційні по кожній накладній у загальному розмірі 351,39 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується факт порушення строків розрахунків за договором № 0005384-1Т від 01.06.2011р., вимоги позивача про нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог господарський суд вважає його арифметично вірним. Також суд враховує, що відповідач з наданим позивачем розрахунком пені, 3% річних та інфляційних погодився.

Щодо клопотання Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавто-транс» про зменшення пені суд зазначає наступне.

Стаття 551 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, ст. 233 Господарського кодексу встановлено, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Тобто, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто нормами чинного в Україні законодавства встановлено, що зменшуючи розмір штрафних санкцій, суд повинен встановити та дослідити у сукупності такі обставини як: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів наданих відповідачем, які б спростовували позовні вимоги або звільняли останнього від цивільної відповідальності, не наведено й винятковості обставин, які б надавали Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» право на зменшення розміру пені. При цьому господарський суд враховує, що умови договору не ставлять порядок розрахунків в залежність від фінансового стану зобовязаної сторони, а отримання боржником доходів не в тому обсязі, які заплановано чи які б були достатніми для погашення боргу, не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення їх у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

При зверненні до суду з відповідним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» платіжним дорученням №149 від 20.12.2011р. сплачено судовий збір у розмірі 60240,00 грн. Ціна позову - 6840622,82 грн.

Законом України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору по спорам майнового характеру у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп.2.1 п.2 ст.4 Закону), що на час звернення до суду з позовом складало не менш 1 411,50 грн. та не більш 56 460,00 грн.

Отже, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», що є підставою для повернення позивачу суми 3780,00 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно з п.1 ч.1 ст.7 названого Закону.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк, суми основного боргу у розмірі 6699843,85 грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м.Донецьк, до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс», м. Донецьк, про стягнення 101345,05 грн. пені, 39082,53 грн. 3% річних та 351,39 грн. інфляційних - задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, ЄДРПОУ 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2«Б», р/р 26001959969593 в Донецькій філії ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», МФО 335537, ЄДРПОУ 24316073) 101345,05 грн. пені, 39082,53 грн. 3% річних та 351,39 грн. інфляційних, судовий збір - 56460,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2012р.

Суддя Величко Н.В.