Рішення № 21916773, 12.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.12р.Справа № 37/5005/17501/2011 За позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа",

м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Криворізької міської профспілки працівників позабюджетних організацій,

м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 2418 грн. 55 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Задорожна К.С.

Представники:

Від прокурора - Киричок О.С., прокурор відділу прокуратури обл.

Від Криворізької міської ради - представник не з'явився

Від позивача представник не з'явився

Від відповідача ОСОБА_1., представник дов. б/н від 01.03.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся з позовом до Криворізької міської профспілки працівників позабюджетних організацій, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість за теплову енергію в сумі 931 грн. 41 коп., пеню - 1448 грн. 23 коп., інфляційні втрати - 21 грн. 76 коп., три проценти річних - 17 грн. 15 коп. та судові витрати по справі.

Прокурор обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобовязань за договором № 3421 від 04.11.2001р. на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав, 06.03.2012року подав пояснення до матеріалів справи, в яких зазначив, що сума основного боргу сплачена Відповідачем 15.02.2012року, тому просить стягнути з нього пеню, інфляційні втрати та три процента річних на суми, які визначені прокурором в позові.

В останнє судове засідання представник Позивача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення слухання справи не подавав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що станом на 23.02.2012 року у нього відсутня заборгованість перед Відповідачем по сплаті послуг за теплову енергію. Одночасно Відповідач зазначає, що:

згідно з п. 18 Договору № 3421 від 04.11.2001р. Постачальник повинен нараховувати вартість відпущеної теплової енергії згідно тарифів, затверджених розпорядженням Криворізького міськвиконкому № 884 від 24.10.2000р. За час дії договору з 2001р. по 2011р. до договору не було внесено змін про тарифи;

Позивач несвоєчасно пред'являв рахунки до сплати, тому нарахування пені неправомірно;

сума пені перевищує 100 відсотків загальної суми боргу та нарахована на борг, який виник до 01.01.2011року, що є порушенням вимог статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій";

пеня нарахована більше як за 6 місяців, що є порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 12.03.12р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора та Відповідача, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Постачальник) та Криворізькою міською профспілкою працівників позабюджетних організацій (Споживач) укладений договір № 3421 від 04.11.2001р. на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання.

Послуги з надання теплової енергії надаються Відповідачу протягом опалювальних періодів, визначених відповідним рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів (при цьому плановий опалювальний період з 15 жовтня по 15 квітня), гаряче водопостачання відпускається в продовж всього року (за винятком ремонтного періода) (п. 2 Договору).

Відповідно до 18 Договору постачальник здійснює нарахування вартості відпущеної теплової енергії згідно з тарифами, затверджених розпорядженням Криворізького міськвиконкому №884 від 24.10.2000року. Як свідчать матеріали справи (рахунок №3421 від 31..03.2006року) тариф складав 91,6667 грн. за 1 Гкал.

Зміни до договору щодо тарифів сторонами шляхом укладення додаткових угод або в судовому порядку не вносилися.

Згідно з позовом заборгованість Відповідача за період березень 2010року квітень 2011року визначалася Позивачем за тарифами теплової енергії, які встановлені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 110 від 08.04.2009року "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання в місті Кривому Розі для установ, організацій, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, на інших споживачів" в розмірі 605 грн. за 1 Гкал (а.с. 31) та відповідно до постанови НКРЕ України від 14.12.2010р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа" в розмірі 662 грн. 58 коп. за 1 Гкал (з ПДВ). За цими тарифами, за період з березня 2010р. по квітень 2011р. Позивачем нараховано вартість поставленої Відповідачу теплової енергії та гарячого водопостачання на загальну суму 931 грн. 41 коп.

За обґрунтованим розрахунком Відповідача за період січень 2011року квітень 2011року вартість теплоенергії за тарифами, які узгоджені сторонами в договорі, складає 108,90грн. За період березень, квітень, грудень 2010року за підрахунками суду вартість відпущеної теплоенергії складає: 27,50 грн.+ 5,50 грн.+ 26,75 грн. = 59,75 грн. Отже, за заявлений прокурором та Позивачем спірний період сума боргу фактично складала 168,65 грн.

Таким чином, сума основного боргу на суму (931,41 грн.-168,65 грн.) 762,76 грн. була визначена в позові безпідставно.

Згідно з п. 25 Договору оплата за відпущену теплову енергію проводиться протягом п'яти днів після отримання рахунку постачальника.

Матеріали справи (а.с.13-27) свідчать про те, що на адресу Відповідача направлялися відповідні рахунки за спірний період, що Відповідачем не спростовано шляхом надання доказів. Зазначені рахунки за спірний період повністю або частково не були сплачені Відповідачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим виникла прострочка.

У випадку несплати рахунку на протязі 5 ти днів з дня його пред'явлення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1,0 % за кожний день прострочення від суми заборгованості (п.25 Договору).

У зв'язку з несплатою наданих послуг Позивач на підставі п.25 Договору та Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нарахував Відповідачу пеню за період з 06.02.11р. по 05.10.11р. в сумі 1448 грн. 23 коп.

Також за порушення зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати спожитої теплової енергії Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховані до сплати Відповідачу інфляційні втрати за період з травня 2010р. по вересень 2011р. в сумі 21 грн. 76 коп. та три проценти річних за період з 14.05.2010р. по 05.10.2011р. у розмірі 17 грн. 15 коп.

Згідно за актом звірки (а.с. 50), складеним сторонами у справі станом на 23.02.2012року, заборгованість Відповідача на суму 931,41грн. погашена шляхом сплати цих коштів 15.02.2012року.

Враховуючи те, що Відповідач під час судового розгляду добровільно сплатив ці кошти, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 931,41грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України

В частині позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних суд відмовляє з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи пеня, інфляційні втрати та три процента річних нараховані Позивачем на заборгованість, яка визначена за тарифами, які не відповідають умовам укладеного між ними договору. Так, сума основного боргу безпідставно за період березень 2010 року квітень 2011року визначена Позивачем за тарифами 605грн. та 662 грн. 58 коп. за 1Гкал на загальну суму 931, 41грн., в той час як узгодженим сторонами тарифом є 91,6667 грн. за 1 Гкал. і сума боргу фактитчно складала 168,65грн. Отже, обчислення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму грошових зобов'язань у розмірі 931,41грн. є безпідставним.

В порушення вимог Закону "Про відповідальність за несвочаєсне виконання грошових зобов'язань" Позивач нарахував пеню в розмірі 1% від суми основного боргу, яка перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Так, відповідно до постанов Правління НБУ від 07.06.2010року №259, від 07.07.2010року №320, від 09.08.2010року №327 з 08.06.2010року встановлено облікову ставку 9,5% річних, з 08.07.2010року 8,5% річних, з 10.08.2010року 7,75% річних.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвочаєсне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 зазначеного Закону).

Відповідно до п.3 Інформаційного листа ВГСУ від 27.02.2012року №01-06/224/2012 договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Також, суд визнає безпідставним посилання Прокурора та Позивача на Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій", оскільки матеріали справи не доводять належність Відповідача до суб'єктів підприємницької діяльності, відносно яких зазначеним Законом передбачено нарахування пені у розмірі 1 відсотка від суми простроченого платежу, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Так, з огляду на організаційно-правову форму господарювання, види діяльності та форму фінансування Відповідача, зазначені у Довідці Дніпропетровського обласного управління статистики №4981 (а.с.30) Відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Посилання Позивача на те, що про зміну тарифів повідомлялося в засобах масової інформації та проекти додаткових угод направлялися ним на адресу Відповідача, які поверталися з відміткою пошти про відсутність організації за адресою суд визнає неправомірним, оскільки це не є доказом фактичного внесення змін до договору. Крім того, слід зауважити, що під час судового розгляду було виявлено, що як при поданні позову, так і при направленні додаткових угод адреса Відповідача була вказана в більшості випадків неправильно, оскільки не відповідає його місцезнаходженню, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Так, згідно з п. 3.1 Постанови ВГСУ № 18 від 26.12.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Одночасно суд не знайшов підтвердження аргументів Відповідача щодо нарахування Позивачем пені більше ніж за 6 місяців, як цього вимагає ч.6 ст. 232 ГК України при відсутності інших застережень в договорі. Позивач визначив пеню за отримане тепло у грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року, але грошові зобов'язання за ці періоди виникли у лютому, березні, квітні 2012 року відповідно, за фактом пред'явлення рахунків. Період прострочення для нарахування пені був визначений Позивачем саме тривалістю 6 місяців.

Однак, оскільки матеріали справи не дозволяють встановити розмір пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних з урахуванням узгоджених в договорі тарифів та у відповідності із Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд визнає позовні вимоги прокурора та позивача в цій частині недоведеними.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача пропорційно частині суми позовних вимог, відносно якої провадження у справі припиняється.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 83-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 931, 41 грн. провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 1448 грн. 23 коп., інфляційних втрат на суму 21 грн. 76 коп., трьох процентів річних на суму 17 грн. 15 коп. відмовити.

Стягнути з Криворізької міської профспілки працівників позабюджетних організацій (50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. К.Маркса, буд. 49, прим. 310, р/р 26004315954001 КФ Приватбанк, МФО 305750, код ЄДРПОУ 25818799) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) судовий збір на суму 543 грн. 58 коп.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Б. Кеся Повне рішення складено - 15.03.12р.