Рішення № 21916744, 13.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р.

Справа № 5004/67/12 за позовом насіннево-племінного товариства з обмеженою відповідальністю "Турія"

до підприємця ОСОБА_1

про стягнення 39000грн.00коп. заборгованості у зв'язку з непоставкою цементу

                                                                                Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довір. від 01.09.2011р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач –насіннево-племінне товариство з обмеженою відповідальністю «Турія»просить стягнути з відповідача –підприємця ОСОБА_1 39000грн. за цемент, який до даного часу відповідачем не поставлений, в той час як сума передоплати була перерахована відповідачу ще 03.07.2009р.

Відповідач відзиву на позов не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1 повернута суду поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 13.03.2012р. місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1, а тому суд вважає свій обов’язок про повідомлення відповідача про дату та час судового засідання виконаним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що на день судового засідання позовна сума не сплачена, хоча відповідачу була надіслана претензія та неодноразово в телефонному режимі просили ОСОБА_1 повернути кошти.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Висновок суду грунтується на наступних встановлених обставинах:

Платіжним дорученням №279 від 03.07.2009р. позивач перерахував відповідачу 46800грн. із зазначенням в графі «призначення платежу»- за цемент М-500.Рахунок №17 від 01.07.2009р. Без ПДВ.

До матеріалів справи позивачем додано рахунок №17 від 01.07.2009р. на суму 46800грн., в якому постачальником цементу значиться підприємець ОСОБА_1, рахунок підписано ним особисто, підпис скріплено його ж печаткою.

Оригінали платіжного доручення №279 від 03.07.2009р., банківської виписки по рахунку платника та рахунок по оплаті №17 від 01.07.2009р. оглянуто в судовому засіданні.

          Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Про вчинення відповідного правочину свідчать рахунок №17 від 01.07.2009р., на підставі якого відповідно до платіжного доручення №279 від 03.07.2009р. позивачем на користь відповідача перераховано 46800грн.

Позивачем в судовому засіданні надано накладну №125 від 05.08.2009р., згідно якої відповідач поставив ТзОВ «Турія»10 тонн цементу на суму 7800грн. На решту перерахованої суми, як зазначає позивач, підприємець ОСОБА_1 цемент не поставив.

19.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів.

Відповідачем зобов’язань щодо поставки на користь позивача оплаченого ним цементу не виконано, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно листа-вимоги від 19.12.2011р. позивач, у зв’язку з неотриманням оплаченого товару, вимагав невідкладно повернути кошти. Зазначений лист-вимогу позивач направив рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Небажання відповідача отримувати від позивача поштові відправлення з огляду на значну заборгованість перед товариством ще з липня 2009р. суд розцінює як ухилення підприємця від виконання зобов’язань перед товариством на суму 39000грн., відповідно, суд вважає, обов’язок позивача про надіслання вимоги відповідачу виконаним.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Оскільки відповідачем не надано суду доказів про поставку товару чи повернення отриманих коштів, вимогу позивача про стягнення суми непоставленого товару в розмірі 39000грн. суд вважає обгрунтованою з віднесенням на відповідача судового збору по справі.

Керуючись ст.ст. 205, 526, 530, 612, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь насіннево-племінного товариства з обмеженою відповідальністю «Турія»39000грн. заборгованості, а також 1609грн.50коп. судового збору по справі.

Повне рішення складено 15.03.2012р.

Суддя                     В.Л.Слупко