Рішення № 21916458, 13.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.2012Справа №5002-24/2950-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут”, АР Крим, м.Феодосія

До відповідачів

1) Фонду майна АР Крим, АР Крим, м.Сімферополь

2) Державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприборів”, м.Київ

3) Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, АР Крим, м.Сімферополь

За участю прокуратури

Про стягнення 1650914,65 грн.

За заявою Фонду майна АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду АР Крим у справі № 5002-19/2950-2010 від 11.04.2011р.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не з`явився

Від відповідача 1 ОСОБА_1., довіреність № 117-Д від 30.12.11, посвідчення № 239

Від відповідача 2 не з`явився

Від відповідача 3 ОСОБА_2, довіреність № 11.0.27/07 від 06.01.20, паспорт ЕТ 311244 виданий 24.12.2011р.

Прокурор Кузнецов К.В., посвідчення № 11261

Обставини справи: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Добробут” звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - Фонду майна АР Крим та Державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів” та просив суд стягнути солідарно з Фонду майна АР Крим та Державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів” на користь позивача вартість невідємних поліпшень орендованого майна з урахуванням індексу інфляції станом на 12.05.2010 р. в сумі 1611 190,34 грн., стягнути з Фонду майна АР Крим на користь позивача неустойку за період з 21.06.2009 р. до 12.05.2010 р. в сумі 39724,31 грн., стягнути солідарно з Фонду майна АР Крим та Державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів” на користь позивача судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за наявністю достатньої правової підстави здійснив невідємні поліпшення орендованого майна, а відповідач відмовляється від відшкодування суми, на яку збільшилась вартість орендуємого обєкту, у звязку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

11.04.2011р. Господарським судом АР Крим у справі № 5002-19/2950-2010 прийнято рішення, яким позов задоволено, стягнуто з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” вартість поліпшень орендованого майна в сумі 2759099 грн., 25500,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. рішення Господарського суду АР Крим у справі № 5002-19/2950-2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011р. рішення господарського суду АР Крим від 11.04.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. залишено без змін.

16.02.2012р. через канцелярію до суду від Фонду майна АР Крим надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду АР Крим від 11.04.2011р. у справі № 5002-19/2950-2010.

Вказана заява мотивована наступним.

Заявник посилається на те, що приймаючи рішення у справі № 5002-19/2950-2010 суд керувався договором оренди від 30.06.2006р., укладеним між ТОВ «Добробут» та Фондом майна АРК, зокрема п. 10.5 договору, у редакції додаткової угоди № 2 від 14.01.2008р.

Рішенням господарського суду АР Крим від 10.11.2011р. у справі № 5002-19/4460-2011 задоволений позов Фонду майна АР Крим до ТОВ «Добробут», визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 14.01.2008р. до договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006р., укладеного між Фондом майна АР Крим до ТОВ «Добробут».

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. у справі № 5002-19/4460-2011 рішення залишено без змін.

Отже, оскільки вказана додаткова угода визнана недійсною, та судове рішення з цього приводу набрало законної сили, Фонд майна АР Крим вважає, що цей факт є нововиявленою обставиною.

Ухвалою від 20.02.2012 р. суд прийняв до розгляду заяву Фонду майна АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду АР Крим у справі № 5002-19/2950-2010 від 11.04.2010р.

У судовому засіданні 13.03.2012р. представник Фонду майна АР Крим вимоги за заявою підтримав у повному обсязі.

Представник Головного управління Державного казначейства України в АР Крим заяву Фонду майна АР Крим підтримав.

Прокурор вказану заяву підтримав у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” до засідання суду не зявився, проти заяви заперечував у судовому засіданні 01.03.2012р.

Розгляд заяви відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2006 р. у виконання Наказу Фонду майна АР Крим № 462 від 30.06.2006 р. “Про передачу в оренду державного нерухомого майна комплексу нежитлових будівель: прохідної (літ.А) площею 31,9 кв.м., основної будівлі (літ.Б) площею 465,8 кв.м., основної будівлі (літ.В) площею 847,7 кв.м., гаража (літ.Д) площею 83,1 кв.м., складу (літ.Г) площею 43,4 кв.м., складу (літ.Е) площею 63,2 кв.м., складу (літ.Ж) площею 24,9 кв.м., складу (літ.З) площею 199,5 кв.м., огородження, замощення, хвіртки, брами, що знаходяться на балансі Київського державного науково дослідного інституту гидроприладів, розташованих за адресою: м.Феодосія, пров.Корабельний, 29, Товариству з обмеженою відповідальністю “Добробут” і затвердження висновку субєкта оціночної діяльності про вартість майна” між Фондом майна АР Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю “Добробут” укладено договір оренди нерухомого майна (а.с.15-19, т.1).

У виконання умов зазначеного Договору сторонами підписано акт приймання передачі обєкту оренди (а.с.23, т.1).

Відповідно до п.10.5 вказаного договору у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи шкоду, визнаються власністю орендаря, а невідокремлені поліпшення є власністю держави і компенсації не підлягають.

14.01.2008 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Добробут” (Орендар) було укладено Додаткову угоду до Договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р., якою п.10.5 Договору викладено у наступній редакції: “У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоду, є власністю Орендаря, а невідємні поліпшення власністю орендодавця. Вартість невідємних поліпшень орендованого майна, здійснених Орендарем за згодою з Орендодавцем, компенсується Орендодавцем після припинення (розірвання) договору оренди і в порядку, передбаченому чинним законодавством України” (а.с.22, т.1).

Листом вих. № 3 від 25.01.2007 р. позивач звернувся до Фонду майна АР Крим з метою надання згоди на проведення ремонтних робіт у відповідності до п.6.4 Договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р. із необхідним пакетом документів (а.с.24).

Листом вих. № 08-10/11552 від 28.02.2007 р. Фонд майна АР Крим надав згоду на проведення ремонтних робіт орендованого майна за рахунок власних коштів (а.с.49, Том 1).

У виконання наданого відповідачем дозволу на проведення поліпшень орендованого майна позивач уклав договір підряду б/н від 15.07.2007 р. на здійснення ремонтних робіт, відповідно до якого сторони погодили суттєві умови договору, порядок проведення робіт та їх вартість, яка складає 2000000,00 грн. (а.с.51, Том 1).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.06.2010 р. порушено провадження у справі № 5002-19/2950-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” до відповідачів Фонду майна АР Крим, Державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприборів” та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення 1650914,65 грн.

Станом на час розгляду справи № 5002-19/2950-2010 між позивачем та Фондом майна АР Крим договір оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р. припинено (а.с.47-48, Том 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011р. у справі № 5002-19/2950-2010 позов задоволено, стягнуто з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” вартість поліпшень орендованого майна в сумі 2759099 грн., 25500,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. у справі №5002-19/2950-2011.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011р. рішення господарського суду АР Крим від 11.04.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. залишено без змін.

Вважаючи додаткову угоду від 14.01.2008р. до Договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р., такою, що укладена в порушення норм матеріального права, Фонд майна АР Крим звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна в АР Крим та м.Севастополі та за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання недійсною додаткової угоди від 14.01.2008 р. №2 до договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р., укладеної між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю “Добробут”.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011р. у справі № 5002-19/4460-2011 позов Фонду майна АР Крим задоволено у повному обсязі, визнано недійсною Додаткову угоду від 14.01.2008 р. № 2 до Договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р., укладену Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю “Добробут”.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. у справі № 5002-19/4460-2011 рішення залишено без змін.

Розглянувши заяву Фонду майна АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-7/6092-2009 від 18.01.2010р., дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішення від 11.04.2011р. у справі № 5002-19/2950-2010 прийнято на підставі договору оренди державного нерухомого майна від 30.06.2006 р., п.10.5 якого був викладений у новій редакції додатковою угодою від 14.01.2008р.

Відповідно до ст. 112 ГПК України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п.2 постанови № 17 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Пункт 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди.

Заявник, звернувшись до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011р. у справі № 5002-19/2950-2010 за нововиявленими обставинами, вказує на те, що судовими рішеннями по справі № 5002-19/4460-2011 було визнано недійсною вказану додаткову угоду.

Цією додатковою угодою п. 10.5 договору оренди від 30.06.2006 було викладено у новій редакції, згідно з зазначеним пунктом у разі припинення або розірвання договору оренди поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди є власністю орендаря, а невід'ємні поліпшення- власністю Орендодавця.

Вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, здійснених Орендарем за згодою з Орендодавцем, компенсується Орендодавцем після припинення (розірвання) договору оренди і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Однак, до укладення вищезазначеної додаткової угоди, п. 10.5 договору оренди від 30.06.2006 чітко передбачав, що невідокремлювані поліпшення - є власністю держави і компенсації не підлягають.

Підставою для визнання недійсною додаткової угоди від 14.01.2008 № 2 рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011р. у справі № 5002-19/4460-2011, стала відсутність у Фонду майна Автономної Республіки Крим повноважень орендодавця державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Серед підстав недійсності оспорюваних зобов'язань, передбачених ГК, можна виділити такі:

- невідповідність вимогам закону;

- вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

- укладення їх учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Отже, недійсним повинно визнаватися зобов'язання, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

При таких обставинах суд вважає, що заява Фонду майна АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-7/6092-2009 від 18.01.2010р. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню, а рішення господарського суду АР Крим у справі № 5002-19/2950-2010 від 11.04.2011р. підлягає скасуванню.

Таким чином, приймаючи до уваги п.10.5 договору з урахуванням приписів п.2 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у позові ТОВ «Добробут» до Фонду майна АР Крим, Державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприборів” та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються, зокрема, рішення - у разі зміни або скасування рішення.

Крім того, у заяві Фонд майна АР Крим заявив клопотання про відстрочення йому сплати судового збору за подання заяви до прийняття відповідного рішення у справі.

Ухвалою від 20.02.2012р. господарський суд Автономної Республіки Крим відстрочив Фонду майна АР Крим сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

У судовому засіданні 13.03.2012р. представник Фонду майна АР Крим пояснив, що кошти ще не надійшли на рахунок відповідача № 1, але вони вже виділені Фонду з державного бюджету України. Вказане представник підтверджує реєстром фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 02.03.2012р № 5 (а.с.128, т.3).

Відповідно до статті 4 закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, відповідно до зазначеної норми, заявник повинен сплатити до державного бюджету України судовий збір у розмірі 16509,15 грн.

Враховуючи той факт, що заяву задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011 р. по справі №2-19/2950-2010 скасовано, новим рішенням у позові ТОВ «Добробут» відмовлено, судовий збір у розмірі 16509,15 грн. суд покладає на позивача, у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.03.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 49, 82-84, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Фонду майна АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду АР Крим від 11.04.2011р. у справі № 5002-19/2950-2010 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011 р. по справі №2-19/2950-2010 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.У позові відмовити.

5.Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь вул. Севастопольська, 17, ЄДРПОУ 00036260) в дохід Державного бюджету України (рахунок № 31211206783002; отримувач: Державний бюджету м. Сімферополь, 22030001; код за ЄДРПОУ отримувача 38040558; банк отримувача: ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь; код банку отримувача: 824026) 16509,15 грн. судового збору за подання заяви за нововиявленими обставинами.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” (98108, АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 50, ЄДРПОУ 323820) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь вул. Севастопольська, 17, ЄДРПОУ 00036260) 16509,15 грн. судового збору за подання заяви за нововиявленими обставинами.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.