Рішення № 21916440, 12.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2012Справа №5002-29/163-2012 За позовом Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13, код ЄДРПОУ 01190126);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Радіо, 4, код ЄДРПОУ 22322589);

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. представник, довіреність б/н від 24.05.2011 р;

ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 30.01.2012 р;

Від відповідача ОСОБА_3. представник, довіреність б/н від 30.01.2012;

Суть спору: Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» про спонукання останнього укласти додаткову угоду до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., підписати додаток №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012р.» до договору №02/01-2007 в редакції позивача, а також про визнання додаткової угоди до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., та додатку №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012р.» до договору №02/01-2007 такими, що набрали чинності з 01.01.2012р.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 березня 2007 року між сторонами у справі укладений договір №02/01-2007, предметом якого є надання телекомунікаційних послуг з поширення та трансляції телепрограм ЧТРК.

Відносно Протоколу розбіжностей від 22.12.2011р. до додаткової угоди до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., та додатку №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012 р.» сторони не дійшли згоди, тому позивач звернувся до суду посилаючись на норму статті 181 Господарського кодексу України про врегулювання спору в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року позов Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 30 січня 2012 року брали участь тільки повноважні представники позивача, які заявили клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення №122 у підтвердження доплати судового збору в сумі 69,00 грн. Вказане клопотання позивача задоволено судом.

За результатами судового засідання 09.02.2012р. оголошено перерву в засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У продовженому судовому засіданні 16.02.2012р., за участю тих самих представників сторін, після оголошення судом про початок розгляду справи по суті, позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач, згідно наданому відзиву з додатками, долученим судом до матеріалів справи, проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав.

У судовому засіданні 01.03.2012р. позивач надав пояснення по позову, з урахуванням відзиву відповідача, згідно з якими вважає заперечення відповідача необґрунтованими та помилковими і наполягає на задоволенні позову в повному обсязі. До пояснень позивачем надано Акт ревізії КРУ АР Крим від 03.12.2011р. та Акт Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим від 22.03.2011р.

Пояснення разом з доданими документами оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

За результатами судового засідання 01.03.2012р. оголошено перерву в засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 12.03.2012.

У продовженому судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх. Також ним заявлено клопотання про долучення в матеріали справи документу Аналізу договірних цін для замовників телекомунікаційних послуг.

Дане клопотання судом оглянуто у судовому засіданні та задоволено, копії документів долучено до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував за мотивами, викладеними у раніше поданому відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2007р. між Державним підприємством «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» (далі РТПЦ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» (далі ЧТРК) укладений договір на надання послуг з поширення Радіотелевізійним передавальним центром Автономної Республіки Крим телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії у 2007 році №02/01-2007 (а.с. 9-12).

Предметом даного договору є надання РТПЦ телекомунікаційних послуг з поширення і трансляції телепрограми ЧТРК. Перелік технічних засобів, які використовуються для мовлення, визначений в Додатку №1 до даного договору (п.п. 2.1, 2.2 договору).

За умовами вказаного договору РТПЦ зобовязався надавати послуги з трансляції телевізійної програми ТРК на обладнанні, вказаному в додатку №1 до договору, тоді як ЧТРК зобовязався своєчасно вносити поправки в додаток до договору при зміні складу обладнання або інформувати РТПЦ про такі зміни із зазначенням дати змін.

Згідно пункту 5.1 договору, оплата здійснюється за договірною ціною, яка встановлюється по кожній одиниці обладнання і вказується в додатку №1. Договірна ціна змінюється зокрема при зміні тарифів, ставки податків, у випадках передбачених чинним законодавством.

Даний договір діє з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.2 договору визначено, що Додаток №1 підписується сторонами на кожний наступний рік у новій редакції до 15 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 7.3 договору, за відсутності письмових заяв про припинення договору за місяць до закінчення строку дії, договір вважається автоматично продовженим на наступний рік. Договір припиняє свою дію в разі не підписання сторонами Додатку №1 до договору, згідно п. 7.2 договору.

Як вказує позивач, Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» є учасником господарського обєднання Концерну радіомовлення, радіозвязку і телебачення, заснованого на державній власності і входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і є обєктом природних монополій.

Листом вих. №5376/4-09 від 09.11.2011р. Концерн радіомовлення, радіозвязку і телебачення рекомендував директорам філій та підприємств Концерну РРТ, при укладенні договорів на 2012 рік застосувати договірні ціни в договорах не нижче наведених, у даному листі, у звязку з чим доповнити договори додатковими пунктами. (а.с. 20-22).

ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» наказом №728 від 08.12.2011р. «Про встановлення та затвердження тарифів на телекомунікаційні послуги, що надаються ДП «РТПЦ АР Крим» встановлено та затверджено тарифи на телекомунікаційні послуги, що надаються на 2012 рік. (а.с. 23).

Позивач - ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим», у виконання п. 7.2 договору та з урахуванням рекомендацій Концерну, наказу від 08.12.2011р., надіслав відповідачеві ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» додаткову угоду від 21.12.2011р. до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р. і додаток №1 «Перелік обладнання, яке використовується для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії і вартість оплати 1 години роботи в мережі у 2012р.»

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

22.12.2011р., за результатами розгляду відповідачем проекту додаткової угоди до договору та додатку №1 до договору, позивач отримав від відповідача підписану додаткову угоду і додаток №1 до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р. з протоколом розбіжностей від 21.12.2011р. (а.с. 13-19).

Позивач, вважаючи, що пропозиції викладені відповідачем в протоколі розбіжностей суперечать діючому законодавству України, звернувся з позовом до суду про спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., підписати додаток №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012р.» до договору №02/01-2007 в редакції позивача, а також про визнання додаткової угоди до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., та додатку №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012р.» до договору №02/01-2007 такими, що набрали чинності з 01.01.2012р.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав

Згідно з п.1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в сфері телекомунікаційних послуг визначаються зокрема Законом України «Про телекомунікації», стаття 63 якого, передбачає умови надання телекомунікаційних послуг, зокрема укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Статтею 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

З аналізу вказаних норм випливає, що спори щодо врегулювання спорів, які виникають під час укладення договорів мають особливу природу, яка полягає у тому що субєкти господарювання які мають бажання вступити у договірні відносини, або зобовязані це зробити згідно вимог закону, у разі нездатності досягнути згоди щодо умов договору перекладають на суд функцію визначення умов договору, та суд одноосібно, на підставі власного волевиявлення, викладеного у судовому акті (рішенні) породжує договірні правовідносини між сторонами. Таким чином, на відміну від загального порядку укладення договорів, договірні відносини виникають безпосередньо на підставі судового акту, який набув законної сили.

Надані сторонами документи свідчать про те, що між сторонами відсутні суперечки щодо істотних умов договору № 02-01/2007, крім умови щодо розміру тарифів на послуги ДП РПЦ АРК.

Під час розгляду переддоговірних спорів кожна сторона майбутнього договору повинна довести обґрунтованість запропонованого нею варіанту умов договору, використовуючи засоби доказування, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним на адресу відповідача була надіслана Додаткова угода в двох примірниках і Додаток №1 «Перелік обладнання, яке використовується для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії і вартість оплати 1 години роботи в мережі у 2012р.» у новій редакції з зазначенням вартості послуг, до договору №02/01-2007 від 30.03.2007 року, яку відповідач повернув з підписаним протоколом розбіжностей, з яким позивач не може погодитись, що стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Так, позивач вказує на обовязковість укладення відповідного договору як на підставу надання телекомунікаційних послуг в силу приписів Закону України «Про телекомунікації», ДП «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» є учасником державного господарського об'єднання Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і є суб'єктом природних монополій, у звязку з чим застосовує ціни в договорах, які будуть, у тому числі, укладені з ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» на 2012 рік не нижчі за встановлені, згідно листа №5376/4-09 від 09.11.2011р., при цьому позивач мотивує необхідність підвищення тарифів збільшення рівня інфляції споживчих цін, зріст тарифів на електричну енергію, збільшення витрат підприємств на експлуатацію будівель та споруд, та таке інше, що є складовими частинами вартості витрат на обслуговування устаткування для надання телекомунікаційних послуг.

Як зазначалось вище, згідно пункту 7.3. договору № 02/01-07 від 30.03.2007 року за відсутності письмових заяв про припинення договору за місяць до закінчення строку дії, договір вважається автоматично продовженим на наступний рік.

Доказів надсилання такого роду письмової заяви жодною із сторін суду не надано.

Крім того, умовами договору сторони обумовили, що договір припиняє свою дію в разі не підписання сторонами Додатку №1 до договору, згідно п. 7.2 договору.

Пункт 7.2. договору встановлює строк для підписання сторонами додатку №1 на наступний рік до 15 грудня поточного року.

Додатковою угодою від 21.12.2011р., підписаною позивачем та відповідачем з протоколом розбіжностей, сторони дію договору № 02/01-07 від 30.03.2007 року продовжили до 31.12.2012р.

Тобто, матеріали справи свідчать про те, що договір № 02/01-07 від 30.03.2007р. є чинним, додаткова угода до нього від 21.12.2011р. між позивачем та відповідачем вже укладена так само як і додаток №1 до договору № 02/01-07 від 30.03.2007р. та відповідач не відмовлявся від їх підписання, лише підписав з протоколом розбіжностей.

Слід зазначити, що саме предмет та підстави позову є складовими його частинами, які визначають зміст позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють зясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обовязку.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи положення статті 54 Господарського процесуального кодексу України та межі повноважень суду при прийнятті рішення за статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, вказує, яке саме його право чи охоронюваний законом інтерес є порушеними, доводячи це належними та допустимими доказами.

Розглядаючи ж спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, відповідність обраного ним способу їх захисту способам, визначеним законодавством, забезпечення внаслідок прийняття рішення відновлення порушених прав позивача.

Тож звертаючись до суду з вимогами про спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., підписати додаток №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012р.» до договору №02/01-2007 в редакції позивача, позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх інтересів, оскільки така додаткова угода та додаток №1 до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р. вже укладені між сторонами і на даному етапі можливе звернення до суду з позовом щодо врегулювання розбіжностей щодо спірних пропозицій викладених відповідачем в протоколі розбіжностей в редакції позивача та відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів законність та обґрунтованість своїх вимог, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Вимога позивача щодо визнання додаткової угоди до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р., та додатку №1 «Перелік устаткування, використовуваного для трансляції телепрограми Чорноморської телерадіокомпанії та вартість оплати 1 години мовлення в мережі у 2012р.» до договору №02/01-2007 такими, що набрали чинності з 01.01.2012р. носить похідний характер від вимоги щодо спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору №02/01-2007 від 30.03.2007р. та підписати додаток №1, тому в цій частині суд у позові також відмовляє.

При цьому слід зауважити, що частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України визначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 16.03.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.