Постанова № 21915783, 15.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 5023/6580/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрека Б.М. (доповідача у справі)

суддів :Бондар С.В.,

Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАкціонерної компанії "Харківобленерго"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.12.11

у справі№5023/6580/11

господарського судуХарківської області

за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"

доЗакритого акціонерного товариства фірми "Харвест"

простягнення суми

за участю представників від:

позивачаОСОБА_1 (дов. від 22.07.11)

відповідачане з'явилися, були належно повідомлені В С Т А Н О В И В :

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Закритого Акціонерного товариства фірма "Харвест" вартості електричної енергії по Акту порушень правил користування електричною енергією №3 від 25.01.11 в сумі 140712,52 грн., 3% річних нарахованих за період з березня 2011 по червень 2011 1388,40 грн.; індекс інфляції нарахований за період з квітня по червень 2011 р. 4794,96 грн.; пеня нарахована за період з березня по червень 2011 р. 7170,00 грн. з покладенням на відповідача судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач спожив електричну енергію не обліковану приладом обліку у приміщенні пекарні, яка знаходиться у власності відповідача, про що уповноваженими представниками позивача складено Акт порушень №3 правил користування електричною енергією від 25.01.11.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.11 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено: стягнуто з Закритого акціонерного товариства фірми "Харвест" на користь акціонерної компанії "Харківобленерго" 140712,59 грн. боргу, 3% річних 1388,40 грн., індекс інфляції 4797,96 грн., пені 7170,00 грн., 1541,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване тим, що позивач допустив порушення ПКЕЕ (самовільне підключення), тому сума спожитої, але не облікованої та неоплаченої електроенергії нарахована йому правомірно. За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Фоміна В.О., суддів: Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) 22.12.11 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив. Постанова мотивована тим, що представник споживача, який підписав акт про порушення ПКЕЕ, не був уповноважений на вчинення відповідних дій.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга мотивована тим, що факт самовільного підключення не спростовано, за таких обставин відмова в позові не може вважатися обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.11.11 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Закритим акціонерним товариством фірмою "Харвест" укладено договір про постачання електричної енергії №041-16433, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами. Відповідно до додатку 3.1 Договору про постачання електричної енергії №16433 від 01.11.04 електроенергія постачається до пекарні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до додатку 8 до зазначеного Договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" споживач (відповідач по справі) несе відповідальність за технічний стан повітряного вводу від опори №163 до пекарні та внутрішні електроустановки у приміщенні пекарні. Споживач та Електропередавальна організація зобовязуються утримувати установки, що вказані у цьому акті, у справному стані та експлуатувати відповідно до Правил користування електричною енергією.

25.01.11 при проведенні перевірки засобу обліку відповідача за адресою АДРЕСА_1, представниками АК "Харківобленерго" складено Акт порушень "Правил користування електричною енергією" № 3, в якому зафіксоване порушення п.7.6 ПКЕЕ, зокрема, зазначено: "самовільне підключення струмоприймачів поза розрахунковим засобом обліку. Підключення виконане дротом АПВ 3х35 мм." 21.02.11 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, за результатами якого складено протокол №2, в якому розраховано величину розрахункового добового обєму споживання електричної енергії за відповідною формулою методики з періодом розрахунку від 25.07.11 до 25.01.11. Згідно з висновками комісії, зафіксованими в протоколі №2, обєм недорахованої електричної енергії складає 170016 кВтч.

Відповідач заборгованість не погасив. На цій підставі суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. Втім, з таким висновком не погодився апеляційний суд, який в позові відмовив з посиланням на наступне. Акт порушення ПКЕЕ №3 від 25.01.11 був складений без присутності уповноваженого на те представника споживача - відповідача по справі. Так, в акті порушення замість підпису уповноваженого представника споживача, наявний підпис ОСОБА_3, який не є уповноваженим на підписання акту представником, оскільки згідно з наказом №19 від 15.07.04, він призначений відповідальним за здачу звітів та отримання рахунків за електроенергію, а тому, не мав повноважень на підписання акту про порушення при користуванні електричною енергією та не є уповноваженою особою відповідача. Також, апеляційний суд послався на те, що як стверджує в апеляційній скарзі відповідач, саме ФОП ОСОБА_2, який орендував приміщення, є винним у вчиненні самовільного підключення та викрадення електричної енергії. В матеріалах справи міститься постанова начальника Харківського РВ ГУМВСУ в Харківській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.09.11, якою встановлено, що в діях гр. ОСОБА_2 наявні ознаки злочину, передбачені ч.2.ст.188-1 КК України, але у звязку зі його смертю, в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Вищий господарський суд України зауважує, що в силу вимог п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, в якому мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитися, в тому числі, але не виключно, актом. В даному випадку, відповідач (в тому числі, в особі голови правління), не заперечує факт наявності самовільного підключення, але вказує, що в цьому винен ні він, а померла особа. Втім, посилання на відсутність вини відповідача не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує, а по-друге, за договором про постачання електроенергії, об'єкт, на якому виявлено самовільне підключення, відноситься до зони відповідальності саме відповідача (а не інших осіб). Втім, зі змісту звернень до правоохоронних органів, з апеляційної скарги (які підписані уповноваженою особою відповідача) вбачається, що самовільне підключення мало місце.

Висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність змісту вищезазначеного акту ПКЕЕ, колегія суддів вважає неправомірним, оскільки дефекти акту не спростовують факту порушення правил користування електроенергією, що знайшло своє відображення у зазначеному акті та інших доказах у справі.

За таких обставин, при доведеності факту порушення, місцевий суд правомірно задовольнив позов та стягнув з відповідача суму донарахувань.

Але місцевий суд стягнув також суму пені, не звернувши увагу на те, що вона нарахована по-суті, на оперативно-господарську санкцію.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, тому на неї неможливо нарахувати неустойку, яка нараховується на суму заборгованості, а не на суму санкції.

За таких обставин постанову слід скасувати повністю, рішення скасувати в частині стягнення пені та відмовити в позові у цій частині. В решті рішення залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.11 у справі №5023/6580/11 скасувати повністю. Рішення господарського суду Харківської області від 19.10.11 у справі №5023/6580/11 скасувати в частині стягнення пені, в позові в цій частині відмовити. В решті рішення господарського суду Харківської області від 19.10.11 у справі №5023/6580/11 залишити без змін.

Головуючий - суддяБ. Грек

СуддіС. Бондар

Д. Кривда