Постанова № 21915696, 15.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 5024/1854/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:С.Могил

Є.Борденюк, І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод"

на постановувід 20.12.2011

Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 5024/1854/2011

за позовомдержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

допублічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод"

простягнення 75 520,00 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаОСОБА_1 (дов. від 29.12.2011)

відповідачаОСОБА_2 (дов. від 25.10.2011)

Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року державне підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (назву змінено на публічне акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний за вод") 75520грн. штрафу за договором поставки №ЦХП-01-00510-01/84 від 10.03.2011.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.11.2011 (суддя М.Закурін), яке залишене без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 (колегія суддів: П.Мацюра, Е.Андрєєва, Н.Ліпчанська), позовні вимоги задоволені частково: присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний за вод" на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" - 75398,40грн штрафу з огляду на таке.

10 березня 2010 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Відкритим акціонерним товариством "Бериславський машинобудівний завод" укладений договір поставки №ЦХП-01-00510-01/84, відповідно до умов якого відповідач, виступаючи в якості постачальника, зобовязався поставити і передати у власність позивачу, як замовнику, запасні частини до тепловозів за Специфікацією, що є невідємною частиною договору, на загальну суму 3773688 грн. з ПДВ.

Розділом 5 договору сторонами визначені умови та терміни постачання, а саме:

- п. 5.1. постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до …), пункт призначення матеріальний склад ДП "Укрзалізничпостач", м. Фастів, вул.. Шевченка, 48 (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2000 р.);

- п. 5.2. поставка продукції проводиться партіями протягом 2010 року тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції; відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник; рознарядка надається постачальнику в оригіналі та із застосуванням факсимільного звязку; після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання; кожна партія продукції постачається протягом пяти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці;

- п. 5.3. датою поставки продукції вважається дата приймання продукції замовником на матеріальному складі ДП "Укрзалізничпостач" у м. Фастові, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною або актом прийому-передачі і довіреністю.

Пунктом 10.1. договору сторонами узгоджена можливість нарахування штрафу в розмірі 20% від суми непоставленої у строк продукції у випадку порушення термінів постачання, встановлених пунктом 5.2. договору.

На виконання умов договору позивач листом за вихідним № ЦХП-20/6646 від 13 вересня 2010 року повідомив відповідача про надання дозволу на відвантаження у вересні 2010 року запасних частин до тепловозів на загальну суму 555000 грн. Однак, в додатку до цього листа позивач вказав вартість поставки 554 400 грн., виходячи з того, що поставці підлягають 50 втулок циліндру з "рубашкою" за ціною 9240 грн. кожна без ПДВ, а з ПДВ 554 400 грн.

Відповідач виставив рахунок № 386 від 28.09.2010 на оплату 177408 грн. поставки запасних частин та поставив позивачу товар саме на цю суму, що вбачається з видаткової накладної № 522 від 28.09.2010.

Отже, відповідачем допущено порушення договірних умов з поставки продукції, продукція недопоставлена на загальну суму 376992 грн., а не на суму 377600 грн., як зазначив позивач.

Через несвоєчасну поставку позивачем на підставі пункту 10.1. договору нарахований штраф в розмірі 75520 грн., який ним обрахований виходячи з наступного розрахунку: 377600 грн. х 20% = 75520 грн.; де 377600 грн. є вартістю недопоставленої продукції за рознарядкою.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги частково шляхом стягнення з відповідача штрафу в розмірі 75398,40 грн., з розрахунку: 376992 грн. х 20% = 75398,40 грн., де 376992 грн. є вартістю недопоставленої продукції. У задоволені вимог про стягнення іншої частини нарахованої суми штрафу судом відмовлено, оскільки позивачем розрахунок зроблений виходячи з помилкового визначення розміру вартості недопоставленої продукції.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити, з посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не приділили належної уваги встановленню достовірності факту понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасної поставки скаржником продукції, а також недостатньо звернули увагу на той факт, що несвоєчасна поставка продукції відбулася внаслідок несвоєчасної поставки матеріалу для виготовлення продукції.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Порушення публічним акціонерним товариством "Бериславський машинобудівний завод" зобов'язання зі своєчасної поставки продукції за укладеним між сторонами договором встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, при цьому не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді штрафу відсутні.

Колегією суддів Вищого господарського суду України також відхиляються посилання скаржника на недодержання позивачем вимог, що ставляться при оформленні позовної заяви, оскільки виявлення судом таких порушень може бути підставою для повернення позовної заяви без розгляду, однак не є підставою для відмови у позові, проте недоліків у оформленні позовної заяви державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" судом першої інстанції не виявлено.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі №5024/1854/2011 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк