Постанова № 21915001, 24.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.02.12Справа №2а-4177/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Дудкіної Т.М.,

при секретарі Прокопенко О.О.,

за участю представників:

позивача Столбового І.В.,

відповідача Волошиної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовомВідкритого акціонерного товариства «Завод «Молот»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Завод «Молот»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення №0002200231 від 06.12.2011 на суму 127290,00 грн. в частині суми 104982,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення вимог Податкового кодексу України в частині порядку визначення грошових зобовязань та винесення податкового повідомлення-рішення, та неправильним застосуванням положень Цивільного кодексу України, Закону України “Про податок на додану вартість”, та донарахуванні податку та штрафних (фінансових) санкцій без врахування усіх обставин (первинних документів), що впливають на формування податкових зобовязань, з перевищенням повноважень, наданих податковим органам при здійснення функцій з контролю за дотриманням податкового законодавства.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на позов, у якому із заявленими вимогами не погодився, зазначив: до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя надійшов акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №206/23-4/37194651 від 14.03.2011 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Блумарін Буд»(код ЄДРПОУ 37194651) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за грудень 2010 р.»; Вказаним актом перевірки встановлено: Товариство на час перевірки відповідно до ІБД «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»має стан платника податків «встановлення місцезнаходження»; не встановлено фактів передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків; відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування; загальна чисельність працюючих у Товаристві 3 особи; з зазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності Товариством, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами; з огляду на викладене договори між ВАТ «Завод «Молот» та ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд»є нікчемними, з відповідними наслідками /а.с.105-108/.

У судовому засіданні 24.02.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2012 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя проведена документальна позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Завод «Молот»(код ЄДРПОУ 03327760) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складений акт №133/23-1/03327760 від 22.11.2011 (далі за текстом Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що встановлено порушення Товариством п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок чого занижений податок на додану вартість за вересень 2010 року на суму 34933,00 грн., за грудень 2010 року на суму 65874,00 грн., завищений податок на додану вартість за квітень 2010 року на суму 2465,00 грн., за травень 2010 року на суму 4858,00 грн., за червень 2010 року на суму 7417,00 грн., за липень 2010 року на суму 457,00 грн. за серпень 2010 року на суму 1 890,00 грн.; в порушення ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 22639,00 грн.

Такі висновки мотивовані відповідачем наступним:

- проведеним аналізом наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності ВАТ «Завод «Молот», встановлені взаємовідносини ВАТ «Завод «Молот»з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Блумарін Буд»за грудень 2010 року у сумі 395245,00 грн. (ВВ у сумі 329371,00 грн., ПДВ у сумі 65 874,00 грн.), та січень 2011 року у сумі 135834,00 грн. (ВВ у сумі 113195,00 грн., ПДВ у сумі 22 639,00 грн.).

- згідно даних наведених у п. 3.1.2 акту перевірки встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності Товариством, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

- проведеним аналізом наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності ВАТ «Завод «Молот», встановлені взаємовідносини ВАТ «Завод «Молот»з ТОВ «Буддом ЛТД»(з 2011 р. нова назва ТОВ «Будлюкслімітед») за жовтень 2010 року у сумі 219510,00 грн. (ВВ у сумі 182 925,00 грн., ПДВ у сумі 36 585,00 грн.), а саме: 06.10.2010 р. по забезпеченню відповідності паспортним даним насосів та затворів згідно договору від 15.01.2010 р., що підписаний керівником ТОВ «Буддом ЛТД»за прізвищем Денисенко А.А.

- згідно даних наведених у п. 3.1.2 акту перевірки встановлено, що ТОВ «Будлюкслімітед»здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, у звязку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Будлюкслімітед»відсутні обєкти оподаткування податком на додану вартість. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам покупцям в розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «Завод «Молот»завищено податковий кредит по взаємовідносинам з постачальником послуг ТОВ «Будлюкслімітед»за вересень 2010 року на суму 36585,00 грн.

На підставі акта перевірки №133/23-1/03327760 від 22.11.2011 відносно Відкритого акціонерного товариства «Завод «Молот»відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002200231 від 06.12.2011 про збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 106359,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20931,00 грн.

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку сторони суду не надали.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №0002200231 від 06.12.2011 в частині суми основного платежу у розмірі 88513,00 грн., та штрафних санкцій у розмірі 16469,50 грн., тобто нарахування, повязані з правовідносинами позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд».

Судом встановлено, що з приводу правильності нарахування та віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту (повернення з бюджету) з податку на додану вартість застосуванню до спірних відносин підлягають норми Закону України “Про податок на додану вартість»(був чинним до 01.01.2011).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктами 2.1 та 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктами 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту платника податків є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Отже, витрати (податковий кредит) для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З урахуванням принципу персональної відповідальності, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Така правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС”АД проти Болгарії”(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До того ж, з аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, наприклад: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість (можливість включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість) навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 16.09.2010 між Відкритим акціонерним товариством “Завод “Молот” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Блумарін Буд»(виконавець) укладений договір № 12-4/10, за умовами якого виконавець здійснює для замовника контрагентські роботи з механічної обробки деталей /а.с.19, 146/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Блумарін Буд»є юридичною особою, перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва, зареєстровано платником податку на додану вартість про що ДПІ у Печерському районі м. Києва видано свідоцтво № 100294187.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець (позивач) не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем робіт, ані за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до статей 526, 545, 901, 902 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

На виконання умов договору № 12-4/10 від 16.09.2010, укладеного позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд», після фактичного виконання робіт сторонами складені та підписані акти прийомки виконаних робіт від 20.12.2010, 28.01.2011, згідно яких виконавець (ТОВ «Будівельна компанія «Блумарін Буд»), виконало, а замовник (ВАТ “Завод “Молот”) прийняло контрагентські роботи механічної обробки деталей на суми 395 245,00 грн. і 135834,00 грн., разом з податком на додану вартість. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Блумарін Буд»позивачу видані податкові накладні від 20.12.2010 №457 на суму 395 245,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 65874,17 грн., від 28.01.2011 №30 на суму 135834,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 22639,00 грн. /а.с.22, 23/.

Зазначене свідчить про фактичне виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом та правомірне, з дотриманням вимог законодавства, відображення у податковому обліку відповідних зобовязань та сплатою позивачем у складі вартості послуг податку на додану вартість у сумах 65874,17 грн. і 22639,00 грн.

Відповідачем не надано доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди як-то, належні доказі, які підтверджують безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів (робіт) у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, протиправний характер укладеного договору, неповязаність виконаних робіт із господарською діяльністю позивача, факту узгодженості дій позивача з таким виконавцем з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню виконавця робіт від виконання податкових зобовязань, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Згідно з приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Севастополя зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у способі, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняти відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду доводи представника відповідача щодо правомірності дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя та наявності порушень з боку Відкритого акціонерного товариства “Завод “Молот” не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню у відповідній частині.

Постанова складена у повному обсязі 29.02.2012.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №0002200231 від 6 грудня 2011 року в частині збільшення Відкритому акціонерному товариству «Завод «Молот»(ідентифікаційний код 03327760) податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 88513,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 16469,50 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Т.М. Дудкіна

Згідно з оригіналом

Суддя Т.М. Дудкіна