Постанова № 21914410, 06.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року Справа № 2а/2370/616/2012

10 год. 30 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Білоус А. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до державного підприємства “Приладобудівний завод “Райдуга” про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області подало позов, в якому просить стягнути з державного підприємства “Приладобудівний завод “Райдуга” заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 996354 грн.

5 березня 2012 року позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними в ній матеріалами.

6 березня 2012 року відповідач подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги в розмірі 996354 грн. визнані повністю, а також просив розглянути справу без участі його представника.

У зв’язку з поданням всіма особами, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи без їх участі, судовий розгляд справи відповідно до вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Державне підприємство “Приладобудівний завод “Райдуга”, як суб’єкт господарювання –юридична особа, ідентифікаційний код 22794058, зареєстроване 28.03.1995р., та з огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Згідно статті 4 Закону № 400/97-ВР (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розмір яких визначається у відсоткових відношеннях, відповідно, від фонду оплати праці підприємства та сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за жовтня 2009 року по грудень 2010 року із самостійно визначеним розміром страхових внесків, що підлягають сплаті на загальну суму 600481 грн. 69 коп. Із зазначеної суми відповідачем сплачено лише 31702 грн. 45 коп., заборгованість складає 568779 грн. 24 коп.

У зв’язку з несплатою державним підприємством “Приладобудівний завод “Райдуга” заборгованості позивачем направлялась вимога про сплату боргу № Ю від 02.02.2011р., яка відповідачем отримана 07.02.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення, на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно частини 8 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу

Частиною 9 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї частини за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно рішення № 215 від 17.06.2010р. за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача було застосовано штраф в розмірі 26364 грн. 27 коп. та нараховано пеню в розмірі 63019 грн. 72 коп. Рішення отримане відповідачем 21.06.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Згідно рішення № 380 від 09.11.2010р. за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача було застосовано штраф в розмірі 7161 грн. 44 коп. та нараховано пеню в розмірі 11456 грн. 01 коп. Рішення отримане відповідачем 10.11.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Згідно рішення № 290 від 23.05.2011р. за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача було застосовано штраф в розмірі 7548 грн. 29 коп. та нараховано пеню в розмірі 31142 грн. 33 коп. Рішення отримане відповідачем 25.05.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач всі вищезазначені рішення про застосування фінансових санкцій у встановлений законом строк не оскаржив, визначені ними суми штрафу та пені не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням штрафних санкцій та пені, станом на час розгляду справи складає 715471 грн. 75 коп.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI, чинний з 01.01.2011р. (далі –Закон № 2464-VI).

Відповідно до пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов’язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 1 статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 5 вказаної статті єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до частин 2, 8 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок; платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 1, абзацом 4 частини 2 статті 12, пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску; Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Судом встановлено, що відповідачем подані звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з лютого по листопад 2011 року із самостійно визначеним розміром єдиного внеску, що підлягає сплаті на загальну суму 468340 грн. 76 коп. Із зазначеної суми відповідачем сплачено лише 200853 грн. 90 коп., заборгованість складає 267486 грн. 86 коп.

У зв’язку з несплатою державним підприємством “Приладобудівний завод “Райдуга” заборгованості позивачем направлялась вимога про сплату боргу № Ю-2 від 05.01.2012р., яка відповідачем отримана 10.01.2012р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення, на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Крім того, згідно частин 3, 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів; на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до першого абзацу частини 14 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Згідно рішення № 2676 від 10.05.2011р. за несвоєчасну сплату єдиного внеску до відповідача було застосовано штраф в розмірі 4966 грн. 19 коп. та нараховано пеню в розмірі 1644 грн. 12 коп. Рішення отримане відповідачем 12.05.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Згідно рішення № 248 від 06.09.2011р. за несвоєчасну сплату єдиного внеску до відповідача було застосовано штраф в розмірі 6450 грн. 30 коп. та нараховано пеню в розмірі 6796 грн. 30 коп. Рішення отримане відповідачем 07.09.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Абзацом другим частини 14 Закону № 2464-VI передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач всі вищезазначені рішення про застосування штрафу та нарахування пені у встановлений законом строк не оскаржив, визначені ними суми штрафу та пені не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені складає 280882 грн. 25 коп.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства “Приладобудівний завод “Райдуга” (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24, ідентифікаційний код 22794058) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 37802563) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 715471 (сімсот п’ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 75 коп. та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені в розмірі 280882 (двісті вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 25 коп., а всього 996354 (дев’ятсот дев’яносто шість тисяч триста п’ятдесят чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк