Постанова № 21914401, 29.02.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року Справа № 2а/2370/310/2012

12 год. 10 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Білоус А.М.,

за участю:

представника позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області подало позов, в якому просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 170 грн.

Додатково в адміністративному позові позивач просив розглядати справу без участі його представника.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що він не є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог абзацу 3 пункту 6 Указу Президента України; з першого січня 2011 року втратили чинність пункти 1-9 статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, в тому числі положення про штрафні санкції неподачу звітності; фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, в редакції, чинній до 01.01.2011р., платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є: субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є субєктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, повязаною з одержанням доходу.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV (тут і далі в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідач, як фізична особа підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зважаючи на вимоги Закону № 1058-IV, був платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Частиною 9 статті 106 Закону №1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників штрафні санкції, зокрема, відповідно до пункту 5 цієї частини статті за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

29 квітня 2011 року посадовою особою управління Пенсійного фонду України Шполянському районі Черкаської області складений акт, в якому встановлено неподання відповідачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на державне пенсійне страхування за 2010 рік у строки, визначені законодавством.

На підставі зазначеного акту управлінням Пенсійного фонду в Шполянському районі Черкаської області винесене рішення № 99 від 29 квітня 2011 року, яким до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 170 грн. Вказане рішення отримане відповідачем 05.05.2011р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення № 99 від 29 квітня 2011 року про застосування фінансових санкцій в передбаченому законодавством порядку не оскаржив та зазначену в ньому суму добровільно не сплатив.

Додатково суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону 1058-ІV він регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

У статті 18 Закону № 1058-ІV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство; іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановленні пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як субєкта підприємницької діяльності.

Крім того, суд зазначає, що ні Законом України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, ні Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування для субєктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.

Разом з тим, положення Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” не поширюють свою дію на платників єдиного податку.

Крім того, посилання позивача на те, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, в даному випадку суд вважає помилковим, оскільки позивач просить стягнути штрафні санкції, застосовані за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а не єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Пролетарська, 59, ідентифікаційний код 21366745) заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі170 (сто сімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк