Постанова № 21912917, 29.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/717/12 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2012 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості (надалі позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач)про стягнення коштів, що були виплачені йому в якості забезпечення по безробіттю в сумі 423,22 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості з 04.04.2010 по 15.04.2010 відповідач одночасно отримував пенсію за віком з 04.04.2010.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіславши суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. №6444/12 від 29.02.2012).

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неприбуття суду не повідомив, про час, дату, місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі заяви відповідача від 01.04.2009 та згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) ОСОБА_1 зареєстрований у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як шукаючий роботу.

У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства та пенсії не отримує.

Відповідачу надано статус безробітного та в порядку підпунктів 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначено допомогу по безробіттю.

Статтею 2 Закону № 803-XII встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

За змістом частини третьої статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі - Порядок №219), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 України «Про зайнятість населення»(тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до підпункту 1 пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення встановленого законом пенсійного віку.

Частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №1533-ІІІ) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок).

Відповідно до положень пунктів 2-5 зазначеного Порядку, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Так, за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що у період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості з 01.04.2009 по 16.04.2010 відповідач отримував пенсію за віком з 04.04.2010.

Факт отримання відповідачем пенсії за віком також підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці за №2540 від 25.10.2011.

У період з 04.04.2010 по 15.04.2010 відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 423,22 грн.

За результатами перевірки складено відповідний акт №1644 від 17.11.2011.

30.11.2011 Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості винесено наказ №767 про вжиття заходів щодо відшкодування відповідачем коштів, отриманої допомоги по безробіттю. Цим же наказом встановлено, що у разі відмови ОСОБА_1 повернути кошти добровільно або у разі неповернення їх у встановлений строк, юрисконсульту звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач суму отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 423,22 грн у добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1533-ІІІ, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 39 цього ж Закону встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (проїзд Арсенальний, 1, м. Кременчук, Полтавська область, р/р37175165303202, банк ГУДК у Полтавській області, одержувач Кременчуцький МРЦЗ, МФО 831019 ЗКПО 22548262) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 423 (чотириста двадцять три) гривні 22 (двадцять дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2012 року.

СуддяК.І. Клочко