Постанова № 21912913, 03.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/757/12 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом прокурора Глобинського району Полтавської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської областідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2012 року прокурор Глобинського району Полтавської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4170,25 грн.

20.02.2012 відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом з тим, у строк, встановлений частиною З статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 23.11.2004 зареєстрований як фізична особа-підприємець Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 561 000 0000 000110.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР загальнообовязкове державне соціальне страхування - це система прав, обовязків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 цього ж Закону платниками єдиного внеску є застраховані особи та страхувальники.

Статтею 4 названого Закону визначено, що платниками єдиного внеску, є, зокрема, роботодавці-підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб; фізичні особи - підприємці; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють; особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також частиною 3 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платниками єдиного внеску вважаються платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобовязаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309.

У встановленому порядку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та листопад 2011 року.

Згідно рядку 8 поданих звітів загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає 4053,14 грн, в тому числі: за червень 2011 року - 952,73 грн, за липень 2011 року - 952,73 грн, за серпень 2011 року - 952,73 грн, за вересень 2011 року - 395,63 грн, за жовтень 2011 року - 399,66 грн та за листопад 2011 року - 399,66 грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", так як положеннями цієї статті унормовані правовідносини з приводу сплати єдиного внеску, а саме: встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається отримання (перерахування) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), то одночасно з таким отриманням (перерахуванням); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми боргу закінчились. Разом з тим, жодні докази про виконання відповідачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" у справі відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи картки особового рахунку свідчать про наявність у відповідача боргу у спірній сумі - 4053,14 грн.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.

Судом були досліджені наявні у матеріалах справи копії вимог про сплату боргу №Ф-11 від 01.08.2011, №Ф-11 від 02.09.2011, Ф-11 від 03.10.2011, №Ф-11 від 02.11.2011, №Ф-11 від 02.12.2011, №Ф-11 від 04.01.2011 та №Ф-11 від 02.02.2012. Вказані вимоги відповідач отримував особисто, про що маються докази у матеріалах справи (особистий підпис про отримання на корінцях вимог та копії зворотній поштових повідомлень про вручення поштового відправлення).

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів оплати вказаних вимог, їх узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 КАС України у частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

Крім того, відповідно до частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з абзацом 1 частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

На підставі вказаних норм, позивачем 31.08.2011 винесене рішення №355 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 86,75 грн та нараховано пеню у сумі 30,36 грн. Вказане рішення отримане відповідачем 31.08.2011.

Абзацами 2, 3 частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Доказів оплати вказаного рішення, його узгодження, скасування або невідповідність закону до матеріалів справи не додано та судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача боргу у сумі 4170,25 грн (з урахуванням штрафу та пені) перед управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області доведено матеріалами справи.

Частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Відповідно до частини другої статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України призводить до напруженості у вказаній сфері та ускладнює процедуру виплати пенсій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Глобинського району Полтавської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Глобинського району Полтавської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України Глобинського району Полтавської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 4170 (чотири тисячі сто сімдесят) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок, в тому числі:

- по нарахуванню на найманих працівників у сумі 3802 (три тисячі вісімсот дві) грн 03 (три) коп. на р/р 37195002001603 в УДКСУ в Глобинському районі, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22534541, одержувач: УПФУ в Глобинському районі;

- по утриманню із заробітної плати найманих працівників у сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн 22 (двадцять дві) коп. на р/р 37192083001603 в УДКСУ в Глобинському районі, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22534541, одержувач: УПФУ в Глобинському районі.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.В. Гіглава