Постанова № 21912664, 02.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/517/12 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення допомоги на випадок безробіття, -

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості30 січня 2012 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення допомоги на випадок безробіття.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 одночасно була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, чим порушила вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Відтак, позивач вважає, що за час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу на випадок безробіття в розмірі 4 607 грн., у звязку з чим дана сума підлягає стягненню з останньої.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не зявилася. Поштові відправлення на адресу ОСОБА_1, що надана за даними УГІРФО УМВС України в Полтавській області, повторно повернулися до суду з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".

Як визначено ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, судом виконано обовязок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищезазначене, враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 12.04.2006 року та згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_1 зареєстровано в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як таку, що шукає роботу. У поданій заяві відповідач зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує (а.с. 11).

Наказом директора Кременчуцького МРЦЗ від 12.04.2006 року відповідачу надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом директора Кременчуцького МРЦЗ від 07.12.2006 року № НТ 061207 ОСОБА_1 знято з обліку в центрі зайнятості з 06.12.2006 року на підставі абз. 4 пп. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (а.с. 8 - зворот).

За час перебування на обліку в центрі зайнятості з 12.04.2006 року по 05.12.2006 року відповідачем отримано допомогу на випадок безробіття в розмірі 1 194 грн. 43 коп. (а.с. 34).

Крім того, ОСОБА_1 03.11.2008 року звернулася до Кременчуцького МРЦЗ із заявою про надання статусу безробітного (а.с. 12). При цьому, у поданій заяві відповідач зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Наказом директора Кременчуцького МРЦЗ від 03.11.2008 року відповідачу надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

Однак, наказом директора Кременчуцького МРЦЗ від 30.09.2009 року № НТ 090930 ОСОБА_1 знято з обліку в центрі зайнятості з 26.09.2009 року на підставі абз. 4 пп. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (а.с. 9 - зворот).

За час перебування на обліку в центрі зайнятості з 03.08.2008 року по 25.09.2009 року відповідачем отримано допомогу на випадок безробіття в розмірі 3 413 грн. 42 коп. (а.с. 35).

Позивачем в листопаді 2011 року проведено перевірку щодо обґрунтованості виплат відповідачу матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якої складено акт № 1651 від 22.11.2011 року (а.с. 13).

Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна одночасно була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа.

У звязку з викладеним, позивач дійшов висновку, що відповідачем за період перебування на обліку у центрі зайнятості безпідставно отримано допомогу у звязку з безробіттям, загальна сума якої складає 4 607 грн. 85 коп.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ визначено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

За приписами ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Як встановлено судом, гр. ОСОБА_1 перебувала на обліку в Кременчуцькому МРЦЗ як безробітна у період з 12.04.2006 року по 06.12.2006 року та з 03.11.2008 року по 226.09.2009 року.

Відповідно до пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

В силу п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 р. №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005р. №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 р. №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за №1523/11803.

Посадовими особами Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 22.11.2011 року, у якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Кременчуцькому МРЦЗ як безробітна одночасно була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Так, судом досліджено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зі змісту якої встановлено, що відповідач 19.07.2005 року зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (а.с. 14-16).

При цьому, суд звертає увагу на те, що державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 26.04.2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 2 585 005 0001 002530 про внесення рішення фізичної особи - підприємця про припинення підприємницької діяльності (а.с. 14).

Разом з тим, відповідачем суду не надано доказів припинення підприємницької діяльності у встановленому законодавством порядку, відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній.

Крім того, як встановлено судом з вищезазначеної довідки, 28.10.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 2 585 029 0004 002530 про внесення рішення фізичної особи - підприємця про відміну власного рішення щодо припинення її підприємницької діяльності (а.с. 15).

Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна, гр. ОСОБА_1 одночасно була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем до матеріалів адміністративної справи, за період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу на випадок безробіття загалом в розмірі 4 607 грн. 85 коп. (а.с. 6-7, 34-35).

За приписами ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, всупереч вказаним нормам Закону, відповідач не повідомила Кременчуцький МРЦЗ про те, що вона на момент звернення до служби зайнятості була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, тобто відносилася до зайнятого населення та не мала права на отримання допомоги на випадок безробіття.

Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Кременчуцьким МРЦЗ 30.11.2011 року за № 763 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1О." (а.с. 17), копія якого разом з повідомленням вих. № 5511 від 30.11.2011 року надсилалася на адресу відповідача, однак повернулася відправнику з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-38).

Відповідачем кошти в сумі 4 607 грн. 85 коп. в добровільному порядку не відшкодовано, доказів оскарження вищезазначеного наказу Кременчуцького МРЦЗ до суду не надано.

Як визначено п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати суми матеріального забезпечення суду не надав.

Як визначено ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги те, що позивачем у даному адміністративному позові заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 допомоги на випадок безробіття в розмірі 4 607 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 94, 122, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення допомоги на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1 39600) на р/р 37175165303202, одержувач: Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, код ЄДРПОУ 22548262, МФО 831019 суму надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття в розмірі 4 607 (чотири тисячі шістсот сім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.О. Кукоба