Постанова № 21912541, 27.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/896/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Підгорної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Відділу державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиціїпро визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2012 року ОСОБА_1звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиціїпро визнання дій державного виконавця Н.В. Підгорної з примусового стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 лютого 2012 року № ВП31030040.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»з 01 січня 2011 року виключені частини 1-9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якими, зокрема, передбачався статус вимоги про сплату боргу як виконавчого документу.

У судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнав, посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства вимога УПФУ є виконавчим документом, згідно якого стягненню підлягає лише недоїмка, при цьому фінансових санкцій не застосовано, тобто дії державного виконавця ВДВС Карлівського РУЮ Підгорної Н.В., вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження»,

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03 лютого 2012 року державним виконавцем відділу державною виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню Вимоги Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі № Ф 50,93.У винесеної 30 січня 2012 року про стягнення боргу по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з ОСОБА_1 в сумі 1736,80 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження №31030040 від 03 лютого 2012 року суд виходить із наступного.

Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до статті 3, 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до пункту1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За приписами частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Наведені норми чинного законодавства України спростовують доводи позивача про відсутність повноважень відповідача приймати до виконання вимогу УПФУ як виконавчий документ, оскільки дані норми встановлюють, що вимога УПФУ є рішенням органу державної влади, виконання якого за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з частини 1 статті 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Посилання позивача на частину 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є необґрунтованими, оскільки штрафні санкції (штраф, пеня) вимогою Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі №50,93.У від 30 січня 2012 року до позивача не застосовувались.

Враховуючи те, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження діяла норма частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно якої вимога є виконавчим документом, суд вважає оскаржувану постанову державного виконавця від 03 лютого 2012 року правомірною, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко