Постанова № 21911669, 03.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2012 р. Справа № 2а-292/11/1470

м.Миколаїв

15:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Асафової О.Д.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. від 24.01.2011,

представників відповідача: ОСОБА_2 дов. №1/10-039 від 03.01.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за позовомПП МЖК "Металлург", вул. Глінки, 6, кв. 17,Миколаїв,54050 доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54000 провизнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001582300/0 від 31.12.2010 р., №0001592300/0, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0001582300/0 від 31.12.2010 на суму 35960,0 грн. та №0001592300/0 на суму 28586,0 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним:

- перевірка позивача була проведена з порушенням ст.ст.11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»;

- всі необхідні документи, передбачені законодавством для підтвердження податкового кредиту та валових витрат у позивача є в наявності та були предявлені при проведенні перевірці. Крім первинних бухгалтерських документів, факт реального отримання товару підтверджується поясненнями свідка та доказами подальшого його перепродажу.

- відповідач всупереч вимогам Цивільного кодексу України визнав договір купівлі-продажу укладений між ПП МЖК Металург»та ТОВ «Бест»таким, що не створює правових наслідків, посилаючись на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 03.03.2010 у кримінальній справі №1-252/2010 по обвинуваченню гр.ОСОБА_3 за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, в якій не досліджувалось відносини ТОВ «Бест»та ПП МЖК «Металург». Крім того, вказана постанову суду не є вироком, тому в розумінні ч.4 ст.72 КАС України не може вважатись преюдиційним фактом.

- прийняті за наслідками перевірки Приватного підприємства МЖК «Металург»податкові повідомлення-рішення були стосуються іншої юридичної особи - Малого підприємства МЖК «Металург».

Відповідач позов не визнав (а.с.39-46), зазначивши, що перевірка позивача була проведена з дотриманням приписів Закону України «Про державну податкову службу»; винесення відносно директора ТОВ «Бест»постанови у кримінальній справі підтверджує неможливість поставки ПП МЖК «Металург»товарів саме від ТОВ «Бест».

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 03.02.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення у справі судом взято до уваги наступне.

В період з 15.12.2010 по 21.12.2010 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП МЖК «Металург» з питань перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Бест»за період з 01.01.2008 по 31.12.2009.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №3977/23-00/13842114 від 24.12.2010 (а.с.14-33).

Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України в редакції від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон №283/97-ВР) занижено податок на прибуток на загальну суму 23973,0 грн., та, в порушення п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі - Закон №168/97-ВР) занижено податок на додану вартість за період червень та липень 2010 у сумі 54900,0 грн.

На підставі акту перевірки, 31.12.2010 відповідачем винесені: податкове повідомлення-рішення №0001582300/0, яким позивачу донараховано податок прибуток підприємства у сумі 35960,0 грн. (у т.ч. за основним платежем 23973,0 грн., штрафних санкцій 11987,0 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001592300/0, яким позивачу донараховано по податку на додану вартість 28586,0 грн. (у т.ч. за основним платежем 19056,0 грн. та штрафних санкцій 9529,0 грн. (а.с.12, 13).

Не погодившись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Виходячи з акту перевірки, підставою для донарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій став висновок податкової про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум з операцій по придбанню товарів у ТОВ «Бест»за видатковими накладними: №1507/08 від 03.07.2008, №1706/08-2 від 05.06.2008 та податковими накладними: №1507/08 від 03.07.2008 на суму 75180,0 грн. в т.ч. ПДВ 12530,0 грн. та №1706/08-2 від 05.06.2008 на суму 39888,0 грн. в т.ч. ПДВ 6648,0 грн.

В підтвердження господарських взаємовідносин ПП МЖК «Металлург» з ТОВ «Бест»позивачем надано суду договір №12 від 04.05.2008 (а.с.67) на поставку матеріалів, інструментів, продукції згідно заявок покупця, згідно п.2.1.3 якого постачальник (ТОВ «Бест») зобовязався поставляти товар своїм транспортом та за свій рахунок; копіями видаткових накладних №1507/08 від 03.07.2008, №1706/08-2 від 05.06.2008 (а.с.70,71); копіями податкових накладних №1507/08 від 03.07.2008 та №1706/08-2 від 05.06.2008 (а.с.68,69); рахунками №1507/08 від 15.07.2008 та №1706/08-2 від 17.06.2008 (а.с.73,74); банківські виписками, що свідчать про оплату товарів (а.с.123-126), товарно-транспортні накладні від 03.07.2008 та 05.06.2008 (а.с.96,97), договір складського зберігання товару від 01.01.2008, укладений з ТОВ «Едема»(а.с.92), акти приймання-передачі майна на складське зберігання від 03.07.2008 та 05.06.2008 (а.с.93,94); квитанції на оплату послуг складського зберігання (а.с.95).

Викликаний в якості свідка директор ТОВ «Едема»ОСОБА_4 повідомив суду, що 2008 році уклав з позивачем договір складського зберігання, і позивач користувався складом з січня по жовтень 2008 року. У червні та липні 2008 року на склад був завезений товар для ТОВ МЖК «Металург». Товар приймався по акту приймання-передачі ним особисто та директором ТОВ МЖК «Металург». Товар привозили тентованим автомобілем «Газель», білого кольору, номери київські, але які самі свідок не памятає, офіційно номери не фіксуються. Водій автомашини на прізвище Бондаренко сказав, що він водій ТОВ «Бест»та надав товарно-транспортні накладні та шляховий лист, які свідок бачив.

Крім того позивач надав суду докази продажу товарів тих же найменувань, що і у видаткових накладних №1507/08 від 03.07.2008, №1706/08-2 від 05.06.2008, підприємствам ВАТ «СанИнБев Україна», ВАТ «Мостобуд», УМВС України в Миколаївській області, ДП ВАТ ВАТ «Мостобуд»«Мостобудівний загін №73», ДП «Санта-Петровка», ТОВ СЦ «Металлург»(а.с.98-122, 127-154).

Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем доведено факт отримання матеріалів, перелічених у видаткових накладних №1507/08 від 03.07.2008, №1706/08-2 від 05.06.2008, їх зберігання та подальший перепродаж.

В той же час, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_4, оскільки свідчення останнього беззаперечно не вказують на поставку товарів саме від ТОВ «Бест».

Відповідно до п.5.1 Закону №283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат належать суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці тощо.

Відповідно до вимог п.п.5.3.9 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.3 Закону №168/97-ВР, обєктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР підставою для виникнення у платника податків права на податковий кредит, є придбання, виготовлення або будівництво товарів та послуг з метою використання у в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, при яких сплачується (нараховується) податок на додану вартість за ставкою передбаченою ст.6 Закону.

Відповідно до п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Тобто, Закон №334/94-ВР та Закон №168/97-ВР повязує виникнення у платника права на формування валових витрат та податкового кредиту, із фактичною поставкою товару саме тією особою, яка виписує в подальшому видаткову та податкову накладні. Податкова та видаткова накладні є вторинними по відношенню до господарської операції, та самі по собі, без здійснення операції не дають права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно, відсутність певних дій одного з учасників господарської операції (наприклад, поставка товару іншою особою, ніж та що вказана у первинних документах) свідчить про відсутність факту здійснення господарської операції.

Під час перевірки позивача податковим органом було встановлено, що відносно директора ТОВ «Бест»гр.ОСОБА_3 порушено кримінальну справу по обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України. Постановою від 03.03.2010 Богунський районний суд м.Житомира встановлено, що гр.ОСОБА_3, з метою здійснення фіктивного підприємництва, придбав права власності на ТОВ «Бест»та підтверджено вину гр.ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних злочинів, але у відповідності до Закону України «Про амністію»суд звільнив гр.ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закрив кримінальну справу (а.с.164,165). Постанова набрала законної сили 10.03.2010.

Оглянуті судом матеріали кримінальної справи підтверджують той факт, що гр..ОСОБА_3, як директор ТОВ «Бест», не мав наміру здійснювати господарську діяльність; будь-яких господарських угод не укладав та не підписував, будь-яких бухгалтерських документів також не підписував.

Посилання позивача на те, що вказані данні не спростовують факту поставки ТОВ «Бест» товарів позивачу суд вважає помилковими, оскільки викладені у постанові від 03.03.2010 Богунського районного суду м.Житомира обставини доводять неможливість здійснення поставок товарів від такого контрагента позивача як ТОВ «Бест».

Що стосується посилань позивача на неправомірність проведення перевірки слід зазначити, що за змістом статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені ч.ч.6,7 цієї статті, та на підставі наказу керівника податкового органу. При наявності ж інших підстав для проведення позапланової перевірки, які вказаними нормами не передбачені, необхідно рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки в звязку з такими підставами.

Отже, Законом №509-ХІІ передбачено право податкової інспекції на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, проте рішення суду, як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки, необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені в статті 111 Закону №509-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стала постанова Богунского районного суду м.Житомира від 20.10.2010 (а.с.50). На виконання вказаної постанови, 15.12.2010 начальником ДПІ у Корабельному районі винесено наказ про проведення позапланової виїзної перевірки ПП МЖК «Металург»(а.с.48), який під розписку отриманий директором ПП МЖК «Металугр»ОСОБА_5 (а.с.49). До початку проведення перевірки, директору ПП МЖК «Металугр»ОСОБА_5 було вручено направлення на перевірку №775/23-021 від 15.12.2010 (а.с.51), що повністю узгоджується з приписами статті 112 Закону №509-ХІІ.

Таким чином, судом не встановлено порушень з боку відповідача норм Закону №509-ХІІ при призначенні та проведенні перевірки позивача, за наслідками якої складений акт №3977/23-00/13842114 від 24.12.2010.

Відносно зазначення у акті перевірки та прийнятих за наслідками перевірки Приватного підприємства МЖК «Металург»податкових повідомленнях-рішеннях назви іншої юридичної особи, а саме Малого підприємства МЖК «Металург»слід зазначити, що у акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях зазначений один і той же код ЄДРПОУ 13842114, який відповідає коду Приватного підприємства МЖК «Металург»(а.с.35), тому помилка у назві підприємства, що перевірялось не може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень №0001582300/0 та №0001592300/0 від 31.12.2010.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №0001582300/0 та №0001592300/0 від 31.12.2010

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 08 лютого 2012 року.