Постанова № 21911302, 12.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

12.12.2011 р. Справа № 2а-5853/11/1470

м. Миколаїв

11:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Янєва Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", вул. Заводська площа, 1,Миколаїв,54050 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 проскасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 р. №0000843600, №0000903600, за участю представників: від позивача: Гапеева А.В., Блінова І.В., Свечинський О.С. від відповідача: Боненко О.В., Камашев Ю.А. П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000843600 від 19.07.11 СДПІ м. Миколаєва про донарахування ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» додаткових зобовязань з податку на прибуток на суму 15738700 гривень.

3. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000903600 від 19.07.11 СДПІ м. Миколаєва в частині донарахування ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 8881580 гривень.

4. В решті позову відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2011 р. справа № 2а 5853/11/1470

м. Миколаїв

11:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Янєва Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод Океан»

до відповідача

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва

за участю представників:

від позивача: Гапеева А.В., Блінова І.В., Свечинський О.С.

від відповідача: Боненко О.В., Камашев Ю.А.

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.07.11 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 15738700 гривень та завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 21453946 гривень.

Відповідач позов не визнав просив в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 01.03.01. Основними видами діяльності підприємства є будівля та ремонт суден, оброблення металевих відходів та брухту та ін. (т.1 арк.спр.20).

ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»є правонаступником ПАТ «Вадан Ярдс Океан»та ВАТ «Вадан Ярдс Океан»(т.1 арк.спр.19).

В період з 22.04.11 по 08.06.11 СДПІ ВПП у м. Миколаєві проводилася планова виїзна перевірка ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої були оформленні Актом №755/36/14307653 від 01.07.11 (т.2 арк.спр.1)

Під час перевірки податківці дійшли висновку про наявність низькі порушень з боку підприємства щодо сплати податку на прибуток.

За наслідками перевірки 19.07.11 уповноваженою особою СДПІ ВПП м. Миколаєва були прийняти податкові повідомлення-рішення №0000843600 про збільшення ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»грошового зобовязання з податку на прибутку на 15738700 гривень (т.3 арк.спр.34) та №0000903600 про завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на суму 21453946 гривень (т.3 арк.спр.31)

Суд досліджував факти за якими нарахована недоїмка та штрафні санкції, а також аргументи сторін, окремо.

1. 30 вересня 2010 року підприємством укладено контракт №9210-3 з «Morgenstond III BV»(Нідерланди) на будівництво універсального судна, 17000 т дедвейту великої кубатури Super Flex MPV. Вартість контракту 21550000 євро. (т.3 арк.спр.93). Умовами контракту передбачалося здійснення замовником авансового платежу у сумі 10% від суми контракту.

12.11.10 підприємство уклало договір про надання банківської контр-гарантії №03КБ/2010/КГ з ПАТ «ВТБ Банк», відповідно до якого банк надає «Morgenstond III BV»гарантію повернення авансового платежу, у разі нездійснення ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»своїх зобовязань по контракту №9210-3 (т.3 арк.спр.144).

19.11.10 «Morgenstond III BV»перерахував на рахунок позивача 2155000 євро (т.3 арк.спр.238).

Відповідно до п.11.3.7 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач, як підприємство суднобудівної промисловості, має право не включати до складу валових доходів суми авансових платежів та попередньої оплати до дати підписання акта про передачу судна замовнику, за умови використання вказаних коштів за суднобудівним контрактом.

Під час перевірки перевіряючи поставили під сумнів те, що отриманні позивачем 2155000 євро від «Morgenstond III BV»є авансом по суднобудівному контракту №9210-3, оскільки у призначенні платежу зазначено: «Adavange paym guarantee», що в перекладні означає «Гарантія повернення авансу»(т.3 арк.спр.240). За думкою податкової служби, зазначені кошти не є цільовими по суднобудівному контракту, а тому у підприємства відсутнє право не включати їх валового доходу у періоді надходження.

Суд не погоджується з такою логікою податкового органу.

Зазначений платіж здійснювався на підставі інвойсу №2010-34 від 15.11.10 саме як аванс по суднобудівному контракту №9210-3, наявність банківської гарантії ПАТ «ВТБ Банк»не може заперечити суднобудівний характер цього контракту. Те що сума у 2155000 євро отримана позивачем від «Morgenstond III BV»саме за суднобудівним контрактом №9210-3 також підтверджує і сам ПАТ «ВТБ Банк»у своєму листі від 03.08.11 (т.3 арк.спр.201).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підприємства в цій частині обґрунтовані та їх належить задовольнити.

2. Наприкінці 2010 року ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»провів інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості. За підсумками інвентаризації була встановлена кредиторська заборгованість, дата виникнення якої перевищує 3 роки на загальну суму 20861060,71 гривень.

Наказом президента товариства №27/0 від 21.01.11 до складу валових доходів віднесено кредиторську заборгованість на суму 443973,06 гривень (66062,27 євро), 12128393,36 гривень (1797945,99 євро).

Пунктом 1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що безнадійна заборгованість це заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності.

Оскільки кредитори не звернулися до суду з вимогами про стягнення боргу з боржника ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», дана кредиторська заборгованість є безнадійною та розцінюється як безповоротна фінансова допомога відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, позивач повинен був не тільки поставити зазначену суму коштів на валові доходи, а також і зняти їх з валових витрат, куди він їх відніс у попередні періоди. Оскільки у цій господарській операції позивач нічого не витратив, а лише безоплатно отримав матеріально-товарні цінності, то баланс цієї операції повинен бути «+», з якого він зобовязаний сплатити податок. Позивач же навпаки, спочатку відніс суму 12572366 гривень на валові витрати, а після списання безнадійної заборгованості на валові доходи, вивів таким чином баланс господарської операції у «0», без виникнення у нього зобовязань з податку на прибуток.

Суд погоджується у цьому випадку з думкую відповідача, та вважає, що ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»протиправно не зменшив валові витрати на суму 12572366 гривень. В цій частині позову по скасуванню податкового повідомлення-рішення №0000903600 відмовити.

Разом з тим, суд не погоджується з висновками податкового органу про те, що під час списання безнадійної заборгованості минулих років, підприємство повинно ще збільшити свої валові доходи на 7138105 гривень, на суму курсової різниці між сумами у гривні списаної у 4 кварталі 2010 року та з курсом іноземної валюти на дату її оприбуткування.

Відповідно до п. 7.3.1. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього підпункту.

В цій частині позов належить задовольнити.

3. Під час перевірки податківці не погодилися з методом обрахування позивачем валових доходів у іноземній валюті на суму 13629 гривень за 2010 рік.

За методом якій використовує позивач, аванси у іноземній валюті отриманні ним від замовника, враховуються у складі валових доходів за курсом на дату отримання таких авансів. Натомість податковий орган вважає, потрібно розраховувати доходи за курсом на дату передачі судна замовнику.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»На період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2012 року впроваджуються такі заходи державної підтримки суднобудівної промисловості: суми авансових платежів та попередньої оплати з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються до складу валових доходів таких підприємств у тому податковому періоді, в якому здійснюється здача морських, річкових суден та інших плавучих засобів замовнику, а витрати зазначених підприємств суднобудівної промисловості, здійснені ними за рахунок авансових платежів та попередньої оплати відповідно до їх цільового призначення, включаються до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму зазначених платежів.

Аналогічні зміни внесенні до п.п.11.3.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»згідно з яким, суми авансових платежів та попередньої оплати отриманні підприємствами суднобудівної промисловості від замовників суден включаються до складу валових доходів таких підприємств за датою підписання акта про передачу суден.

Таким чином, положення ст.1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні, п.п.11.3.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»застосовується лише з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткування та не змінює визначений п.п.7.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»порядок визначення балансової вартості доходів, отриманих платником податку в іноземній валюті у звязку з продажем товарів протягом звітного періоду.

Враховуюче наведене суд вважає, що позивач правильно відображав доходи, отримані як авансові платежі від замовників морських суден, у складі валових доходів за датою підписання акту прийому-передач за офіційним курсом, що діяв на дата оприбуткування валюти.

В цій частини позов також задовольнити.

4. Окрім іншого, під час перевірки встановлено, що в Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року позивачем було задекларовано відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 101557440 гривень.

Податковий орган не погоджується з цієї цифрою і вважає, що підприємством не враховані висновки попередньої перевірки результати якої оформленні Актом №405/36/14307653 від 19.04.10. Зазначеним Актом було встановлено завищення задекларованих ПАТ «МСЗ «Океан»показників у рядку 04.9 Декларації «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року за період з 01.01.10 по 31.12.10 всього в сумі 20311488 гривень (т.2 арк.спр.91).

Але, суд не погоджується з цієї позицію відповідача, оскільки висновки Акту перевірки від 19.04.11 спростовані у судовому порядку по адміністративній справі №2а-3912/10/1470 за позовом ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» до СДПІ по ВПП постановою суду від 01.10.10. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.11 зазначена постанова залишена в силі (т.4 арк.спр.32 ).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд вважає, що відповідач позбавлений можливості вимагати від підприємства зниження відємного значення на цю суму.

Позов в цій частини задовольнити.

5. Під час перевірки податківці також не погодилися з сумою 3644533,42 гривень віднесених підприємством до валових витрат, які були сплачені генеральному директору ОСОБА_1 в якості заробітної плати, а також сплачені до фондів соціального страхування.

На думку податкового органу неможливо прийняти зазначену суму до валових витрат, оскільки на час перевірки був відсутній контракт з ОСОБА_1

Суд не може погодитися з відповідачем.

Відповідно до п.п. 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У самому Акті перевірки зазначено, що в період в якій проводилася перевірка відповідальним за фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання був ОСОБА_1, та є посилання на накази про його призначення, що спростовує твердження ревізорів про відсутність документального підтвердження трудових відносин останнього з позивачем. Крім того, факт нарахування податку на доходи з фізичних осіб з заробітної плати ОСОБА_1 у податковій також не визиває заперечень.

В судове засідання позивачем надано копію трудового контракту з ОСОБА_1, що також підтверджує хибність позиції податкового органу.

Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

6. Протягом 2010 року ПАТ «МСЗ «Океан»відніс до валових витрат 4820715,17 гривень сплачені за різні матеріально-товарні цінності постачальникам ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Шипарматура», ТОВ «Південний термінал», ПП «СРК-Будлайн»та ТОВ «Градстройком».

Податковий орган не погодився з врахуванням цієї суми у валових витратах так, як на його думку зазначені правочини були укладені без наміру отримання товарів, а лише з метою набуття податкової вигоди і є нікчемними.

При цьому, підставою для зняття зазначених сум з валових витрат, на думку податкового органу, є те, що у ланцюгах постачальників (другий-четвертий ланцюг) є такі підприємства як ТОВ «Зерноторг КАО», ТОВ «СКЦ Міленіум», ТОВ «Кваркон», ТОВ «Андор», ПВКФ «Юкон», які не виконують свої податкові зобовязання, мають ознаки фіктивності.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ПАТ «МСЗ «Океан»з одного боку та ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Шипарматура», ТОВ «Південний термінал», ПП «СРК-Будлайн», ТОВ «Градстройком»з іншого.

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як розяснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договір на поставку запасних частин для суден за своїм змістом не направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Та обставина, що в ланцюгу постачальників постачальника позивача були підприємства, які не виконували своїх податкових зобовязань (ТОВ «Зерноторг КАО», ТОВ «СКЦ Міленіум», ТОВ «Кваркон», ТОВ «Андор», ПВКФ «Юкон») не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів, укладених ПАТ «МСЗ «Океан»з одного боку та ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Шипарматура», ТОВ «Південний термінал», ПП «СРК-Будлайн», ТОВ «Градстройком».

Суд не вважає акти перевірки ПАТ «МСЗ «Океан», ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Шипарматура», ТОВ «Південний термінал», ПП «СРК-Будлайн», ТОВ «Градстройком» преюдіційними для встановлення нікчемності правочину між ними.

Враховуючи відсутність підстав нікчемності зазначеного правочину, передбачених Цивільним кодексом України, а також відсутність судового рішення про визнання недійсним договорів ПАТ «МСЗ «Океан»з одного боку та ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Шипарматура», ТОВ «Південний термінал», ПП «СРК-Будлайн», ТОВ «Градстройком», суд під час розгляду справи оцінював їх як дійсні.

Позивач надав суду документи щодо придбання, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Билбудстрой», ТОВ «Шипарматура», ТОВ «Південний термінал», ПП «СРК-Будлайн», ТОВ «Градстройком»та подальшого використання їх у господарській діяльності. Зазначене доводить реальність та товарність цього правочину.

За таких обставин суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати, а позов задовольнити.

В цій частини позов також необхідно задовольнити.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000843600 від 19.07.11 СДПІ м. Миколаєва про донарахування ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»додаткових зобовязань з податку на прибуток на суму 15738700 гривень, визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000903600 від 19.07.11 СДПІ м. Миколаєва в частині донарахування ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 8881580 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000843600 від 19.07.11 СДПІ м. Миколаєва про донарахування ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»додаткових зобовязань з податку на прибуток на суму 15738700 гривень.

3. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000903600 від 19.07.11 СДПІ м. Миколаєва в частині донарахування ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 8881580 гривень.

4. В решті позову відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16.12.11

Суддя В.В. Біоносенко