Постанова № 21910815, 24.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2012 р. № 2а-331/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлишина Ю.І.,

представника позивача Нурієва А.Б.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Відеограф»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство науково-виробничої фірми «Відеограф»(далі ПП НВФ «Відеограф»)звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0002452321.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача, є необґрунтованими та хибними. Позивач зазначає, що ним укладався усний договір з контрагентом, на підставі якого здійснювалось придбавання товарів, що використовувались у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства. Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в контрагента позивача Приватного підприємства «МКМ -Сервіс»(далі ПП «МКМ -Сервіс») відповідно до акту перевірки відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, складські приміщення, тобто відсутні необхідні умови для ведення фінансово господарської діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентом носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, при укладенні угоди у сторін були наявні усі необхідні документи, що підтверджують дієздатність продавця та покупця, а також зазначив, відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, належно оформлені податкові накладні контрагента позивача ПП «МКМ-Сервіс»не дають підстав для висновку відповідача про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 24.02.2012 року не забезпечив, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без участі уповноваженого представника до суду не надходило. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача, проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання угоди як такої,що була укладена в усній формі. Угода, укладена між ПП НВФ «Відеограф»та контрагентом ПП «МКМ-Сервіс»має ознаки нікчемності, що свідчить про те, що позивач безпідставно формує податковий кредит з метою мінімізації податкових зобовязань та ухилення від оподаткування. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У звязку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач ПП НВФ «Відеограф», зареєстроване як юридична особа 03.04.2009 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію за № 201094 серії А01, код ЄДРПОУ 36462844. Місцезнаходження позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79011 Львівська обл., м. Львів, вул. Кубійовича, буд. 29, кв. 7. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 06.04.2009 за № 49453. Станом на 23.12.2011 року перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 201094 присвоєно ідентифікаційний персональний номер 14151020000021890. Згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ видами діяльності позивача є оптова торгівля іншими машинами та устаткуваннями. Загальна чисельність працюючих на ПП НВФ «Відеограф»станом на 23.12.2011р. складає 2 осіб.

На підставі направлення від 19.12.2011 року № 1476, виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова, згідно із п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП НВФ «Відеограф»з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за листопад-грудень 2010р., по взаєморозрахунках ПП НВФ «Відеограф»з ПП «МКМ-Сервіс»код ЄДРПОУ 35383180 за лютий 2011 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, 2 ст.215, ст.ст. 203, 216, Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV, п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, ПП НВФ «Відеограф»завищено податковий кредит від ПП «МКМ-Сервіс», де прописано нікчемність правочину, всього на суму 64499 грн. 40 коп., в тому числі за листопад 2010р. на суму 3212 грн. 00 коп., за грудень 2010р. 13533 грн. 40 коп., за лютий 2011р. 47754 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 64499 грн. 40 коп., в тому числі за листопад 2010р. на суму 3212 грн. 00 коп., за грудень 2010р. 13533 грн. 40 коп., за лютий 2011р. 47754 грн. 00 коп.

За результатами перевірки складено акт від 28.12.2011 № 4354/23-2/36462844 позапланової виїзної документальної перевірки ПП НВФ «Відеограф»код ЄДРПОУ 36462844 з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за листопад-грудень 2010р., лютий 2011р. по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс»код ЄДРПОУ 35383180.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 29.12.2011 року № 0002452321, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 68686 грн. 80 коп., основний платіж 64499 грн. 40 коп. та штрафні (фінансові) санкції 4187 грн. 40 коп.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 29.12.2011 року № 0002452321.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Між ПП НВФ «Відеограф» та ПП «МКМ-Сервіс» в листопаді грудні 2010р., лютому 2011р. укладалися угоди в усній формі про постачання товарів, а саме: аналізатори кисню ТДК-ЗМ, промислові рНтметри Кварц-рН/2, комплекти електродів до Кварц-рН/2, пульти програмування, коробки металеві, клемники зажимні, кабельні підводи, тепловентилятори, реєстратори Ш932.9А 29.010-Ік-АА, вимірні ділянки та іншого товару на загальну суму 386996 грн. 40 коп. в т. ч. ПДВ на суму 64499 грн. 40 коп.

На підтвердження виконання усних угод про постачання товарів із контрагентом ПП «МКМ-Сервіс»позивач надав наступні підтверджуючі документи, а саме податкові накладні: № 2220005 від 22.02.2011р., № 2220004 від 22.02.2011р., № 122000022 від 28.12.2010р., № 1227000022 від 27.12.2010р., № 1224000008 від 24.12.2010р., № 1224000009 від 24.12.2010р., № 1217000006 від 17.12.2010р., № 1213000007 від 13.12.2010р., № 1202000008 від 02.12.2010р., № 1104000003 від 04.11.2010р., № 1125000005 від 25.11.2010р. на загальну суму 386996 грн., у тому числі ПДВ 64499 грн.40 коп., видаткові накладні: № РН-2-22003, № РН-2-220004 від 22.02.2011 року, № РН-12-0208 від 02.12.2010 року, № РН-12-1308 від 13.12.2010 року, № РН-12-1707 від 17.12.2010 року, № РН-12-2409 від 24.12.2010 року, № РН-12-2408 від 24.12.2010 року, № РН-12-2723 від 27.12.2010 року, № РН-12-2822від 28.12.2010 року, № РН-11-0403 від 04.11.2010 року, № РН-11-2505 від 25.11.2010 року, платіжні доручення: № 22, № 23 від 24.02.2011 року,№ 163 від 26.11.2010 року, № 166 від 30.11.2010 року, № 188, № 190 від 24.12.2010 року, № 192 від 29.12.2010 року, № 194 від 30.12.2010 року.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова у період з 16.06.2011р. по 22.06.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку ПП «МКМ-Сервіс»код ЄДРПОУ 35383180 з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008р. по 16.06.2011р., на підставі перевірки складено акт від 23.06.2011р. № 1649/23-209/35383180.

Перевіркою встановлено відсутність первинних документів, що підтверджують здійснення поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування з ПДВ та податку на прибуток.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «МКМ-Сервіс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: а) п.185.1, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.198.2 ст.198, п.201.4 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV та п.1.4 пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3, п.7.2 п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п..7.5.1 п.7.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 28.12.94р. № 334/94-ВР редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР встановлено завищення податкового зобов'язання на загальну суму 13 280 434,85 грн. В тому числі за жовтень 2010р. в сумі 1 075452 грн. 17 коп., за листопад 2010р. в сумі - 2 725143 грн. 65 коп., за грудень 2010р. в сумі - 5 407782 грн. 42 коп., за лютий 2011р. в сумі - 3 649297 грн. 55 коп., за березень 2011р. - 412291 грн. 30 коп., за квітень 2011р. в сумі - 10467 грн. 76 коп., завищення податкового кредиту на загальну суму 13 129938 грн. 90 коп. в тому числі: за жовтень 2010р.в сумі 1 049370грн. 49 коп., за листопад 2010р. в сумі - 2 588464 грн. 61 коп., за грудень 2010р.в сумі - 5 486634 грн. 99 коп., за лютий 2011р. в сумі - 3 651981 грн. 80 коп., за березень 2011р. в сумі - 336427 грн. 74 коп., за квітень 2011р. в сумі - 9809 грн. 94 коп., за червень 2011р. в сумі 249 грн. 33 коп., в результаті непредставлення первинних документів для проведення перевірки.

Згідно з актом від 28.12.2011 № 4354/23-2/36462844 суми ПДВ згідно отриманих від ПП «МКМ-Сервіс» податкових накладних ПП НВФ «Відеограф»включено до податкового кредиту та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ, що подані в ДПІ у Галицькому районі м. Львова за лютий 2011р. в сумі - 47754 грн. 00 коп., за грудень 2010р. в сумі - 13533 грн. 40 коп., за листопад 2010р. в сумі - 3212 грн. 00 коп.

Жодних інших підтверджуючих документів, які б засвідчували фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), а саме хто та яким транспортом здійснював транспортування ТМЦ, які первинні документи підтверджують фактичне транспортування ТМЦ, супровідні документи, які були в наявності при транспортуванні ТМЦ, документів, що підтверджують належну якість та безпеку ТМЦ, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ ПП НВФ «Відеограф»не надавалися для перевірки.

Таким чином, ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача із контрагентом ПП «МКМ-Сервіс», а саме як здійснювалось транспортування, отримання та зберігання даного товару, оскільки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів, актів приймання-передачі товару, складських приміщень, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001р. № 2344-III та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила) затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 року № 128/2568 визначають товаро транспортну накладну обовязковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п. 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пункт 11.3 правил визначає, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм, вбачається, що товаро транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних перевезень та одночасно з цим, товаро транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому, позивачем не представлено належних доказів щодо приймання вантажу подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Суд також зазначає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, отриманого від ПП «МКМ-Сервіс»та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не доведено факт приймання вантажу подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з п.п. 2.15 2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обовязковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обовязкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна звязку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту, з податку на додану вартість необхідно зясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи.

Наявність у ПП НВФ «Відеограф»документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту податкових накладних, видаткових накладних та платіжних доручень, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у звязку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних, немає можливості ідентифікувати їх як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП «МКМ-Сервіс»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у звязку з цим та їх облік в реєстрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Стосовно тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 198.3 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IVпередбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку,сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

З огляду на викладене вище, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичну поставку товару, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

Зважаючи на те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є правомірним.

З урахуванням встановлених вище судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 29.12.2011р. № 0002452321, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 68686 грн. 80 коп., в тому числі за основним платежем 64499 грн. 40 коп. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4187 грн. 40 коп. є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 лютого 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.